16.10.2018 справа № 908/2048/18
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Носівець Вікторія Вікторівна, розглянувши заяву акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1-Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800)
до боржника: фізичної особи-підприємця Марченко Олександра Сергійовича (69118, АДРЕСА_1)
про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в розмірі 10905,47 грн.,
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось в господарський суд Запорізької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Марченко Олександра Сергійовича заборгованості в розмірі 10905,47 грн., що складається з 939,00 грн. заборгованості за кредитом, 2224,87 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 4330,30 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 3411,30 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2018 р. заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Носівець В.В.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 147-149 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.
Статтею 150 ГПК України наведено вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що боржником - ФОП Марченко О.С. підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно з якою останній приєднався до "Умов та Правил надання банківських послуг", Тарифів банку (що розміщені на сайті http://privatbank.ua), які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 28.10.2011. Станом на 05.09.2018 за боржником рахується заборгованість в загальній сумі 10905,47 грн., яка складається: з 939,00 грн. заборгованості за кредитом в розмірі, 2224,87 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 4330,30 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 3411,30 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.
Проте, на підтвердження заявлених до стягнення сум, заявником не надано суду доказів видачі боржнику - фізичній особі-підприємцю Марченко Олександру Сергійовичу кредитних коштів за договором банківського обслуговування № б/н від 28.10.2011, а також первинних документів в обґрунтування заборгованості за нарахованими процентами та комісією.
Письмова заява від 28.10.2011 за підписом ФОП Марченко О.С. про відкриття банківського рахунку, Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку не підтверджують наявність у останнього заборгованості перед Банком. Зазначені документи лише складають договір банківського обслуговування б/н від 28.10.2011.
Судом досліджено довідку ПАТ "КБ "Приватбанк" вих. №08.7.0.0.0/180907163330 від 07.09.2018 про встановлення ліміту по поточному рахунку боржника № НОМЕР_1 та встановлено, що вказаний доказ підтверджує лише розмір ліміту кредитних коштів, проте не свідчить ані про наявність боргу, ані про періоди прострочення.
Також слід зазначити, що розрахунок заборгованості за договором № б/н від 28.10.2011 станом на 05.09.2018 не є документом, що підтверджує наявність у ФОП Марченко О.С. заборгованості перед АТ КБ "Приватбанк", а за своїм юридичним значенням є лише одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який не відображає фактичних і правових підстав для стягнення відповідних сум.
Таким чином, заявником не повністю зазначено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не додано та не вказано переліку доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги щодо видачі судового наказу в частині стягнення суми заборгованості за кредитом, процентами та комісією, яка становить 6575,17 грн., що є порушенням приписів п. п. 4, 5 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України.
Відповідно до п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказ.
Щодо видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з боржника пені в сумі 4330,30 грн. за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором № б/н від 28.10.2011, слід зазначити наступне.
Згідно з ч.1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших компенсаційних нарахувань, у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань, хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань.
Разом з тим, як зазначено у Пояснювальній записці до проекту Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 6232 від 23.03.2017 у господарському та цивільному видах судочинства запроваджується можливість стягнення неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження. Так, за заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоспорюваної грошової заборгованості за письмовими договорами, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд видає судовий наказ про стягнення заборгованості з боржника.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що оскільки стягнення пені є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, правовим наслідком порушення зобов'язання у разі прострочення його виконання, а також враховуючи можливість стягнення неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження, вимоги про стягнення пені не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
За умовами ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає відповідний наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині вимог щодо стягнення з боржника суми заборгованості за кредитом, процентами та комісією, яка становить 6575,17 грн. на підставі п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України, а щодо стягнення з боржника 4330,30 пені - на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що до поданої заяви про видачу судового наказу не додано її копію (примірник) з доданими до неї документами для боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Разом з тим, частиною 2 ст. 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ч. 1 ст. 148, п. п. 1, 3, 8 ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 154, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" у видачі судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Марченко Олександра Сергійовича суми в розмірі 10905,47 грн., що складається з 939,00 грн. заборгованості за кредитом, 2224,87 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 4330,30 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 3411,30 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.
Екземпляр даної ухвали надіслати на адресу сторін у справі.
Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/fair/sud5009/. Електронна адреса господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалу підписано 16.10.2018.
Суддя В.В. Носівець