ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.10.2018Справа № 910/13097/18
Господарський суд міста Києва у складі Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Лях Оксани Іванівни
про забезпечення позову
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Лях Оксани Іванівни (79018, АДРЕСА_1)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Патрікбуд" (03680, м. Київ, пр-т. Академіка Палладіна, 32, оф. 413)
про стягнення 910 283,32 грн. та повернення орендованого майна
Представники: без виклику сторін
Фізична особа-підприємець Лях Оксана Іванівна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Патрікбуд" про стягнення 910 283,32 грн. та повернення орендованого майна.
Разом із позовною заявою Фізична особа-підприємець Лях Оксана Іванівна подала заяву про забезпечення позову, в якій просила застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки ТОВ "Патрікбуд" в межах суми стягнення 910 283,32 грн.:
- №26000455024729 відкритий в АТ "ОТП Банк" МФО 300528;
- №26004052622965 відкритий в ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 300711.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.10.2018 заяву Фізичної особи-підприємця Лях Оксани Іванівни про забезпечення позову повернуто заявнику, оскільки не надано доказів про сплату судового збору за звернення до суду з відповідною заявою.
12.010.2018 через загальний відділ діловодства суду позивачем подано повторно заяву про забезпечення позову та надано докази сплати судового збору у розмірі 881,00 грн., в якій заявник просить суд накладення арешту на рахунки ТОВ "Патрікбуд" в межах суми стягнення 910 283,32 грн.:
- №26000455024729 відкритий в АТ "ОТП Банк" МФО 300528;
- №26004052622965 відкритий в ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 300711.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 року, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, заявник вказує одну із підстав накладення арешту на рахунки відповідача це те, що відповідач здійснив останній платіж ще у грудні 2017 року, що підтверджує небажання відповідача виконувати свої зобов'язання за спірним договором.
При цьому, суд відзначає, що наявність заборгованості у відповідача не є належною підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а також і не є підставою вважати, що у разі задоволенні позову відповідач не виконуватиме рішення суду у даній справі.
У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Так, дослідивши заяву та додані до неї документи, судом встановлено, що заявником не визначено належних обставини щодо застосування заходів забезпечення позову та можливу не сплату коштів відповідачем за спірним договором, а також не надано належного доказу на підтвердження фактів, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, яке свідчить про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд відзначає про відсутність обґрунтувань заявника та доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову та відсутність доказів в підтвердження вчинення дій відповідачем відносно ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Статтею 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Лях Оксани Іванівни про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили 16.10.2018 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.Г. Пукшин