номер провадження справи 13/149/15-18/32/18-4/108/18
11.10.2018 Справа № 908/3966/15
м.Запоріжжя Запорізької області
за первісним позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)
до відповідача ОСОБА_2 товариства “Запорізький завод феросплавів”, (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11)
про стягнення 485 543 021,15 грн.
та за зустрічним позовом ОСОБА_2 товариства “Запорізький завод феросплавів”, (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11)
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)
про стягнення 172 484 044,82 грн.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні ПАТ “Запоріжжяобленерго” - Національне антикорупційне бюро України (03035, м. Київ, вул. Василя Сурикова, буд. 3).
Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі:
головуючий суддя Зінченко Н.Г.,
судді Мірошниченко М.В.,
ОСОБА_3
секретар судового засідання Петриченко А.Є.
За участю представники сторін:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_4, довіреність № 430, від 15.06.2018;
від позивача (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_5, довіреність № 282, від 13.02.2018;
від відповідача (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_6, довіреність № 18-74 від 02.05.2018;
від відповідача (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_7, довіреність № 18-62 від 02.05.2018;
від третьої особи - не з'явився
13.04.2018 Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з заявою № 008-33/6140 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2018 справу № 908/3966/15 для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами передано на розгляд колегії суддів у складі трьох суддів: головуючий суддя Носівець В.В., судді Дроздова С.С., Корсун В.Л.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.05.2018 у справі № 908/3966/15 заяву ПАТ “Запоріжжяобленерго” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15 прийнято до розгляду та відкрито провадження за нововиявленими обставинами у справі № 908/3966/15; заяву призначено до розгляду на 23.05.2018.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.05.2018 вирішено заяву ПАТ “Запоріжжяобленерго” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 20.06.2018.
23.05.2018 до господарського суду Запорізької області звернулося Акціонерне товариство “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя із заявою від 18.05.2018 № 18-031/3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2018 заяву АТ “Запорізький завод феросплавів” про перегляд судового рішення у справі № 908/3966/15 за нововиявленими обставинами, враховуючи, що судове рішення у цій справі вже переглядається за нововиявленими обставинами за раніше поданою заявою іншої сторони, передано на розгляд колегії суддів у складі трьох суддів: головуючий суддя Носівець В.В., судді Дроздова С.С., Корсун В.Л.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.05.2018 прийнято заяву АТ “Запорізький завод феросплавів” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15 до розгляду та відкрито провадження за нововиявленими обставинами за вказаною заявою; вирішено розгляд заяви АТ “Запорізький завод феросплавів” здійснювати у судовому засіданні спільно із заявою ПАТ “Запоріжжяобленерго”, призначеною до розгляду на 20.06.2018.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.06.2018 у справі № 908/3966/15 вирішено заяву АТ “Запорізький завод феросплавів” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження спільно із заявою ПАТ “Запоріжжяобленерго”; оголошено перерву у судовому засіданні до 18.07.2018.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2018 та Протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.09.2018 справу № 908/3966/15 для розгляду заяв ПАТ “Запоріжжяобленерго” та АТ “Запорізький завод феросплавів” про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами передано до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Зінченко Н.Г., суддя - Колодій Н.А., суддя - Мірошниченко М.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.09.2018 справу № 908/3966/15 для розгляду заяв ПАТ “Запоріжжяобленерго” та АТ “Запорізький завод феросплавів” про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами прийнято до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Зінченко Н.Г., суддя - Колодій Н.А., суддя - Мірошниченко М.В. Розпочато повторний розгляд справи по суті, судове засідання призначено на 11.10.2018.
11.10.2018 через канцелярію господарського суду Запорізької області подано спільну заяву ПАТ “Запоріжжяобленерго” та АТ “Запорізький завод феросплавів” про затвердження мирової угоди в порядку ст. 192 ГПК України разом із текстом мирової угоди від 02.10.2018. Крім того, в заяві від 11.10.2018 про затвердження мирової угоди сторони просили суд залишити без розгляду заяву про затвердження мирової угоди, яка була подана до суду 11.09.2018.
В судовому засіданні 11.10.2018 представники ПАТ “Запоріжжяобленерго” підтримали подану заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2015 у справі № 908/3699/15 з урахуванням заяви від 15.06.2018 про зміну предмета заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. В обґрунтування поданої заяви зазначили наступне. Підставою припинення провадження у справі № 908/3966/15 за первісними позовними вимогами в частині стягнення з ПАТ «Запорізький завод феросплавів» основної заборгованості в розмірі 172484044,82 грн. стала надана суду заява ПАТ «Запорізький завод феросплавів» про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015 на суму 172484044,82 грн. Цієї заявою погашено з однієї сторони заборгованість ВАТ «Запоріжжяобленерго» перед ПАТ «Запорізький завод феросплавів» за надмірно сплачені кошти за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, а з іншої сторони заборгованість ПАТ «Запорізький завод феросплавів» перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» за спожиту активну електричну енергію в квітні 2015 року (частково). Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 за позовом Національного антикорупційного бюро України до ПАТ «Запорізький завод феросплавів» та ПАТ «Запоріжжяобленерго» визнано недійсною угоду у формі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015 на суму 172484044,82 грн. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2018 рішення суду від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 залишено без змін. Таким чином, в розумінні ст. 322 ГПК України, нововиявленою обставиною, яка є підставою для перегляду рішення суду від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15, є визнання недійсною заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015 на суму 172484044,82 грн., датою встановлення нововиявлених обставин є 20.03.2018. Відповідно до ст. 202 ЦК України заява про зарахування зустрічних однорідних вимог за своєю правовою природою є одностороннім правочином. За приписами ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Таким чином, заява, яка була підставою припинення провадження у справі № 908/3966/15 в частині стягнення з ПАТ «Запорозький завод феросплаві» за первісною позовною заявою заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 172484044,82 грн. визнана судом недійсною 20.03.2018. При цьому, дана заява не породжує жодних правових наслідків, окрім її недійсності - боржником за зобов'язанням про сплату за спожиту активну електричну енергію в розмірі 172484044,82 грн. за договором про постачання електричної енергії № 3 від 01.11.2012 є АТ «Запорізький завод феросплавів». З урахуванням викладеного, ПАТ «Запоріжжяобленерго» просить суд переглянути рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15, скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15 в частині припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України про стягнення 172484044,82 грн. основної заборгованості за первісним позовом та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з АТ «Запорізький завод феросплавів» на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» 172484044,82 грн. основної заборгованості, судові витрати за подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами віднести на АТ «Запорізький завод феросплавів».
Представники АТ “Запорізький завод феросплавів” в судовому засіданні 11.10.2018 заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15 підтримали, в обґрунтування поданої заяви зазначили, що підставою для припинення провадження у справі № 908/3966/15 за зустрічною позовною заявою про стягнення 172484044,82 грн. грошових коштів в рішенні суду від 08.12.2015 у даній справі зазначена заява про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, підписана ПАТ «Запорізький завод феросплавів» 26.11.2015 та передана ВАТ «Запоріжжяобленерго» 27.11.2015. В силу приписів ст. 204 ЦК України заява про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015 як односторонній правочин на момент ухвалення рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15 була чинною та правомірною. Однак, з моменту набрання чинності рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 вказана заява визнана недійсною і, враховуючи відсутність вказівки про інше в самому рішенні, визнана такою з моменту її вчинення. Таким чином, визнання недійсною заяви від 26.11.2015 саме і є тими фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення у справі № 908/3966/15, і про які не було і не могло бути відомо суду на момент винесення рішення, а, отже, є підставною для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, його скасування в частині припинення провадження за зустрічним позовом та задоволення зустрічного позову. На підставі зазначеного, АТ «Запорізький завод феросплавів» просить суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15 в частині припинення провадження за зустрічною позовною заявою та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ПАТ «Запоріжжяобленерго» на користь АТ «Запорізький завод феросплавів» грошові кошти в розмірі 172484044,82 грн.
Стосовно заяви сторін від 11.10.2018 про затвердження мирової угоди, то в судовому засіданні 11.10.2018 і представники ПАТ «Запоріжжяоблоенерго», і представники АТ “Запорізький завод феросплавів” просили суд розглянути по суті заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15 в частині припинення провадження за первісним та зустрічним позовами та прийняти в цій частині нове судове рішення з урахуванням заяви сторін про затвердження мирової угоди.
09.10.2018 на адресу господарського суду Запорізької області надійшла заява Національного антикорупційного бюро України про участь у судовому засіданні у справі № 908/3966/15, призначеному на 11.10.2018 на 14 год.30хв., в режимі відеоконференції.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.10.2018 в задоволенні заяви Національного антикорупційного бюро України про участь у судовому засіданні у справі № 908/3966/15 в режимі відеоконференції відмовлено.
В судове засіданні 11.10.2018 представник Національного антикорупційного бюро України не з'явився.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Приймаючи до уваги, що Національне антикорупційне бюро України обізнано про дату, час та місце розгляду справи, зважаючи на стислий строк розгляду заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд вирішив за доцільне розглядати заяви ПАТ “Запоріжжяобленерго” та АТ “Запорізький завод феросплавів” про перегляд судового рішення у справі № 908/3966/15 за нововиявленими обставинами за відсутністю представника третьої особи.
Проте в матеріалах справи наявні письмові пояснення Національного антикорупційного бюро України по суті заяв про перегляд судового рішення від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15 за нововиявленими обставинами, які були оголошені судом в судовому засіданні 11.10.2018, в яких третя особа зазначила, що рішенням господарського суду Запорізької області від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15 припинено провадження за первісним позовом в частині стягнення з ПАТ «Запорізький завод феросплавів» на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» основної суми заборгованості в розмірі 172484044,82 грн. Вказана заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання ПАТ «Запорізький завод феросплавів» зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 3 від 01.11.2012 в частині розрахунків за спожиту електричну енергію. Припиняючи провадження у справі в частині зазначених первісних позовних вимог суд виходив з того, що зобов'язання ПАТ «Запорізький завод феросплавів» з оплати за спожиту електричну енергію припинені у зв'язку із направленням останнім на адресу ВАТ «Запоріжжяобленерго» заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015. Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2018 та постановою Верховного Суду України від 13.06.2018, визнано недійсною угоду у формі заяви ПАТ «Запорізький завод феросплавів» про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015. В ході розгляду справи № 908/1810/17 судом встановлено невідповідність вказаної угоди нормам Закону України «Про електроенергетику» та інтересам держави і суспільства. Таким чином, правочин, який став підставою для припинення провадження у справі № 908/3966/15 за первісним позовом в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 172484044,82 грн. є недійсним з моменту його вчинення. Отже, в даному випадку нововиявленою обставиною є встановлений рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 факт недійсності угоди у формі заяви ПАТ «Запорізький завод феросплавів» про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015. Таким чином, виходячи зі змісту ст. 236 ЦК України, обставини недійсності правочину існували на момент прийняття судового рішення у справі № 908/3966/15, однак стали відомі лише при винесення рішення суду від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17. Отже, такі обставини відповідають всім ознакам нововиявлених обставин у відповідності до ст. 320 ГПК України. З огляду на викладене, Національне антикорупційне бюро України вважає, що рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15 підлягає скасуванню в частині припинення провадження за первісним позовом про стягнення 172484044,82 грн. основної суми заборгованості з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог ВАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення з ПАТ «Запорізький завод феросплавів» 172484044,82 грн. основної суми заборгованості.
Розглянувши матеріали заяв про перегляд судового рішення у справі № 908/3966/15 за нововиявленими обставинами, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши їх доводи, суд -
Господарським судом Запорізької області розглядалася справа № 908/3966/15 за первісним позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя до ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя про стягнення 485543021,15 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 3 від 01.11.2012, з яких: 364851746,87 грн. основний борг за спожиту активну електричну енергію, 2639345,49 грн. 3 % річних, 66682296,05 грн. інфляційні нарахування та 51369632,74 грн. пеня. Спільно з первісним позовом розглядалася зустрічна позовна заява ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя про стягнення грошових коштів в розмірі 172484044,82 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15 позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя 113238845,03 грн. основного боргу з розстроченням виконання на чотири місяці. В частині стягнення основної заборгованості за первісним позовом в розмірі 172484044,82 грн. провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України. Стягнуто з ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя 50000,00 грн. пені та 40530,16 грн. судового збору. Провадження за зустрічною позовною заявою припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПУ України.
Зазначене рішення суду від 08.12.2015 р. у справі № 908/3966/15 сторонами не оскаржувалося і у встановленому порядку набуло законної сили 22.12.2015.
Як вбачається з рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15 підставою для припинення провадження у справі за первісною та зустрічною позовними заявами стала Заява ПАТ «Запорізький завод феросплавів» від 26.11.2015 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, яка передана ВАТ «Запоріжжяобленерго» 27.11.2015 за вх. № 36207/001.
Відповідно до вказаної Заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015 ПАТ «Запорізький завод феросплавів» прийнято рішення про припинення зобов'язань (грошових вимог) шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог ПАТ «Запорізький завод феросплавів» та ВАТ «Запоріжжяобленерго» один до одного, а саме:
1. зобов'язання ПАТ «Запорізький завод феросплавів» перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» щодо сплати спожитої за договором № 3 про постачання електричної енергії від 01.11.2012 активної електричної енергії в квітні 2015 року (частково) в розмірі 172484044,82 грн.;
2. зобов'язання ВАТ «Запоріжжяобленерго» перед ПАТ «Запорізький завод феросплавів» в повному обсязі в розмірі 172484044,82 грн., яке виникло внаслідок прострочення повернення надмірно сплачених коштів по оплаті послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за договором № 3 про постачання електричної енергії від 01.11.2015.
Стаття 601 ЦК України та частина 3 статті 203 ГК України передбачають можливість припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги і, що таке зарахування може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Відповідно до частин 1-3 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Виходячи із наведених норм законодавства зарахуванням між ПАТ «Запорізький завод феросплавів» та ВАТ «Запоріжжяобленерго» зустрічних однорідних вимог за заявою ПАТ «Запорізький завод феросплавів» від 26.11.2015 є одностороннім правочином в розумінні ст. 202 ЦК України, для вчинення якого достатньо вказаної заяви.
Статтею 320 ГПК України унормовано, що рішення господарського суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
Частиною 2 ст. 320 ГПК України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Таким чином, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Як встановлено судом під час розгляду заяв про перегляд судового рішення у справі № 908/3699/15 від 08.12.2015 за нововиявленими обставинами рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 визнано недійсною угоду у формі заяви ПАТ «Запорізький завод феросплавів» про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2018 та постановою Верховного Суду України від 13.06.2018 рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 залишено без змін.
При вирішенні спору у справі № 908/1810/17 судом встановлено, що Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 31.07.1996 р. № 28, з подальшими змінами та доповненнями, передбачені певні особливості здійснення розрахунків у сфері електроенергетики.
Так, згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про електроенергетику» купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України, крім електричної енергії, що купується (продається) відповідно до розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії».
Статтями 15-1 та 26 Закону України «Про електроенергетику», пунктом 6.3 вищезгаданих Правил користування електричною енергією закріплено, що оплата вартості поставленої електричної енергії здійснюється її споживачами виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.
З урахуванням наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що здійснене за заявою ПАТ «Запорізький завод феросплавів» від 26.11.2015 зарахування зустрічних однорідних вимог, як односторонній правочин, суперечить вимогам ст., ст. 15, 15-1, 26 Закону України «Про електроенергетику» і п. 6.3 Правил користування електричною енергією.
Із змісту Закону України «Про електроенергетику» випливає, що встановлений ним порядок розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричну енергію спрямований на забезпечення стабільного фінансового стану електроенергетики, відповідальності суб'єктів електроенергетики та споживачів за порушення цього порядку, надійного (безперебійного) постачання споживачам електричної енергії і енергетичної безпеки як складових економічних основ держави України, у чому безперечно є інтерес держави і суспільства.
Таким чином, порушення встановленого Законом України «Про електроенергетику» і Правилами користування електричною енергією порядку розрахунків за поставлену електричну енергію не відповідає інтересам держави і суспільства щодо забезпечення стабільного фінансового стану електроенергетики і відповідальності суб'єктів електроенергетики та споживачів за порушення цього порядку, забезпечення надійного (безперебійного) постачання споживачам електричної енергії і енергетичної безпеки України.
Отже, в ході розгляду справи № 908/1810/17 судом встановлено невідповідність угоди у формі заяви ПАТ «Запорізький завод феросплавів» про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015 нормам Закону України «Про електроенергетику» та інтересам держави і суспільства.
Статтею 204 ЦК України законодавцем закріплена презумпція правомірності правочину, а саме, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Аналіз змісту статті 320 ГПК України дозволяє визначити нововиявлені обставини як юридичні факти, які передбачені нормами права і тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин; мають істотне значення для правильного вирішення даної справи та вплинули б на остаточне вирішення справи судом; не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Враховуючи положення глави 3 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
Підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у даній справі нововиявленою обставиною є встановлений рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 р. у справі № 908/1810/17 факт недійсності угоди у формі Заяви ПАТ «Запорізький завод феросплавів» про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015.
Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Отже, з моменту набрання чинності рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 (20.03.2018) угода у формі Заяви ПАТ «Запорізький завод феросплавів» про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015 визнана недійсною і, з огляду на відсутність вказівки про інше в самому судовому рішенні, визнана такою з моменту її вчинення.
Однак, обставини недійсності зазначеної угоди у формі Заяви від 26.11.2015 стали відомі вже після прийняття рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15.
Як вже зазначалося судом раніше, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
За таких обставин, враховуючи норми ст. 236 ЦК України, обставини недійсності правочину (угоди у формі Заяви ПАТ «Запорізький завод феросплавів» про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015) існували на момент прийняття судового рішення від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15, однак стали відомі лише при винесенні рішення суду від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17.
При цьому, суд зазначає, що ці обставини містять наявність всіх складових для надання їм статусу нововиявлених, а саме: існування їх на час розгляду справи № 908/3966/15; ці обставини не могли бути відомі на час розгляду справи; істотність даних обставин для розгляду справи № 908/3966/15 (їх врахування мало б наслідком прийняття іншого судового рішення).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - Суд) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (див. пп. 27 - 28 рішення від 18.11.2004 у справі «Правєдная проти Росії» № 69529/01 та п. 46 рішення від 06.12.2005 справі «Попов проти Молдови» № 2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (див. рішення Суду у справі «Брумареску проти Румунії» від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (див. п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі «Рябих проти Росії» від 24.06.2003; ухвала Суду щодо прийнятності заяви № 62608/00 «Агротехсервіс» проти України»; п.п. 42-44 рішення Суду у справі «Желтяков проти України» від 09.06.2011).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27 - 34 рішення Суду у справі «Праведная проти Росії» від 18.11.2004).
Приймаючи до уваги вище викладене, оцінивши наведені ПАТ «Запоріжжяобленерго» та АТ «Запорізький завод феросплавів» факти у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилаються заявники, є нововиявленими, оскільки вони впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні № 908/3966/15 від 08.12.2015, спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення та є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами в частині припинення провадження у справі за первісними та зустрічними позовними вимогами на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
В ході судового вирішення заяв про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15 за нововиявленими обставинами в частині припинення провадження у справі за первісними та зустрічними позовними вимогами представники ПАТ «Запоріжжяобленрего» пояснили суду, що на теперішній час за АТ «Запорізький завод феросплавів» рахується заборгованість за спожиту активну електричну енергію за квітень 2015 року (частково) за договором про постачання електричної енергії № 3 від 01.11.2012 в сумі 172484044,82 грн.
Представники АТ «Запорізький завод феросплавів» зазначений факт підтвердили та визнали, що за АТ «Запорізький завод феросплавів» рахується заборгованість перед ПАТ «Запоріжжяобленрего» за поставлену електричну енергію в розмірі 172484044,82 грн.
В свою чергу, представники АТ «Запорізький завод феросплавів» пояснили суду, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» має заборгованість перед АТ «Запорізький завод феросплавів» в розмірі 172484044,82 грн., яка виникла внаслідок перерахування зазначених коштів ПАТ «Запорізький феросплавний завод» на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» не в межах правових підстав, передбачених договором про постачання електричної енергії № 3 від 01.11.2012, згідно листів ВАТ «Запоріжжяобленерго», а саме: від 29.05.2015 № 001-44/8002 з проханням здійснити оплату на поточний розрахунковий рахунок; від 08.10.2015 № 007-44/15460 з проханням здійснити попередню оплату згідно рахунку від 08.10.2015 № 3/10р у зв'язку із постійним встановленням нульового алгоритму відрахувань грошових коштів на поточний рахунок ВАТ «Запоріжжяобленерго» та необхідністю підготовки до осінньо-зимового періоду; від 06.11.2015 № 004-44/17451 з проханням здійснити попередню оплату згідно рахунку від 06.11.2015 № 3/11р у зв'язку із необхідністю підготовки до осінньо-зимового періоду.
ПАТ «Запоріжжяобленерго» наведені факти не спростовує та визнає.
Частиною 1 статті 75 ГПК України унормовано, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Статтею 325 ГПК України передбачено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. (ч. 3 ст. 325 ГПК України).
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухали, постанови за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1,3 частини третьої статті 320 ГПК України, та скасування судового рішення що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова суду; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядається ухвала суду. (ч. 4 ст. 325 ГПК України).
На підставі викладеного, колегія судів дійшла висновку про наявність достатніх підстав для задоволення заяв ПАТ “Запоріжжяобленерго” та АТ “Запорізький завод феросплавів” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2015 р. у справі № 908/3966/15 в частині припинення провадження у справі, скасування рішення суду у цій справі від 08.12.2015 р. в частині припинення провадження у справі за первісними та зустрічними позовними вимогами та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення первісних позовних вимог про стягнення з АТ “Запорізький завод феросплавів” на користь ПАТ “Запоріжжяобленерго” основної суми заборгованості в розмірі 172484044,82грн., а також про задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення з ПАТ “Запоріжжяобленерго” на користь АТ “Запорізький завод феросплавів” грошових коштів в розмірі 172484044,82 грн.
Стосовно заяви сторін від 11.10.2018 про затвердження мирової угоди, то, заслухавши пояснення сторін з цього приводу, судом вказана заява відхиляється виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 192 ГПК України укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
У даному випадку суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі.
Оцінюючи подану заяву про затвердження мирової угоди суд виходив з того, що суми заборгованості, зазначені сторонами в мировій угоді, стосуються розрахунків за електропостачання (заборгованість АТ «Запорізький завод феросплавів» за спожиту в квітні 2015 року активну електричну енергію), розрахунки сторонами передбачено здійснювати протягом 2018 - 2024 років.
Нормами чинного законодавства закріплено, що правовідносини у сфері електроенергетики мають свою специфіку, в тому числі і щодо розрахунків за поставлену електричну енергію між енергопостачальниками та споживачами.
Зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією закріплено, що оплата вартості поставленої електричної енергії здійснюється її споживачами виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника, оплата здійснюється у строки, визначені у відповідному договорі про постачання електричної енергії. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.
Із змісту Закону України «Про електроенергетику» випливає, що встановлений ним порядок розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричну енергію спрямований на забезпечення стабільного фінансового стану електроенергетики, відповідальності суб'єктів електроенергетики та споживачів за порушення цього порядку, надійного (безперебійного) постачання споживачам електричної енергії і енергетичної безпеки як складових економічних основ держави України, у чому безперечно є інтерес держави і суспільства.
Таким чином, порушення встановленого Законом України «Про електроенергетику» і Правилами користування електричною енергією порядку розрахунків за поставлену електричну енергію не відповідає інтересам держави і суспільства щодо забезпечення стабільного фінансового стану електроенергетики і відповідальності суб'єктів електроенергетики та споживачів за порушення цього порядку, забезпечення надійного (безперебійного) постачання споживачам електричної енергії і енергетичної безпеки України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що взаємні поступки щодо яких сторони дійшли згоди у мировій угоді, не відповідають правовим нормам, що регулюють правовідносини у сфері ринку електроенергетики, а, отже, не відповідають інтересам держави і суспільства та завданням енергетичної безпеки України.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що завданню господарського судочинства відповідає вирішення спору у даній справі саме шляхом ухвалення відповідного рішення щодо первісних та зустрічних позовних вимог.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з вищенаведених підстав суд не вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин приписи ч. 11 ст. 238 ГПК України, відповідно до яких у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно приписів ст. 129 ГПК України судові витрати за подання до суду заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами покладаються на кожну із сторін відповідно до понесених підтверджених витрат.
Керуючись ст., ст. 75, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяви ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя та ОСОБА_2 товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2015 у справі № 908/3966/15 скасувати частково в частині припинення провадження у справі у відповідності до п. 1-1 ст. 80 ГПК України про стягнення основної суми заборгованості за первісним позовом в розмірі 172484044,82 грн. і за зустрічною позовною заявою про стягнення грошових коштів в розмірі 172484044,82 грн.
3. Первісний позов ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя до ОСОБА_2 товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 172484044,82 грн. задовольнити.
4. Стягнути з ОСОБА_2 товариства “Запорізький завод феросплавів”, (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00186542) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) 172484044 (сто сімдесят два мільйони чотириста вісімдесят чотири тисячі сорок чотири) грн. 82 коп. основної суми заборгованості та 109620 (сто дев'ять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп. судових витрат за подання до суду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Видати наказ.
5. Зустрічний позов ОСОБА_2 товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя до ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя про стягнення грошових коштів в розмірі 172484044,82 грн. задовольнити повністю.
6. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь ОСОБА_2 товариства “Запорізький завод феросплавів”, (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00186542) грошові кошти в розмірі 172484044 (сто сімдесят два мільйони чотириста вісімдесят чотири тисячі сорок чотири) грн. 82 коп. та 274050 (двісті сімдесят чотири тисячі п'ятдесят) грн. 00 коп. судових витрат за подання до суду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України “16” жовтня 2018 р.
Головуючий суддя Н.Г. Зінченко
судді М.В. Мірошниченко
ОСОБА_3
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.