Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 жовтня 2018 р. Справа№0540/7439/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Олімпійська, б. 9, кв. 109) до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради (ЄДРПОУ 25954290, Донецька область, м. Слов'янськ, ОСОБА_2, 40) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради про визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради щодо не призначення ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі заяви від 31.01.2018 року; зобов'язання Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі заяви позивача від 31.01.2018 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він є внутрішньо переміщеною особою, яка була вимушена покинути своє постійне місце проживання на території м. Горлівка (Донецька область) з метою уникнення негативних наслідків у зв'язку з проведенням бойових дій в зоні АТО, що підтверджується відповідною довідкою.
Після отримання довідки позивачу була нарахована та виплачувалася щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 10.03.2015 року по 31.03.2016 року у зв'язку з доглядом за дитиною з інвалідністю.
У зв'язку з тим, що позивач не працевлаштувався, відповідачем на виконання п. 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою КМУ від 01.10.2014 р. №505, зазначений вид державної допомоги був призначений з 02.04.2016 року по 02.05.2016 року в розмірі 442 грн., у розрахунку на працездатну особу у розмірі 442 грн., з 02.06.2016 року по 02.07.2016 року у розмірі 221 грн. щомісячно, у розрахунку 50 % допомоги на працездатну особу.
З 02.08.2016 року відповідачем на підставі п. 7 Порядку позивачу було припинено виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам у зв'язку з тим, що позивач не працевлаштувався у вказаний проміжок часу.
З 21.12.2017 року позивач працевлаштувався в структурний підрозділ «Лиманське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» на посаду слюсаря-ремонтника.
31.01.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати щомісячної адресної допомоги. Проте відповідачем не поновлено щомісячну адресну допомогу, у зв'язку з тим, що позивач у період з квітня 2016 року по серпень 2016 року непрацевлаштувався.
Позивач вважає дії відповідача, які полягають в не призначенні йому адресної допомоги протиправною та просить зобов'язати Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради призначити і виплатити йому щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до заяви від 31.01.2018 року.
Представником відповідача до суду надано відзив проти адміністративного позову. У відзиві відповідач зазначив, що позивач здійснював догляд за дитиною з інвалідністю по 31.03.2016 року, після чого не працевлаштувався. Тому, на виконання пункту 7 Порядку позивачу зменшено розмір грошової допомоги з 02.06.2016 року на 50 % (на 221,00 грн.) та припинено виплату на ОСОБА_1 з 02.08.2016 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.08.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа за фактичним місцем проживання: Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Олімпійська, б. 9, кв. 109. На ім'я ОСОБА_1 видана довідка встановленого зразку за №1429028453 від 10.03.2015 року. 10.03.2015 року позивач звернувся до управління з заявою про призначення йому щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
На підставі зазначено заяви позивачу була призначена щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам, у розмірі 442 грн. щомісячно, яку позивач отримував з 10.03.2015 року по 31.03.2016 року у зв'язку з доглядом за дитиною з інвалідністю.
Наступного разу позивач звернувся до управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради за призначенням адресної допомоги на проживання 31.03.2016 року. У зверненні позивача було зазначено, що він працює.
Листом управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради від 13.02.2018 року №С-0151-2.1-6-2 позивачу було повідомлено, що оскільки він у період з квітня 2016 року по вересень 2016 року не працевлаштувався, тому призначити допомогу на наступний період немає підстав. Разом з цим відповідачем було зазначено, що позивач здійснював догляд за дитиною по 31.03.2016 року, після чого не працевлаштувався. Тому на виконання пункту 7 Порядку позивачу зменшено розмір грошової допомоги з 02.06.2016 року на 50% (на 221,00 грн.) та припинено виплату на позивача з 02.08.2016 року.
Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб'єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту, з приводу правомірності невиплати адресної допомоги.
Згідно з ч. 1ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Згідно Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується копією паспорта та довідки №1429028453 від 10.03.2015 року про взяття на облік переміщеної особи. З 21.12.2017 року позивач працює в структурному підрозділі «Лиманське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» на посаді ремонтника 3 розряду, що підтверджується довідкою з місця роботи від 29.01.2018 року №02/30.
10.03.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради з заявою про призначення виплати державної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам. Представником відповідача ця обставина підтверджена.
Згідно листа управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради від 13.02.2018 року №С-0151-2.1-6-2 позивачу припинено виплату пенсії з 02.08.2016 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога), визначений "Порядком про надання адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505.
Згідно із пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
Відповідно до пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї.
Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, встановлено, що грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім~ї (далі - уповноважений представник сім~ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, інваліди, діти) -884,00 грн. на одну особу (члена сім'ї); для працездатних осіб - 442,00 грн. на одну особу (члена сім~ї).
Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до пункту 5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, до заяви, в якій уповноважений представник сім'ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії документів, визначених в абзаці сьомому пункту 3 цього Порядку, засвідчені підписом уповноваженого представника сім'ї.
Згідно із пунктом 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога не призначається у разі, якщо будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Таким чином, для продовження отримання особою щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, необхідно дотримання таких умов:
-особа повинна постійно проживати на території України;
-особа повинна бути внутрішньо переміщеною;
-особа повинна знаходитися на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад;
-уповноважений представник сім'ї особи, яка бажає отримати таку допомогу, повинен звернутися до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред'явити паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, письмові згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї та довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, і при цьому в заяві має бути повідомлено про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги;
-особа не повинна бути власником або мати членів сім'ї, які мають у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, або членів сім'ї, які мають на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Виходячи з норм пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
Виплата щомісячної адресної допомоги дійсно була припинена позивачу з 02 серпня 2016 на підставі пункту 7 Порядку №505, проте суд не може погодитися із тим, що позивач після працевлаштування не має права на призначення щомісячної адресної допомоги.
Відповідно до абз. 8 п. 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.
Із змісту вказаного абзацу 8 пункту 3, а також із змісту вищенаведених пунктів 2, 3, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги вбачається, що грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі не працевлаштованої (безробітної) особи. В разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.
Вказаний підхід відповідає не тільки нормам вищенаведеного Порядку, але також відповідає духу та меті надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, які полягають в тому, що така допомога протягом послідових шестимісячних періодів надається всім внутрішньо переміщеним особам або сім'ям внутрішньо переміщених осіб, які працевлаштувалися на новому місці проживання та не є власниками житлових приміщень, розташованих в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, або не мають на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Суд звертає увагу на те, що діючим Порядком не встановлено жодного обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми, якими регулюються спірні відносини, суд приходить до висновку про те, що відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_1 у наданні допомоги.
Таким чином, суд погоджується із тим, що право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді отримання адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідачем порушено.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми, якими регулюються спірні відносини, суд приходить до висновку про те, що відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_1 у наданні допомоги.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1. При цьому позивач просить зобов'язати відповідача призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу. Проте вимога стосовно виплати є похідною від призначення, тобто зобов'язати виплатити можливо лише нараховані кошти. Відтак суд вважає цю вимогу передчасною. В зв'язку з чим, належним та достатнім способом захисту прав позивача, з урахуванням приписів статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради щодо не призначення щомісячної адресної допомоги та зобов'язати призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Олімпійська, б. 9, кв. 109) до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради (ЄДРПОУ 25954290, Донецька область, м. Слов'янськ, ОСОБА_2, 40) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради щодо не призначення ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі заяви від 31.01.2018 року.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну грошову допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі заяви від 31.01.2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради (ЄДРПОУ 25954290, Донецька область, м. Слов'янськ, ОСОБА_2, 40) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Олімпійська, б. 9, кв. 109) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаш Г.П.