17 жовтня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1948/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за вислугою років відповідно до ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, зазначеного в довідці №801 від 21.03.2018 Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області і заборговану суму виплатити одним платежем.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером МВС України з 23.12.2010 та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яка була призначена у розмірі 90% від суми грошового забезпечення. 05.01.2018 при отриманні місячної пенсії позивачу стало відомо, що розмір його пенсії становить 70 %, а не 90 % від суми грошового забезпечення. 28.08.2018 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою щодо обчислення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції, чинній на час призначення пенсії) у розмірі 90 % від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 21.03.2018 року №801, проте листом від 05.09.2018 відповідач повідомив, що за чинною редакцією вказаного Закону максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Позивач вважає, що таким рішенням суб'єкт владних повноважень протиправно порушив його конституційні права і інтереси на соціальний захист. Позивач також зазначає, що при перерахунку його пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Ухвалою суду від 28.09.2018 прийнято дану адміністративну справу до провадження, відкрито провадження в справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно із частиною третьою статті 263 КАС України заявами по суті справи є позов та відзив.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні” від 27.03.2014 року №1166 внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, якими зменшено максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, який не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (статті 43). Положення даної статті застосовуються як при призначенні пенсії, так і при перерахунку. На даний час вищезазначені положення не скасовані та не визнані неконституційними, а тому є обов'язковими для застосування органами Пенсійного фонду України. Також зазначив, що після проведеного перерахунку пенсії позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, розмір перерахованої його пенсії із врахуванням частини другої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” став нижчим, а тому позивачу було збережено розмір раніше призначеної пенсії. Просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов, підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером МВС України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яка призначена 23.12.2010 в розмірі 90 % від суми грошового забезпечення (вислуга років в календарному обчисленні становить 28 років).
Ліквідаційною комісією УМВС України у Волинській області сформовано та направлено до ГУ ПФУ у Волинській області довідку №801 від 21.03.2018 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, з якої слідує, що відповідно до частини третьої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988, розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2016 року, за посадою начальник управління до посади на день звільнення зі служби начальник управління УМВС становить: посадовий оклад - 3 600, 00 грн.; оклад за військовим (спеціальним) званням полковник - 2 400, 00 грн.; надбавка за стаж служби (50%) - 3 000, 00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 540, 00 грн., премія (12, 29%) - 1 172, 47 грн., всього - 10 712, 47 грн.
У зв'язку з тим, що позивачу стало відомо, що розмір його пенсії після проведеного перерахунку зменшився з 90 % до 70 % грошового забезпечення, 28.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунок і виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії) у розмірі 90% від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 21.03.2018 року №801.
Листом від 05.09.2018 №1060/С-01 ГУ ПФУ у Волинській області на звернення позивача щодо перерахунку його пенсії повідомило про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” перерахунок пенсії позивача здійснювався за чинною редакцією Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Пенсію позивача перераховано з нового грошового забезпечення у розмірі 70 % (максимальний), як цього вимагають норми статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 90 % до 70 % грошового забезпечення при перерахунку його пенсії, звернувся до суду із даним позовом.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції, чинній до 29.12.2015 року) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року (далі - Порядок №45, в редакції, чинній станом на 01.01.2016 року) встановлено, що перерахунок раніше призначених відповідно до зазначеного Закону пенсій проводить у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорії військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із веденням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорій 2, - 95 процентів.
В дану статтю Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 року №3668-VІ були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 року №1166-VII також внесені зміни до частини другої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини другої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 %, а потім 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.
Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Зважаючи на те, що позивач набув право на пенсію у розмірі 90 % від суми грошового забезпечення 23.12.2010, відповідно до статті 22 Конституції України не допускається звуження права позивача на перерахунок розміру пенсії у меншому відсотковому відношенні.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 90 % до 70 % грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.01.2016 року.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності перерахунку пенсії позивачу у розмірі 70 % грошового забезпечення.
У позовній заяві позивач просить суд зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії одним платежем. Однак, суд не може втручатися у визначені законодавством повноваження суб'єкта владних повноважень та вказувати на механізм виконання перерахунку пенсії. А тому, враховуючи положення частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України та зважаючи на обставини встановлені при розгляді матеріалів справи, з метою належного способу захисту прав позивача суд вважає за необхідне позов задовольнити шляхом визнання дій відповідача протиправними щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 90 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язання відповідача провести перерахунок та пенсії позивачу з 01.01.2016 у розмірі 90 % від суми грошового забезпечення, зазначеної у довідці Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 21.03.2018 №801.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір сплачений при зверненні до суду у розмірі 704, 80 грн.
Керуючись статтями 139, 243-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року у розмірі 90 % від суми грошового забезпечення, зазначеної у довідці Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 21.03.2018 №801.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1, адреса: 43010, м. Луцьк, вул. Вавілова, 5/62.
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, адреса: 43026, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В.
Суддя Ю.Ю. Сорока