ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
17 жовтня 2018 року Справа 923/877/18
Суддя Господарського суду Херсонської області Остапенко Т.А., розглянувши заяву Комунального підприємства Агрофірма Радгосп «Білозерський» про забезпечення позову від 16.10.2018 року, у справі
за позовом: Комунального підприємства Агрофірма Радгосп «Білозерський», місцезнаходження: 75003, Херсонська область, Білозерський район, с. Дніпровське, вул. Центральна, 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 00413506
до: Колективного підприємства «Промжилбуд», місцезнаходження: 75000, Херсонська область, Білозерський район, смт. Білозерка, пров. Харченко, 28/1, ідентифікаційний код юридичної особи: 14117065
про стягнення 4173020,74 грн.
05.10.2018 року до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Комунального підприємства Агрофірма Радгосп «Білозерський» про стягнення з Колективного підприємства «Промжилбуд», на підставі ст. ст. 173, 174, 193 ГК України, ст. ст. 16, 525, 526, 625, 629, 1011 ЦК України, заборгованості, що виникла за договором комісії № 1 від 01.10.2012 року у розмірі 4173020,74 грн., з яких: 1661646,15 грн. - основна заборгованість, 2274146,15 грн. - інфляційні втрати, 237228,44 грн. - 3 % річних.
Ухвалою від 10.10.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження.
16.10.2018 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються в установах банків на належних Відповідачу - Колективному підприємству «Промжилбуд» рахунках, у тому числі, на поточному рахунку № 26000001357323 в ПАТ «ОТП Банк», МФО 300528, в межах заявленої до стягнення суми, що складає 4235616,05 грн.
Обгрунтовуючи необхідність забезпечення позову у такий спосіб позивач зазначає про те, що відповідач є збитковим підприємством, проте, на сьогоднішній день, ним очікується надходження грошових коштів від Управління агропромислового розвитку Білозерської державної адміністрації у сумі 962000,00 грн., стягнутих на підставі постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 12.03.2015 року по справі № 821/4647/14 та від Агрофірми Радгосп «Білозерський» у сумі 5141542,17 грн., стягнутих за рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.11.2016 року у справі № 923/2037/15. Враховуючи взаємовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем із виконання укладених між ними договорів, у заявника наявні побоювання, що відповідачем можуть бути вжиті усі можливі заходи для приховування чи витрати отриманих коштів, з метою ухилення від виконання зобов'язань із погашення заборгованості за договором, вимоги про стягнення боргу за яким, є предметом розгляду у даній справі.
На підтвердження обставин можливого вчинення відповідачем дій по приховуванню грошових коштів чи їх витраті, позивач посилається на існування ряду інших судових справ у яких ним у примусовому порядку із відповідача стягується заборгованість за укладеними договорами, зокрема, справу № 923/823/17 у межах якої, рішенням від 12.02.2018 року, залишеним без змін Касаційним господарським судом у складі Верховного суду від 09.10.2018 року, з Відповідача на їх користь стягнуто заборгованість у загальній сумі 19091902,38 грн. та справу № 923/878/18 по якій Господарським судом Херсонської області відкрито провадження за вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг у сумі 2098542,83 грн.
В обґрунтування доводів, викладених у заяві, зокрема, щодо збитковості підприємства та наявності обставин вчинення відповідачем дій з приховування грошових коштів з метою ухилення від виконання взятих на себе зобов'язань, позивачем надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, податкову декларацію з податку на прибуток КП «Промжилбуд» за 2017 рік, фінансовий звіт КП «Промжилбуд» за 2017 рік, копії клопотань КП «Промжилбуд» про відстрочення сплати судового збору, що подавалися в межах справ № 923/1151/17, 923/823/17, копію ухвали Одеського апеляційного господарського суду по справі № 923/823/17 від 19.03.2018 року, копію рішення Господарського суду Херсонської області від 12.02.108 року у справі № 923/823/17, копію листа Головного управління Державної казначейської служби у Херсонській області за вих. № 12-20/12-3/8-163/08/35 від 25.01.2018 року щодо порядку виконання рішення по справі № 821/4647/14, копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 54805648 від 02.10.2017 року, копію постанови про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 54805648 від 11.10.2018 року, за яким здійснюється стягнення із КП Агрофірма Радгосп «Білозерський» заборгованості на користь КП «Промжилбуд», копія постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 54805648 від 11.10.2018 року.
Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову та додані до неї матеріали суд зазначає наступне.
За змістом ч. 1 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову за переліком, який наведений в ч. 1 ст. 137 цього ж Кодексу, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України).
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Оцінивши обґрунтованість обставин зазначених в заяві про забезпечення позову, достатність, належність та допустимість доказів на їх підтвердження, зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви Комунального підприємства Агрофірма Радгосп «Білозерський».
Так, пунктами 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», роз'яснено, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Отже, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу для забезпечення позову. В той же час, ст. 79 ГПК України передбачає подання достатніх доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними доказами.
Проте, із змісту заяви позивача та доданих до неї доказів, не вбачається жодного обґрунтованого припущення, що вказують на існування обставин, які дійсно в майбутньому можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, зокрема заявником не надано достатніх доказів вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, в тому числі дій, спрямованих на реалізацію належного йому майна, витрачання коштів тощо.
Доводи наведені заявником в обґрунтування клопотання про забезпечення позову, мають оціночний характер та не підтверджують, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду або призведуть до порушень прав заявника. Посилання позивача на наявність судових справ, про стягнення із відповідача заборгованості за невиконаними зобов'язаннями, не може свідчити про ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у даній справі в разі невжиття судом заходів до забезпечення позову.
Враховуючи викладене, оцінивши розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, керуючись ст. 136, 137, 140, 234 235, 255, 256 ГПК України, суд
1.Відмовити Позивачу - Комунальному підприємству Агрофірма Радгосп «Білозерський» в задоволенні заяви від 16.10.2018 року про забезпечення позову.
2.Копії даної ухвали надіслати сторонам у справі.
Ухвала, відповідно до ст. 235, 256 ГПК України, набирає законної сили з дати підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів.
Ухвала підписана 17.10.2018 року
Суддя Т.А. Остапенко