16.10.2018 справа № 908/2050/18
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Носівець Вікторія Вікторівна, розглянувши заяву акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1-Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800)
до боржника: фізичної особи-підприємця Жукова Павла Олександровича (70501, АДРЕСА_1)
про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в розмірі 66282,59 грн.,
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось в господарський суд Запорізької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Жукова Павла Олександровича сумі в розмірі 66282,59 грн., що складається з 40000,00 грн. заборгованості за кредитом, 11120,00 грн. заборгованості за відсотками, нарахованим на прострочену заборгованість, 7497,75 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 7664,84 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2018 р. заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Носівець В.В.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 147-149 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.
Пунктами 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що боржником - ФОП Жуковим П.О. через систему інтернет-клієнт-банкінгу 23.05.2017 підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ» (що розміщені на сайті http://privatbank.ua). Заявник вважає, що 23.05.2017 сторонами укладено кредитний договір, який складається із Анкети-заяви та Умов. Умови вказаного договору виконані Банком належним чином, позичальнику надані кредитні кошти, якими він користувався, але при цьому він не виконував свої грошові зобов'язання з повернення кредитних коштів з урахуванням процентів за їх користування.
До матеріалів заяви надані наступні документи: копія Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ", яка не містить номеру та дати, копія пам'ятки позичальнику по кредиту "КУБ", що працює у сфері агро-бізнесу б/н та б/д, копія Витягу з "Умов та правил надання банківських послуг", розрахунок заборгованості за договором № б/н від 23.05.2017, укладеним ПриватБанком та клієнтом - ФОП Жуковим П.О., станом на 04.09.2018, обґрунтування та пояснення до розрахунку заборгованості, копії банківських виписок з 01.01.2000 по 07.09.2018.
Відповідно до п. 3.2.8.1. Витягу з "Умов та правил надання банківських послуг", Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, процента за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Заява), а також в системі Приват24.
Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless", або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України, які регулюють кредитні відносини.
Розглянувши додані до заяви документи судом встановлено, що ні в Анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" № б/н, б/д, ні в додатках до неї стягувачем не надано належних та допустимих доказів підпису вказаної Анкети-заяви ФОП Жукововим П.О. ані в письмовій формі, ані в електронному вигляді шляхом підписання електронно-цифровим підписом. Зазначена Анкета-заява містить лише підпис представника акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", засвідчений печаткою товариства, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів укладення (підписання) сторонами кредитного договору № б/н від 23.05.2017 в тому числі в електронному вигляді.
Отже, заявником не надано ані доказів укладення договору в письмовому вигляді, ані в електронному вигляді, та як наслідок, наявності заборгованості за таким договором № б/н від 23.05.2017 станом на 04.09.2018 у визначеній заявником сумі.
Слід зазначити, що розрахунок заборгованості за договором б/н від 23.05.2017 станом на 04.09.2018 не є документом, що підтверджує наявність у ФОП Жукова П.О. заборгованості перед ПАТ "КБ "Приватбанк", а є за своїм юридичним значенням лише односторонніми арифметичним розрахунком стягуваних сум, який не відображає фактичних і правових підстав для стягнення відповідних сум.
Таким чином, заявником не повністю зазначено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не додано та не вказано переліку доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги щодо видачі судового наказу в частині стягнення суми заборгованості за кредитом, відсотками та комісією, яка становить 58784,84 грн., що є порушенням приписів п. п. 4, 5 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України.
Відповідно до п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказ.
Щодо видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з боржника пені в сумі 7497,75 грн. за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором № б/н від 23.05.2018, слід зазначити наступне.
Згідно з ч.1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших компенсаційних нарахувань, у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань, хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань.
Разом з тим, як зазначено у Пояснювальній записці до проекту Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 6232 від 23.03.2017 у господарському та цивільному видах судочинства запроваджується можливість стягнення неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження. Так, за заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоспорюваної грошової заборгованості за письмовими договорами, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд видає судовий наказ про стягнення заборгованості з боржника.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що оскільки стягнення пені є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, правовим наслідком порушення зобов'язання у разі прострочення його виконання, а також враховуючи можливість стягнення неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження, вимоги про стягнення пені не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
За умовами ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає відповідний наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині вимог щодо стягнення з боржника суми заборгованості за кредитом, процентами та комісією, яка становить 58784,84 грн. на підставі п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України, а щодо стягнення з боржника 7497,75 пені - на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що до поданої заяви про видачу судового наказу не додано її копію (примірник) з доданими до неї документами для боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Разом з тим, частиною 2 ст. 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ч. 1 ст. 148, п.п. 1, 3, 8 ч. 1, ч.ч. 2, 3 ст. 152, ст.ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" у видачі судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Жукова Павла Олександровича суми в розмірі 66282,59 грн., що складається з 40000,00 грн. заборгованості за кредитом, 11120,00 грн. заборгованості за відсотками, нарахованим на прострочену заборгованість, 7497,75 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 7664,84 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
Екземпляр даної ухвали надіслати на адресу сторін у справі.
Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/fair/sud5009/. Електронна адреса господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалу підписано 16.10.2018.
Суддя В.В. Носівець