11 жовтня 2018 року Справа № 915/973/18
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,
при секретарі судового засідання Степановій І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: акціонерного товариства “Миколаївобленерго”, 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40 (код ЄДРПОУ 23399393),
до відповідача: державної установи “Ольшанська виправна колонія № 53”, 57113, Миколаївська область, Миколаївський район, смт Ольшанське, вул. Промислова, 1 (код ЄДРПОУ 08564073),
про стягнення 546004,29 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. дов. № 01/54-298 від 02.05.2018 року;
від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 53/10-538 від 28.02.2018 року
Акціонерне товариство “Миколаївобленерго” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до державної установи “Ольшанська виправна колонія № 53” про стягнення 546004,29 грн., з яких:
- 497202,44 грн. - заборгованість за спожиту активну електроенергію за період з березня по серпень 2018 року,
- 44882,32 грн. - пеня,
- 3919,53 грн. - 3% річних.
Як на підставу позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 38/1001-б від 30.01.2018 року щодо своєчасної оплати рахунків.
Ухвалою суду від 11.09.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 11.10.2018 року (з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 11.09.2018 року).
11.10.2018 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті в даному судовому засіданні.
Представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача позов визнав в повному обсязі, про що також зазначив у відзиві на позов № 53/10-2877 від 10.10.2018 року.
11.10.2018 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
30.01.2018 року між позивачем, як постачальником та відповідачем, я споживачем був укладений договір про постачання електричної енергії № 38/1001-б (далі - Договір) та додатки до нього (а.с. 16-21).
Відповідно до п. 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 550,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Приєднана потужність у точках підключення становить 2250,0 кВт.
Відповідно до п. 2.1 Договору під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).
Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2 Договору постачальник зобов'язався виконувати умови цього договору, постачати споживачу електроенергію як різновид товару.
Відповідно до п. 2.3, 2.3.1 Договору споживач зобов'язався виконувати умови цього Договору.
Відповідно до п. 2.3.3 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 10 “Порядок розрахунків” (Додаток № 10) та № 4 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” (Додаток № 4).
У пункті 1 Додатку № 4 до Договору (в редакції додаткової угоди до Договору від 01.06.2018 року) (а.с. 37) сторони домовились, що споживач в останній календарний день місяця на 24.00 год. знімає покази засобів обліку і 1 числа місяця, наступного за розрахунковим, повідомляє про них постачальнику за допомогою інтернет-магазину комунальних послуг (далі - Сервіс), що розміщений за адресою: www.ukrbilling.com.
Постачальник проводе контрольне зняття показів розрахункових засобів обліку наприкінці розрахункового періоду.
Відповідно до п. 3 Додатку № 4 якщо покази засобів обліку, які занесені споживачем через Сервіс є меншими, ніж зафіксовані представниками постачальника на дату проведення ним контрольного зняття показів засобів обліку споживача, розрахунок за спожиту електричну енергію проводиться згідно з показами засобів обліку, знятими представниками постачальника.
Відповідно до п. 4 Додатку № 4 споживач на підставі показів засобів обліку самостійно формує рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, “Акт про прийняття-передавання товарної продукції” за допомогою Сервісу. У разі необхідності споживач може отримати у постачальника рахунки та інші документи у паперовому вигляді.
Відповідно до п. 5 Додатку № 4 споживач протягом одного робочого дня після повідомлення постачальника про покази засобів обліку зобов'язаний підписати електронно-цифровим підписом (далі - ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, “Акт про прийняття-передавання товарної продукції” та після цього завантажити їх на Сервіс. У разі не завантаження споживачем підписаних ЕЦП рахунку на оплату за спожиту електричну енергію, інших рахунків, Акту про прийняття-передавання товарної продукції протягом одного робочого дня після повідомлення постачальника про покази засобів обліку, зазначені рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, Акт про прийняття-передавання товарної продукції вважаються підписаними з боку споживача без зауважень.
Пунктом 1 Додатку № 10 до Договору (в редакції додаткової угоди до Договору від 01.06.2018 року) (а.с. 39) сторони передбачили, що розрахунковими вважається період з 01 числа місяця по 31 число цього місяця (або іншого останнього дня місяця) включно.
Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів споживача і точок комерційного обліку фіксуються споживачем на останній календарний день місяця та оформлюються “Актом про використану електричну енергію” по наведеному у Додатку № 4 зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони.
Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.
За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточні рахунки постачальника.
Відповідно до п. 2 Додатку № 10 споживач протягом розрахункового періоду до 20 числа поточного місяця здійснює плановий платіж у розмірі вартості 100 % заявленого обсягу споживання активної електричної енергії поточного розрахункового періоду на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.
До 20 числа поточного місяця споживач здійснює плановий платіж за перетікання реактивної електроенергії, який дорівнюється вартості фактичного перетікання реактивної електроенергії попереднього розрахункового періоду на розрахунковий рахунок, вказаний у рахунку.
У випадку співпадання дати оплати з вихідним чи святковим днями, споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню.
В день надання “Акту про використану електричну енергію” постачальник надає
споживачу рахунок на здійснення планового платежу за активну та реактивну
електроенергію та рахунки за фактично спожиту активну електроенергію і фактичне
перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період.
Якщо фактичне споживання електричної енергії (перетікання реактивної електроенергії) виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії (перетікання реактивної електроенергії) має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію (перетікання реактивної електроенергії).
Відповідно до п. 6 Додатку № 10 у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення:
- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування;
- 3% річних з простроченої суми.
При цьому сума боргу повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Відповідно до п. 9.4 Договору цей Договір набирає чинності з моменту підписання і укладається на строк до 31.12.2018 року, а в частині розрахунків Договір діє до повного їх завершення.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За період з березня по липень 2018 року включно позивач відпустив відповідачу активну електричну енергію в обсязі 784917 кВт, що підтверджується актами про використану електричну енергію:
- за березень 2018 року спожито 309531 кВт (а.с. 47);
- за квітень 2018 року спожито 191784 кВт (а.с. 51);
- за травень 2018 року спожито 108789 кВт (а.с. 55);
- за червень 2018 року спожито 94967 кВт (а.с. 59);
- за липень 2018 року спожито 79846 кВт (а.с. 63).
Позивачем виставлено відповідачу наступні рахунки на оплату:
- № 38/1001-б/3/1 від 28.03.2018 року за березень 2018 року на суму 292694,18 грн. (а.с. 48);
- № 38/1001-б/4/1 від 02.05.2018 року за квітень 2018 року на суму 180064,67 грн. (а.с. 52);
- № 38/1001-б/5/1 від 29.05.2018 року за травень 2018 року на суму 103814,66 грн. (а.с. 56);
- № 38/1001-б/6/1 від 02.07.2018 року за червень 2018 року на суму 92460,80 грн. (а.с. 60);
- № 38/1001-б/7/1 від 01.08.2018 року за липень 2018 року на суму 80274,47 грн. (а.с. 64).
Загальна вартість поставленої за період з березня по липень 2018 року включно активної електроенергії становить 749308,78 грн.
Згідно довідки по дебіторській заборгованості по особовому рахунку № 38/1001-б Державна установа “Ольшанська виправна колонія № 53” (а.с. 83) відповідачем здійснено часткову оплату в сумі 252106,34 грн., що також підтверджується копіями платіжних доручень ( а.с. 69-81).
Заборгованість в сумі 497202,44 грн. (749308,78 - 252106,34) залишилась несплаченою.
Враховуючи викладене, вимога щодо стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію за період з березня по липень 2018 року включно в сумі 497202,44 грн. є обґрунтованою.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 44882,32 грн., то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком № 10 “Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції.
Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за період з 05.04.2018 року по 20.08.2018 року, по кожному окремому зобов'язанню.
Розрахунок пені (а.с. 85) здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, з урахуванням здійснених відповідачем проплат та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем вірно.
Отже, вимога про стягнення пені в сумі 44882,32 грн. є обґрунтованою.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3919,53 грн., слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано відповідачу 3 % річних за період з 05.04.2018 року по 20.08.2018 року по кожному окремому зобов'язанню.
Розрахунок суми трьох відсотків річних (а.с. 84) є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Отже, вимога щодо стягнення 3% річних в сумі 3919,53 грн. є обґрунтованою.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судовий збір у сумі 8190,06 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 241 ГПК України
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з державної установи “Ольшанська виправна колонія № 53” (57113, Миколаївська область, Миколаївський район, смт Ольшанське, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 08564073) на користь акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393):
- 497202,44 грн. - заборгованість за спожиту активну електроенергію за період з березня по серпень 2018 року,
- 44882,32 грн. - пеню,
- 3919,53 грн. - 3% річних,
- 8190,06 грн. судовий збір.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного господарського суду в порядку визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.
Рішення набирає законної сили згідно положень ст. 241 ГПК України.
Повний текст рішення складено і підписано 17.10.2018 року.
Суддя А.П. Алексєєв