Рішення від 16.10.2018 по справі 913/246/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

16 жовтня 2018 року Справа № 913/246/18

Провадження №26/913/246/18

Господарський суд Луганської області у складі:

суддя Іванов А.В.

при секретарі судового засідання Бережній Л.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Харків

до Головного управління Національної поліції в Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область

про стягнення 125 700 грн. 59 коп.

У судовому засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1, юрисконсульт відділу правового забезпечення Харківської філії ПАТ “Укретелеком” за довіреністю № 2549 від 12.12.2017;

від відповідача - представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення основної заборгованості в сумі 101 106 грн. 41 коп., пені в сумі 12 774 грн. 74 коп., інфляційних втрат в сумі 8 577 грн. 30 коп., 3% річних в сумі 3 242 грн 14 коп., та судовий збір в сумі 2830,00 грн. за договором про надання послуг бізнес - мережі №3068/89 від 25.04.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг бізнес - мережі №3068/89 від 25.04.2016 щодо своєчасної оплати телекомунікаційних послуг.

У відповідності до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України 24.05.2018 року здійснено автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду та справу передано на розгляд судді Масловському С.В.

Ухвалою від 24.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.06.2018.

Ухвалою від 12.06.2018 підготовче засідання відкладено на 26.06.2018.

22.06.2018 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 67 363 грн. 15 коп. у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 26.06.2018 закрито провадження у справі №913/246/18 в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Луганській області основного боргу в сумі 67363,15 грн.

26.06.2018 від позивача на адресу суду надійшла заява про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання. Суд вказане клопотання відхилив.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 26.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.07.2018.

09.07.2018 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що відповідачу необхідний додатковий час для здійснення додаткових добровільних оплат заборгованості.

10.07.2018 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Відзив судом не прийнято, оскільки його було подано після закриття підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.07.2018 оголошено перерву в судовому засіданні до 26.07.2018.

У зв'язку з закінченням п'ятирічного строку призначення на посаду судді, суддя Масловський С.В. з 25.07.2018 не здійснює правосуддя, тому 25.07.2018 здійснено автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду та справу передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою від 26.07.2018 господарський суд відклав підготовче засідання на 08.08.2018 о 14 год. 20 хв.

08.08.2018 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив відповідача №26-15/567 від 07.08.2018, за якою позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі, з огляду на те, що договір містить чіткі строки виконання грошового зобов'язання та визначено момент прострочення виконання грошового зобов'язання, які не залежать від факту та дати отримання відповідачем рахунків; позивач вказує, що відповідно до Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком» неотримання рахунку не звільняє абонента від зобов'язань по сплаті послуг; Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг визначають чіткий період оплати телекомунікаційних послуг, які не залежать від факту отримання рахунків абонентом; рахунки, надані відповідачем до матеріалів справи, не містять деталізацію та розшифровку, за які конкретні послуги та на яку конкретно суму слід здійснити оплату, з цих документів неможливо встановити чи повністю були оплачені надані позивачем послуги, з огляду на що позивач вважає, що вказані документи не можуть слугувати допустимими та достатніми доказами у справі.

08.08.2018 від позивача на адресу суду надійшло клопотання №26-15/560 від 07.08.2018 про долучення до матеріалів справи засвідчених копій реєстрів поштових відправлень в якості доказів поштової відправки виставлених відповідачу рахунків.

В судовому засіданні представник відповідача подав супровідний лист з доданням відзиву №574/111/28-2017 від 07.08.2018 на позовну заяву, за яким проти задоволення позовних вимог заперечує повністю. У відзиві відповідач посилається на те, що обов'язок надання рахунків для оплати послуг, згідно умов договору, лежить на позивачеві; що відповідач взагалі не отримував рахунки, які позивач додав до позовної заяви в підтвердження позовних вимог; відповідач зазначає, що рахунки-акти, які надсилались йому позивачем, оплачені повністю, у зв'язку з чим його заборгованість перед ПАТ «Укртелеком» за договором погашена повністю.

В судовому засіданні 08.08.2018 представник позивача надав усні пояснення про те, що рахунки - акти, які відповідач оплатив повністю (а.с. 178-185), надсилались останньому на його вимогу на суми коштів, наявних у відповідача за його твердженням.

Ухвалою від 08.08.2018 господарський суд відклав підготовче засідання на 03.09.2018 о 16 год. 30 хв.

30.08.2018 від позивача на адресу суду надійшла заява №26-15/610 від 30.08.2018 про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач збільшив заявлену до стягнення пеню та 3% річних в загальній сумі на 4 451 грн. 50 коп. Вказана заява судом прийнята.

Ухвалою від 03.09.2018 господарський суд відклав підготовче засідання на 18.09.2018.

17.09.2018 від відповідача на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив №658/111/28-2017 від 13.09.2018, в яких відповідач проти задоволення позову заперечує, з огляду на наступне: по-перше, позивач зобов'язаний виставити відповідачу рахунок на оплату послуг; по-друге, відповідач рахунки-акти, на які посилається позивач в підтвердження своїх вимог, не отримував; по-третє, підставою взяття бюджетного зобов'язання розпорядником бюджетних коштів ГУНП в Луганській області є наявність рахунків у паперовому вигляді; по-четверте, умовами та порядком надання телекомунікаційних послуг передбачено, що розшифровки нарахованої до сплати суми за надані послуги надаються лише за письмовою заявою абонента.

18.09.2018 від позивача на адресу суду надійшли пояснення №26-15/630 від 11.09.2018 стосовно щомісячного факту отримання відповідачем рахунків на оплату послуг за договором.

18.09.2018 від позивача на адресу суду надійшли пояснення №26-15/650 від 18.09.2018 щодо заперечень відповідача №658/111/28-2017 від 13.09.2018, які за змістом збігаються з відповіддю на відзив.

Ухвалою від 18.09.2018 №913/246/18 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 16.10.2018.

16.10.2018 від позивача на адресу суду надійшло клопотання 26-15/737 від 12.10.2018 про повернення судового збору у зв'язку з закриттям провадження у справі в частині боргу.

Представник позивача в судовому засіданні подав усні пояснення по суті позовних вимог. Позов підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув.

У судовому засіданні 16.10.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.04.2016 між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (позивач, оператор) та Головним управлінням національної поліції в Луганській області (відповідач, бізнес-абонент) укладено Договір №3068/89 про надання послуг бізнес-мережі (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору оператор надає бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги бізнес-мережі (послуги), що визначаються у замовленні послуг та відповідних угодах, додатках до цього Договору, а бізнес-абонент отримує послуги, визначені у відповідних угодах, додатках та замовленні, та сплачує їх вартість. У разі зміни законодавства в сфері телекомунікацій щодо порядку надання та отримання телекомунікаційних послуг оператор та бізнес-абонент зобов'язуються з дати набрання чинності новим актом законодавства дотримуватись його положень. У такому випадку Договір застосовується лише в частині, яка не суперечить чинному законодавству.

Згідно п.1.2 договору під бізнес-мережею розуміється система комплексного обслуговування бізнес-абонента, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування.

Відповідно до п.2.2 договору перелік та опис послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання послуг бізнес-абоненту визначається в окремих угодах та додатках до цього договору, що підписуються сторонами і є невід'ємною частиною цього Договору.

Сторони за цим Договором мають права та несуть обов'язки, передбачені умовами та порядком надання телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком» (далі - Умови Укртелекому, затвердженні оператором, опубліковані на офіційному веб-сайті оператора http://ukrtelecom.ua) і чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про телекомунікації», Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг (п. 3.1. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору бізнес-абонент здійснює оплату замовлених послуг згідно з тарифами, зазначеними у додатках до угод до цього Договору та Умовами Укртелекому.

Порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг в кредит. Оплата послуг проводиться у національній валюті України (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 4.3. Договору рахунок (рахунок-акт) за послуги бізнес-абонент повинен оплатити не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора.

Відповідно до п. 4.4. Договору пеня за прострочення оплати послуг починає нараховуватися з 1 числа місяця, що настає по закінченню періоду, зазначеного у п. 4.3. цього Договору.

Система розрахунків, що застосовуються оператором з надсиланням рахунків у паперовому вигляді та з надсиланням рахунків в електронному вигляді на електронну та поштову адресу, зазначену в реквізитах (п. 4.6. Договору).

Згідно п. 5.1. Договору, що у порядку, визначеному ч. 3. ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що умови цього Договору застосовуються до відносин між ними, що склались з 01.01.2016 і діють до 31.12.2016.

У разі, коли жодна зі сторін за два тижні до закінчення строку дії Договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, Договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах (п. 5.2. Договору).

Договір №3068/89 про надання послуг бізнес-мережі від 25.04.2016 підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств без застережень та зауважень.

На виконання умов Договору оператором були надані телекомунікаційні послуги у період з червня 2017 по квітень 2018 на суму 260 715 грн. 03 коп., на підтвердження чого оператором були сформовані відповідні рахунки-акти, які одночасно є актами передавання - приймання виконаних робіт (наданих послуг) (а.с. 20-30, 51).

Відповідачем надані оператором послуги були оплачені частково в сумі 160 139 грн. 59 коп., що підтверджено матеріалами справи (а.с. 31-34, 49-50, 80-95).

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки.

За приписами ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.

У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.1. Договору сторони встановили, що вони мають права та несуть обов'язки, передбачені умовами та порядком надання телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком» (далі - Умови Укртелекому, затвердженні оператором, опубліковані на офіційному веб-сайті оператора http://ukrtelecom.ua) і чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про телекомунікації», Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг

Відповідно до п. 72 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг розрахунки за отримані послуги на умовах наступної оплати здійснюються шляхом надсилання на адресу абонента рахунків або в інший спосіб відповідно до законодавства та договору. У разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.

Пунктом 5.4. Умов Укртелекому визначено, що у разі здійснення розрахунків за отримані Послуги на умовах наступної (кредитної) форми оплати рахунок за телекомунікаційні послуги оплачується Абонентом не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом якщо інше не передбачено Договором.

Так, Договором сторони визначили порядок оплати телекомунікаційних послуг - не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим, тобто незалежно від отримання (виставлення) рахунку на оплату.

Разом з тим, Договір, укладений між позивачем та відповідачем, містить умови щодо строку та порядку оплати (розділ 4 договору), а також необхідні реквізити сторін, що свідчить про можливість виконання своїх зобов'язань відповідачем.

Ненадання рахунку-акту не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку-акту не звільняє відповідача від обов'язку з оплати наданих послуг.

Пунктом 5.7. Умов Укртелекому встановлено, що у разі неотримання рахунка до десятого числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, або здійснення розрахунків без рахунка Абонент може звернутися до Укртелекому для отримання інформації про належну до сплати суму та в разі потреби отримати рахунок або самостійно сформувати рахунок за телекомунікаційні послуги у відповідному розділі на офіційному веб-сайті Укртелекому (www.ukrtelecom.ua) (тільки для фізичних осіб). Неотримання рахунка не звільняє Абонента від зобов'язань щодо оплати Послуг.

Щодо реєстрів поштових відправлень, наданих позивачем в підтвердження направлення відповідачу рахунків-актів (а.с. 145-168), то суд оцінює вказані докази критично, оскільки з них неможливо встановити, які саме рахунки-акти направлялись відповідачеві, оскільки в наданих документах відсутні номери відповідних рахунків-актів, а тому вказані документи не є належними та допустимими доказами відправлення відповідачеві рахунків-актів за телекомунікаційні послуги за період червень 2017 - квітень 2018.

Щодо тверджень відповідача про те, що належними доказами надання телекомунікаційних послуг є рахунки - акти, надані ним до матеріалів справи (а.с. 178-185) та які оплачені повністю, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 74 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг під час здійснення оплати послуг з надсиланням рахунків оператор, провайдер за кожний розрахунковий період безоплатно надсилає абонентові рахунок для оплати послуг, в якому зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження і платіжні реквізити оператора, провайдера;

2) номер телефону чи іншого мережевого ідентифікатора кінцевого обладнання або інша інформація, що ідентифікує абонента;

3) прізвище та ініціали (для фізичних осіб) або найменування (для юридичних осіб) абонента;

4) розрахунковий період;

5) дата формування рахунка;

6) номер особового рахунка абонента;

7) види наданих послуг;

8) дата, напрямок зв'язку та тривалість міжміських та міжнародних розмов;

9) плата, отримана протягом розрахункового періоду;

10) сума невикористаних коштів на особовому рахунку абонента на початок та кінець розрахункового періоду;

11) належна до сплати сума за видами послуг;

12) сума податку на додану вартість та інших обов'язкових зборів (платежів) відповідно до законодавства;

13) загальна сума, що належить до сплати;

14) строк оплати рахунка;

15) телефон для довідок та адреса веб-сайта (за наявності);

16) інші відомості, передбачені оператором, провайдером відповідно до законодавства та договору.

Надані відповідачем акти суд оцінює критично, оскільки останні не містять переліку повного обсягу наданих послуг, тоді як рахунки-акти, надані позивачем, містять вичерпний перелік наданих послуг та належні до сплати суми за видами послуг. Суд приймає до уваги твердження представника позивача про те, що рахунки-акти, які надав відповідач (а.с. 178-185), виставлялися останньому на його вимогу на суми коштів, наявних у відповідача на момент направлення відповідного акту.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, Договором встановлено, що послуги бізнес-абонент повинен оплатити не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим.

Як вбачається з матеріалів справи, надання оператором телекомунікаційних послуг на загальну суму 260 715 грн. 03 коп. підтверджено належними доказами - рахунками-актами за телекомунікаційні послуги:

- за червень 2017 №6.2017.4400200071773123 від 30.06.2017 на суму 23 552 грн. 64 коп.;

- за липень 2017 №7.2017.4400200071773123 від 31.07.2017 на суму 23 500 грн. 06 коп.;

- за серпень 2017 №8.2017.4400200071773123 від 31.08.2017 на суму 23 403 грн. 32 коп.;

- за вересень 2017 №9.2017.4400200071773123 від 30.09.2017 на суму 23 408 грн. 74 коп.;

- за жовтень 2017 №10.2017.4400200071773123 від 31.10.2018 на суму 23 295 грн. 80 коп.;

- за листопад 2017 №11.2017.4400200071773123 від 30.11.2017 на суму 22 982 грн. 12 коп.;

- за грудень 2017 №12.2017.4400200071773123 від 31.12.2017 на суму 23 252 грн. 02 коп.;

- за січень 2018 №1.2018.4400200071773123 від 31.01.2018 на суму 28 215 грн. 54 коп.;

- за лютий 2018 №2.2018.4400200071773123 від 28.02.2018 на суму 26 028 грн. 35 коп.;

- за березень 2018 №3.2018.4400200071773123 від 31.03.2018 на суму 21 579 грн. 74 коп.;

- за квітень 2018 №4.2018.4400200071773123 від 30.04.2018 на суму 21 496 грн. 70 коп.

Відповідач надані послуги оплатив частково в розмірі 160 141 грн. 25 коп., що підтверджено копіями платіжних доручень:

- №3725 від 16.11.2017 на суму 31 260 грн. 00 коп.;

- №4013 від 05.12.2017 на суму 6 008 грн. 22 коп.;

- №4270 від 18.12.2017 на суму 6 008 грн. 22 коп.;

- №431 від 29.03.2018 на суму 16 500 грн. 00 коп.;

- №750 від 29.03.2018 на суму 16 500 грн. 00 коп.;

- №1165 від 02.05.2018 на суму 16 500 грн. 00 коп.;

- №1710 від 05.06.2018 на суму 45 250 грн. 00 коп.;

- №1711 від 05.06.2018 на суму 45 250 грн. 00 коп.

Разом з тим, за платіжним дорученням №1711 від 05.06.2018 було сплачено суму 45 250 грн. 00 коп. з призначенням платежу «за травень 2018», що не входить до спірного періоду. Вказана сума є більшою, ніж належна до стягнення за травень 2018, тому решту суми за цим платіжним дорученням в розмірі 22 113 грн. 15 коп. позивач зарахував в погашення суми боргу за спірний період.

Суд зауважує, що як вбачається з пояснень позивача часткове списання суми боргу 03.12.2018 в розмірі 01 грн. 66 коп. було здійснено ПАТ «Укртелеком» на виконання умов Закону України «Про телекомунікації».

За таких обставин суд приходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 101 106 грн. 41 коп. підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені за загальний період з 01.08.2017 по 10.06.2018 в розмірі 12 774 грн. 74 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4.4. Договору пеня за прострочення оплати послуг починає нараховуватися з 1 числа місяця, що настає по закінченню періоду, зазначеного у п. 4.3. цього Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ЗУ «Про телекомунікації» у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що розрахунок пені виконаний з арифметичними помилками.

Суд здійснив власний розрахунок пені за яким належна до стягнення сума пені є 12 774 грн. 72 коп., що підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання відповідачем умов договору, у відповідності до норм Цивільного кодексу України позивачем було нараховано 3% річних за загальний період з 01.08.2017 по 10.06.2018 в розмірі 3 242 грн. 14 коп. та інфляційні втрати за загальний період з серпня 2017 по серпень 2018 в розмірі 8 577 грн. 30 коп.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, суд встановив, що розрахунок є арифметично вірним, а тому вимога позивача про стягнення 3% річних за загальний період з 01.08.2017 по 10.06.2018 підлягає задоволенню в сумі 3 242 грн. 14 коп.

Щодо заявленої позивачем суми інфляційних втрат за загальний період з серпня 2017 по серпень 2018 в розмірі 8 577 грн. 30 коп. , суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат позивача, суд встановив, що позивачем помилково включено до періоду нарахування інфляційних втрат місяці часткової оплати та не враховано дефляцію за зобов'язаннями вересня 2017 та березня 2018.

Тому суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат, відповідно до якого належна до стягнення сума інфляційних втрат становить 7 570 грн. 92 коп., що підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду справи сторонами не надано доказів погашення заявлених до стягнення сум.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за неналежне виконання умов Договору №3068/89 про надання послуг бізнес-мережі від 25.04.2016 в сумі 124 694 грн. 19 коп., з яких 101 106 грн. 41 коп. - сума основної заборгованості за договором, розмірі 12 774 грн. 72 коп. - пеня, 3 242 грн. 14 коп. - 3% річних, 7 570 грн. 92 коп. - інфляційні втрати за неналежне виконання умов Договору.

В решті вимог позивачу слід відмовити.

Суд звертає увагу, що при зверненні до Господарського суду Луганської області з позовом позивачем за платіжним дорученням №8557 від 21.05.2018 було сплачено до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 830 грн. 00 коп., тоді як належна до сплати сума судового збору за подання даного позову складає 2 829 грн. 18 коп.

Ухвалою від 26.06.2018 №913/246/18 господарським судом закрито провадження у справі в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Луганській області основного боргу в сумі 67 363 грн. 15 коп.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом) сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Заявою №26-15/610 від 30.08.2018 позивач збільшив розмір позовних вимог в загальній сумі на 4 451 грн. 50 коп., яка судом прийнята.

Так, при поданні заяви про збільшення позовних вимог позивачем за платіжним дорученням №14623 від 27.08.2018 сплачено до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 67 грн. 00 коп., тоді як належна до сплати сума судового збору складає 66 грн. 77 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, загальна сума надмірно сплаченого судового збору у даній справі, що складає 01 грн. 05 коп., та сума судового збору в розмірі 1010 грн. 44 коп. підлягають поверненню відповідно до п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» на підставі клопотання позивача за ухвалою суду.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 2 872 грн. 76 коп. Решта судового збору покладається на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” до Головного управління Національної поліції в Луганській області задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області (93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 16, ід. код. ЄДР 40108845) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (01601, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 18, ід. код. ЄДР 21560766) в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (61010, м. Харків, Нетіченська набережна, 8, ід. код ЄДР 25614660) заборгованість в сумі 124 694 грн. 19 коп., з яких 101 106 грн. 41 коп. - основний борг, 12 774 грн. 72 коп. - пеня, 3 242 грн. 14 коп. - 3% річних, 7 570 грн. 92 коп. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 872 грн. 76 коп.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.10.2018.

Cуддя А.В. Іванов

Попередній документ
77148963
Наступний документ
77148965
Інформація про рішення:
№ рішення: 77148964
№ справи: 913/246/18
Дата рішення: 16.10.2018
Дата публікації: 18.10.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Луганської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг