27 вересня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/3846/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Дроботової Т.Б., Погребняка В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Співак О.В.,
за участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт" - не з'явився,
Державного агентства резерву України - Михайлюка А.З.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 (у складі колегії суддів: Гаврилюк О.М. (головуючий), Зеленін В.О., Тищенко А.І.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 (суддя Балац С.В.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт"
до Державного агентства резерву України
про визнання пункту рішення недійсним та визнання договору укладеним,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Акцепт" (далі - ТОВ "Акцепт") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного агентства резерву України про визнання недійсним пункту 1 рішення аукціонного комітету Державного агентства резерву України щодо проведення аукціону з реалізації матеріальних цінностей державного резерву від 29.12.2016 № 173/зерно в частині відміни торгів по лоту № 228 та про визнання укладеним договору купівлі-продажу (відпуску) матеріальних цінностей державного резерву в редакції позивача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що п. 1 рішення аукціонного комітету відповідача, оформленого протоколом засідання аукціонного комітету щодо проведення аукціону з реалізації матеріальних цінностей державного резерву від 29.12.2016 № 173/зерно, а саме: про відміну торгів, зокрема лоту № 228, суперечить Порядку реалізації матеріальних цінностей державного резерву, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1078 (далі - Порядок), а тому має бути визнаний судом недійсним.
Посилаючись на те, що позивач як переможець торгів виконав всі необхідні дії, передбачені вказаним Порядком, надав відповідачу на підписання договір купівлі-продажу (відпуску) матеріальних цінностей державного резерву, позивачем заявлено вимогу про визнання між позивачем та відповідачем такого договору укладеним.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що реалізація матеріальних цінностей державного резерву була здійснена за відсутності плану освіження матеріальних цінностей державного резерву на 2017 рік.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами, викладеними в рішенні місцевого суду.
Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ТОВ "Акцепт" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 скасувати повністю і ухвалити нове рішення, про задоволення позовних вимог, яким п. 1 рішення аукціонного комітету, оформленого протоколом засідання аукціонного комітету Держрезерву України щодо проведення аукціону з реалізації матеріальних цінностей державного резерву від 29.12.2016 № 173/зерно в частині відміни торгів по лоту № 228 визнати недійсним та визнати укладеним між сторонами договір купівлі-продажу (відпуску) матеріальних цінностей державного резерву у запропонованій позивачем редакції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що: суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували, що відповідач неправомірно відмінив торги по лоту № 228, пославшись виключно на відсутність добросовісної конкуренції внаслідок ймовірної змови учасників аукціону щодо навмисного зниження ціни торгів по лотам; постановою слідчого від 14.08.2017 було закрито кримінальне провадження № 12017100100004213, порушене за заявою Голови Державного агентства резерву України. Крім того, апеляційним судом було порушено норми процесуального права, у зв'язку з тим, що адвокату ТОВ "Акцепт" Гончарук Ю.О. не було надано можливості отримати доступ до матеріалів справи, що містять державну таємницю.
Державне агентство резерву України подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Учасники справи були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги.
Так, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.09.2018 прийнято касаційну скаргу ТОВ "Акцепт" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 до провадження. Призначено до розгляду касаційну скаргу у судовому засіданні на 27 вересня 2018 року о 10 год. 00 хв.
Вказана ухвала була направлена, зокрема, ТОВ "Акцепт" 13.09.2018 на зазначену у касаційній скарзі адресу: вул. Пастера, 4, оф.3-а, м. Дніпро, 49000. Вказана адреса є місцезнаходженням ТОВ "Акцепт" відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Інша адреса ТОВ "Акцепт" в матеріалах справи відсутня.
Відповідно до бази даних відстежень поштових відправлень ПАТ "Укрпошта" поштове відправлення суду касаційної інстанції з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.09.2018 за вказаною адресою не було вручено ТОВ "Акцепт".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За таких обставин ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.09.2018 вважається врученою ТОВ "Акцепт".
Оскільки явка сторін не визнавалась судом обов'язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком, враховуючи висновки Європейського суду з прав людини у рішенні від 28.08.2018 у справі "В'ячеслав Корчагін проти Росії" (№12307/16), Верховний Суд в складі колегії суддів дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника ТОВ "Акцепт".
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний матеріальний резерв" Державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).
До складу державного резерву входять: мобілізаційний резерв - запаси матеріально-технічних та сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції, ремонту військової техніки та майна в особливий період, розгортання у воєнний час робіт по відновленню залізничних та автомобільних шляхів, морських та річкових портів, аеродромів, ліній і споруд зв'язку, газо-, нафтопродуктопроводів, систем енерго- і водопостачання для організації безперебійної роботи промисловості, транспорту і зв'язку, подання медичної допомоги; запаси сировинних, матеріально-технічних і продовольчих ресурсів для забезпечення стратегічних потреб держави; запаси матеріально-технічних ресурсів для виконання першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та для виконання інших заходів, передбачених законодавством.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про державний матеріальний резерв" державний резерв створює Кабінет Міністрів України. Організація формування, зберігання і обслуговування державного резерву, соціальний розвиток забезпечуються уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, підприємствами, установами і організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву України
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України. Відпуск матеріальних цінностей з державного резерву здійснюється, зокрема, у зв'язку з їх освіженням (поновленням) і заміною. Матеріальні цінності з державного резерву реалізуються на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.11.2016 Державним агентством резерву України в газеті "Урядовий кур'єр" № 224 (5844) та офіційному сайті Держрезерв агентства опубліковано оголошення про проведення аукціону з реалізації матеріальних цінностей державного резерву.
На виконання п. 10 Порядку позивачем подана заявка на участь в аукціоні з реалізації матеріальних цінностей державного резерву, у тому числі мобілізаційного, за лотом № 228 зерно (пшениця 3 класу 2007 року урожаю) та платіжним дорученням № 2505 від 17.12.2016 внесено гарантійний внесок в розмірі 540 000, 00 грн.
19.12.2016 на участь в аукціоні з реалізації матцінностей мобрезерву, у тому числі в лотах №№ 225, 226, 227, 228 подали заявки на участь у торгах та допущені до участі в аукціоні ТОВ "Акцепт", TOB "Столичний млин", ДП "Дунаєвецький КХП" та TOB "Астравест".
Найвищу ціну по лоту № 228, а саме : 5 445 000,00 грн запропонувало ТОВ "Акцепт".
Водночас п. 1 рішення аукціонного комітету Державного агентства резерву України, оформленого протоколом засідання аукціонного комітету щодо проведення аукціону з реалізації матеріальних цінностей державного резерву від 29.12.2016 № 176/зерно, вирішено відмінити торги по лотам №№ 225-228.
Підставою для прийняття такого рішення стала відсутність добросовісної конкуренції внаслідок змови учасників аукціону щодо навмисного зниження ціни торгів по лотам №№ 225-228, а також відсутність прийняття та затвердження Кабінетом Міністрів України плану освіження матеріальних цінностей державного резерву на 2017 рік.
У п. 2 вказаного рішення встановлено, що проведення реалізації матеріальних цінностей за лотами №№ 225-228 можливе після прийняття та затвердження плану освіження матеріальних цінностей державного резерву на 2017 рік.
30.01.2017 листом № 30/01 від позивач направив відповідачу для підписання два екземпляри договору купівлі-продажу (відпуску) матеріальних цінностей державного резерву, посилаючись на те, що на аукціоні з реалізації матеріальних цінностей мобрезерву запропонував найвищу ціну та є переможцем торгів.
Відповідач примірник підписаного договору купівлі-продажу не повернув та на лист не відповів.
У березні 2017 року відповідач звернувся до Головного слідчого управління МВС України про вчинення кримінального правопорушення щодо змови та шахрайських дій учасників аукціону за лотами № 225-228 та до Антимонопольного комітету України про порушення Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Оспорюючи п. 1 рішення аукціонного комітету Державного агентства резерву України, оформленого протоколом засідання аукціонного комітету щодо проведення аукціону з реалізації матеріальних цінностей державного резерву від 29.12.2016 № 176/зерно, позивач зазначає про те, що відповідач безпідставно відмінив торги по лоту № 228, пославшись виключно на відсутність добросовісної конкуренції внаслідок ймовірної змови учасників аукціону щодо навмисного зниження ціни торгів по лоту.
Водночас надавши оцінку матеріалам справи, суди встановили, що згідно з протоколом засідання аукціонного комітету підставою для відміни торгів по лотам №№ 225-228 є, як відсутність добросовісної конкуренції, так і реалізація матеріальних цінностей державного резерву за відсутності затвердженого Кабінетом Міністрів України плану освіження матеріальних цінностей державного резерву на 2017 рік.
Однак звертаючись з даним позовом позивач наведеного не врахував та не навів жодних доводів щодо неправомірності дій відповідача, з урахуванням наведених мотивів, викладених в оспорюваному рішенні аукціонного комітету Державного агентства резерву України.
Згідно з ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи зазначене, встановивши, що підставою для прийняття п. 1 рішення аукціонного комітету Державного агентства резерву України, оформленого протоколом засідання аукціонного комітету щодо проведення аукціону з реалізації матеріальних цінностей державного резерву від 29.12.2016 № 176/зерно, була відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України плану освіження матеріальних цінностей державного резерву на 2017 рік, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог про скасування вказаного пункту рішення.
З огляду на наведене, суди правомірно відмовили у задоволенні похідних позовних вимог про визнання укладеним договору купівлі-продажу.
Доводи касаційної скарги про те, що апеляційним судом було порушено норми процесуального права, у зв'язку з тим, що адвокату ТОВ "Акцепт" Гончарук Ю.О. судом апеляційної інстанції не було надано можливості отримати доступ до матеріалів справи, що містять державну таємницю, спростовуються матеріалами справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 13.02.2018 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання адвоката ТОВ "Акцепт" Гончарук Ю.О. щодо оформлення дозволу на доступ до матеріалів справи, що містять державну таємницю.
З протоколу судового засідання Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2018 вбачається, що судом було враховано вказане клопотання адвоката Гончарук Ю.О. та відкладено розгляд справи на 15.03.2018.
З наявних в матеріалах справи протоколів судових засідань Київського апеляційного господарського суду вбачається, що адвокат ТОВ "Акцепт" Гончарук Ю.О. була присутня у наступних судових засіданнях від 15.03.2018 та від 21.03.2018, однак будь-яких клопотань не заявляла та не повідомляла суд про необхідність отримання доступу до матеріалів справи, що містять державну таємницю.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги щодо обмеження права адвоката ТОВ "Акцепт" Гончарук Ю.О. на доступ до матеріалів справи, що містять державну таємницю.
Безпідставним є також посилання у касаційній скарзі на закриття постановою слідчого від 14.08.2017 кримінального провадження № 12017100100004213, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за заявою Голови Державного агентства резерву України, з приводу відсутності добровільної конкуренції та наявності зговору учасників аукціону від 29.12.2016 за лотами №№ 225-228, оскільки в матеріалах справи наявна копія ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 06.12.2017 про скасування вказаної постанови слідчого та повернення матеріалів кримінального провадження до Шевченківського управління Головного управління Національної поліції а м. Києві для продовження досудового розслідування.
Таким чином, перевіривши рішення та постанову судів попередніх інстанцій в межах доводів касаційної скарги, встановивши, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судам попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, та зводяться до переоцінки доказів у справі, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для зміни чи скасування законної постанови апеляційного та рішення місцевого господарських судів суд.
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 у справі № 910/3846/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.С. Берднік
Судді Т.Б. Дроботова
В.Я. Погребняк