ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.10.2018Справа № 910/9974/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Астаповій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеського національного університету імені І.І. Мечникова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-консалтинговий центр "Лідер" про стягнення 8 718,52 гри., за участю представників позивача - не з'явився, відповідача - не з'явився.
У липні 2018 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача 6593,00 грн. попередньої оплати, 1 186,74 грн. пені, 356,82 грн. інфляційних втрат, 461,54 грн. штрафу та 120 грн. 3% річних за договором №102 від 09.12.2015 року, на підставі ст.ст. 11, 14, 265, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 628, 629, 655, 692, 693, 712 ЦК України та ст. 173, 193, 216-218, 230, 231 ГК України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.2018 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду на 10.09.2018 року.
10.10.2018 року представники сторін в судове засідання не з'явилися.
Сторони у справі були належним чином повідомлені про розгляд даної справи судом, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Відповідач відзив на позов не подав.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09 грудня 2015 між Одеським національним університетом/ імені І. І. Мечникова (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-консалтинговий центр «Лідер» (виконавець), як переможцем електронних торгів, на виконання вимоги пункту 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», укладено договір №102 від 09 грудня 2015 року про закупівлю послуг за державні кошті (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов'язується у 2016 році надати замовнику послуги згідно ДК 16:2010: код 58.14.1 Журнали та періодичні друковані (періодичні видання України (для поповнення бібліотечного фонду наукової бібліотеки), зазначені в специфікації до договору (додаток №1), а замовник прийняти і оплатити таки послуги на умовах 100% попередньої оплати.
За умовами п 3.1. договору ціна (загальна вартість) цього договору становить 24 125 (двадцять чотири тисячі сто двадцять п'ять) грн. 30 коп. без ПДВ.
Згідно п. 4.1 договору замовник упродовж 3 банківських днів з моменту отримання рахунку - фактури на замовлені послуги здійснює попередню оплату в розмірі 100 % шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця згідно постанови КМУ № 117 від 23.04.2014 року.
Пунктом 5.1. договору визначено строк (термін) надання послуг: з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.
- для газет - не пізніше 2-х календарних днів з моменту виходу з друку,
- для журналів - не пізніше трьох днів з дня виходу з друку.
Згідно з п. 6.3.1 договору виконавець зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені договором.
Відповідно до п. 7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.
Пунктом 10.1. договору визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2016 року та до повного виконання зобов'язань сторонами.
Факт перерахування позивачем відповідачу передоплати за договором підтверджується платіжним дорученням № 3364 від 21.12.2015 року на суму 24 125,30 грн.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання зі сплати попередньої оплати згідно умов договору, а відповідач, у свою чергу, не виконав взяті на себе зобов'язання з поставки позивачеві періодичних видань, у строки, відповідно до умов договору на суму 6 593,42 грн., з урахуванням часткової поставки.
Позивач звернувся до відповідача з листом 19.12.2016 року № 23-76, в якому просив виконати замовлення повністю або повернути кошти за недоотриманні періодичні видання на суму 6 593,42 грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 24.10.2017 року № 32-100, в якій просив повернути суму попередньої оплати у розмірі 6 593,42 грн. по договору № 102 від 09 грудня 2015 року.
Доказів поставки на суму 6 593,42 грн. у строки визначені п. 5.1. договору та специфікацією або доказів повернення попередньої оплати відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 6 593,42 грн. попередньої оплати підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем, у зв'язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань з повернення попередньої оплати за договором, відповідачеві нараховано 356,82 грн. інфляційних втрат та 120 грн. 3% річних.
Відповідно до п. 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає, зокрема у випадках повернення сум авансу та завдатку, повернення безпідставно отриманих коштів (ст. 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.
Таким чином, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар. За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 ЦК України. Аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 27.02.2017 року у справі №910/20455/16.
За таких обставин, в позові в частині стягнення 356,82 грн. інфляційних втрат та 120 грн. 3% річних слід відмовити.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Так, за приписами ч. ч. 1, 2 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з недопоставлення товару у строки визначені договором, відповідач повинен додатково сплатити пеню у розмірі 0,1% вартості непоставлених періодичних видань, нарахованої за кожний день прострочення в сумі 1186,74 грн. та штраф у розмірі 7 % від вказаної суми, що складає 461,54 грн.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу, що нараховані на підставі 2 ст. 231 Господарського кодексу України, підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає вимогам закону.
Судовий збір, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-консалтинговий центр "Лідер" (02100, м. Київ, вул. Івана Дубового, 45. кв. 10; код 37935276) на користь Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (65082, м. Одеса, вул. Дворянська, 2, код 02071091) 6 593 (шість тисяч п'ятсот дев'яносто три) гри. 00 коп. основного боргу, 1 186 (одну тисячу сто вісімдесят шість) гри. 74 коп. пені, 461 (чотириста шістдесят одна) гри. 54 коп. штрафу та 1 673 (одна тисяча шістсот сімдесят три) грн. 90 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 16.10.2018р.
Суддя С.О. Чебикіна