"16" жовтня 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/769/17
Господарський суд Закарпатської області у складі
головуючого судді Васьковського О.В.,
розглянувши матеріали справи №907/769/17
за позовом державного підприємства “Сарненське лісове господарство”, м. Сарни Рівненської області
до відповідача ОСОБА_1 митниці ДФС України, м. Ужгород
за участю третьої особи
у справі, яка не заявляє
самостійних вимог на
предмет спору на стороні
відповідача ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, м. Ужгород
про стягнення 118685,90 грн. збитків
За участю секретаря судового засідання Дергачової Ю.А.
Представники:
від позивача - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції) дов. №5 від 05.01.2018;
від відповідача - ОСОБА_4 (дов. №217/24/07-70-10 від 26.07.18 р.)
від третьої особи - не з'явився;
Суть спору: стягнення 118685,90 грн. збитків відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, понесених підприємством внаслідок безпідставного затримання ОСОБА_1 митницею ДФС України вагонів, що потягло сплату додаткових зборів і платежів
Судове засідання проведено в режимі відеоконференції із Сарненським районним судом Рівненської області відповідно до ухвали суду від 10.10.2018.
Суд перейшов до розгляду поданого раніше клопотання позивача про залучення співвідповідача у справі - Державної казначейської служби України. Заявник наголосив, що відповідно до постанови Верховного суду України від 26.07.2018, прийнятої за результатами касаційного провадження рішення судів у справі було скасовано з огляду на те, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права в частині визначення належного складу сторін у справі. Так, спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи зазначених органів при здійсненні ними своїх повноважень характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює як вказані органи, так і їх посадових чи службових осіб. Зауважив, що гарантії держави та особливості виконання судових рішень встановлені Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Згідно з ч. 1 ст. 3 вказаного закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Детально ознайомившись з наявними матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Положеннями ст. 56 Конституції України закріплено право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Дане положення Основного Закону України реалізується нормами ст. 1173 ЦК України, якими закріплено спеціальний випадок відшкодування шкоди, що має певні особливості порівняно з загальними правилами про деліктну відповідальність. Отже, зазначеною правовою нормою встановлено відповідальність за завдання шкоди особливим суб'єктом, здійснення ним особливих функцій, тощо.
Суб'єктом відповідальності за даною статтею є, зокрема, держава, яка відшкодовує шкоду, завдану безпосереднім заподіювачем шкоди - органом державної влади при здійсненні ним своїх повноважень.
Так, ст. 25 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011р.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 35 зазначеного вище Порядку, казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.
При цьому, враховуючи правовий висновок, наведений в рішенні Конституційного Суду України від 03.10.2001р. № 12-рп/2001, не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів.
Аналіз зазначених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що управління наявними коштами Державного бюджету України. зокрема, безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду входить до компетенції Державного казначейства України та його територіальних органів.
Відповідно до ст.48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.
Враховуючи наведене, беручи до уваги практику Верховного Суду (справи №914/1221/17; 914/1221/17 тощо), відповідно до якої відшкодування (виплата) шкоди завданої органом державної влади здійснюється безпосередньо казначейством, та з огляду на клопотання позивача №727 від 05.09.2018, суд приходить до висновку про необхідність залучення до участі у справі в якості співвідповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області як територіального органу Державної казначейської служби України.
Необхідність у залученні такого органу в якості сторони у спорі (відповідача-2), зумовлена також тим, що в силу вимог п.5 Порядку №845 під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання. Разом з тим, територіальний орган казначейства зможе реалізувати своє право лише у випадку, якщо матиме статус сторони спору, а не третьої особи.
У зв'язку з залученням співвідповідача до участі у справі та для забезпечення сторонам прав, наданих ст. 42 ГПК України, підготовче засідання належить відкласти на інший термін
При цьому, зважаючи на клопотання представника позивача про його участь в судових засіданнях по справі №907/728/17 в режимі відеоконференції, перевіривши офіційну інформацію впровадження системи відеоконференцзв'язку у Сарненському районному суду Рівненської області, суд призначає наступне засідання по справі №907/728/17 у режимі відеоконференції, проведення якої доручає у Сарненському районному суду Рівненської області.
Керуючись ст. ст. 42, 48, 120, 121, 183, 197, 202, 222, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
залучити до участі у справі співвідповідача - ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Панаса Мирного, 2, код 37975895).
Відкласти підготовче засідання у порядку загального позовного провадження на 31 жовтня 2018 р. на 12:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Закарпатської області за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, в залі судових засідань №3 в режимі відеоконференції.
Зобов'язати позивача надіслати відповідачу 2 копію позовної заяви з додатками та докази надіслання подати суду.
Встановити відповідачу 2 строк: до 31.10.2018 для надання суду відзиву на позов з доказами його надіслання іншим учасникам спору, у відповідності до ст. 165 ГПК України.
Доручити проведення відеоконференції Сарненському районному суду Рівненської області (34500, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Залоги, 5).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу направити на адресу сторін, на адресу Сарненського районного суду Рівненської області (34500, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Залоги, 5) та на його електронну адресу inbox@sr.rv.court.gov.ua.
Суддя Васьковський О.В.