16.10.2018 р. Справа№ 914/2914/15
м.Львів
За клопотанням Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" - Кадирова Владислава Володимировича, м.Київ
про участь в засідання в режимі відеоконференції
у справі
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" - Кадирова Владислава Володимировича, м.Київ
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Божик Тараса Михайловича, м.Дрогобич Львівської області
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Національний банк України, м.Київ
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м.Київ
про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ціна позову: 44457,09 дол. США еквівалент 937594,83 грн. та 42056,34 грн.
Головуючий суддя Кітаєва С.Б.
суддя Матвіїв Р.І.
суддя Мороз Н.В.
Учасники справи не викликались
Суть спору: на розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" - Кадирова Владислава Володимировича, м.Київ, до Фізичної особи-підприємця Божика Тараса Михайловича, м.Дрогобич Львівської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національного банку України, м. Київ, та Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м.Київ, про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ціна позову: 44457,09 дол. США еквівалент 937594,83 грн. та 42056,34 грн.
Рух справи викладено у відповідних ухвалах суду.
Так, зокрема, ухвалою суду від 02.10.2018р. підготовче засідання відкладено на 31.10.18 р. о 15:00 год.
На адресу суду 11.10.2018р. за вх.№38195/18 від позивача поступило клопотання від 04.10.2018р. №02.3-2727 про участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції, яке мотивоване тим, що Банк перебуває на стадії ліквідаційної процедури, у зв'язку із анулюванням банківської ліцензії та не здійсненням банківської діяльності, обмеженим фінансуванням, з метою збереження ліквідаційної маси Банку, а тому не має можливості здійснювати додаткові грошові витрати для відрядження своїх представників з міста Києва до місця розташування суду. Позивач пропонує доручити забезпечення проведення відеоконференції Печерському районному суду м.Києва, або Господарському суду м.Києва, або Голосіївському районному суду м.Києва, або Шевченківському районному суду м.Києва.
Розглянувши подане клопотання, суд відзначає наступне.
Відповідно до приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.
За приписами ч. 7 ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Отже, зі змісту наведеної норми права слідує, що необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається виключно судом, що розглядає господарську справу.
При цьому, виключний перелік випадків, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, законом не визначений, у зв'язку з чим необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначається у кожному окремому випадку, з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров'я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою.
В обґрунтування поданого клопотання, заявник зазначає, що у зв'язку з з тим, що АТ «Дельта Банк» , який станом на даний час перебуває на стадії ліквідаційної процедури, у зв'язку з анулюванням банківської ліцензії та не здійсненням банківської діяльності, обмеженням фінансування, з метою збереження ліквідаційної маси банку, не має можливості здійснювати додаткові грошові витрати для відрядження свої представників з м.Києва до місця розташування суду.
З приводу вказаних доводів заявника господарський суд зазначає, що право учасника справи брати участь у судовому засіданні передбачено частиною 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, суд звертає увагу, що нормами вказаної частини статі статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачені і інші процесуальні права, якими користується позивач, зокрема: право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках тощо.
Тобто, право на суд, яке гарантується, зокрема, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, забезпечується не виключно можливістю особистої участі у судовому засіданні, але й можливістю подавати до суду докази та письмові пояснення.
Крім того, як зазначив Пленум Вищого господарського суду України в пункті 3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.
Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип пропорційності у господарському процесі, який полягає в тому, що суд в межах, встановлених цим Кодексом, визначає порядок здійснення провадження у справі, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Враховуючи наведене, керуючись принципом пропорційності, складність справи, господарський суд дійшов висновку, що заявником не було доведено наявності виключних обставин, за яких доцільним є участь позивача у судовому засіданні в режимі відео конференції.
Відповідно до пункту 17.6 розділу XI перехідних положень Господарського процесуального кодексу України участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в межах приміщення суду здійснюється за допомогою технічних засобів, що функціонують у судах на день набрання чинності цією редакцією Кодексу, за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Крім того, ч.ч. 1,2 статті 197 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи..
Суд постановляючи ухвалу від 02.10.2018 у справі, зобов'язав позивача надати письмові, документально та нормативно обгрунтовані пояснення розрахунку заявлених до стягнення сум (тіло кредиту, відсотків, пені тощо) та зобов'язав учасників справи забезпечити явку повноважних представників в підготовче засідання.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч.3 ст.196 ГПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відтак, у разі неможливості забезпечити явку повноважного представника в судове засідання, позивач вправі подати таке клопотання до суду, при цьому виконавши вимоги суду та подавши всі витребувані судом документи. Крім того, суд звертає увагу що заявником не подано доказів надіслання даного клопотання іншим учасникам справи, всупереч вимогам ст.197 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, розглянувши клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.197,234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" - Кадирова Владислава Володимировича від 04.10.2018р. №02.3-2727 (вх.№38195/18 від 11.10.2018р.) про участь у підготовчому засіданні 31.10.2018р. у режимі відеоконференції відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Головуючий суддя Кітаєва С.Б.
Суддя Матвіїв Р.І.
Суддя Мороз Н.В.