номер провадження справи 17/47/18
02.10.2018 Справа № 908/915/18
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді - Корсун В.Л.
При секретарі судового засідання - Юсубовій Д.В.
Розглянувши матеріали справи
за позовною заявою: регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50
до відповідача: приватного акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат”, 69014, м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради, буд. 44
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, 69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 65
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: департамент з питань цивільного захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації, 69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 180-а
про визнання договору укладеним
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 18.06.18 № 22/317;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 14/123 від 13.09.18;
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2: не з'явився.
До господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. від 14.05.18 № 10-22-02426 звернулось регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі РВ ФДМУ по Запорізькій області) до приватного акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат” (надалі ПрАТ “Запоріжабразив”) про визнання укладеним договору про безоплатне зберігання захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) - протирадіаційне укриття інв. № НОМЕР_1 (обліковий номер 31017), що знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 33, м. Пологи, Запорізька область, в редакції запропонованій позивачем.
Позовні вимоги обґрунтовано ст. ст. 11, 16 ЦК України, ст. 19 ГК України та ст. ст. 4, 162-164 ГПК України, Положенням про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, затвердженого наказом ФДМУ та Міністерства економіки України від 19.05.99 № 908/68, Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.17 № 138. Також позивач посилається на те, що у процесі приватизації до статутного капіталу ПрАТ “Запоріжабразив” не увійшло та залишилось на його балансі державне майно - протирадіаційне укриття інв. № НОМЕР_1 (обліковий номер 31017), що знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 33, м. Пологи, Запорізька область. Актом комплексної перевірки захисної споруди цивільної оборони від 02.03.15, проведеної представниками територіального органу ДСНС України, протирадіаційне укриття інв. № НОМЕР_1 (обліковий номер 31017), яке перебуває на балансі відповідача, оцінено як обмежене готове. Актом перевірки державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства відповідача у процесі приватизації, але залишилось у нього на балансі від 05.12.17, яка здійснена представниками регіонального відділення, рекомендованим способом управління спірним державним майном визначено передачу такого майна ПрАТ “Запоріжабразив” на умовах договору безоплатного зберігання. Листом від 27.10.16 за № 11-11-05910 РВ ФДМУ по Запорізькій області надіслало на адресу відповідача для підписання спірний проект договору про безоплатне зберігання захисної споруди цивільної оборони - протирадіаційного укриття інв. № НОМЕР_1 (обліковий номер 31017). Крім того, позивач вказує, що з метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача надіслані претензії з повідомленням про необхідність укладення вказаного вище договору. У зв'язку з не підписанням відповідачем зазначеного вище договору, який за доводами позивача в силу положень законодавства повинен бути укладеним, позивач просить суд визнати договір про безоплатне зберігання захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) - протирадіаційне укриття інв. № НОМЕР_1 (обліковий номер 31017), що знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 33, м. Пологи, Запорізька область, укладеним в редакції запропонованій позивачем.
16.05.18, за результатом автоматичного розподілу судової справи між суддями, зазначену позовну заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою суду від 21.05.18 позовну заяву РВ ФДМУ по Запорізькій області залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
У зв'язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви у встановлений строк, ухвалою від 04.06.18 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/915/18 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.06.18. До участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено: головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (ГУ ДСНС України у Запорізькій області, третя особа 1); Департамент з питань цивільного захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації (Департамент з питань цивільного захисту населення, третя особа 2).
20.06.18 до суду надійшло пояснення за вих. від 20.06.18 № 0617/04-07, згідно з яким Департамент з питань цивільного захисту населення вважає дії РВ ФДМУ по Запорізькій області стосовно укладення договору про безоплатне зберігання захисної споруди цивільного захисту (ПРУ 31017, інв. № НОМЕР_1) з ПрАТ “Запоріжабразив” такими, що відповідають вимогам законодавства та інших нормативно-правових актів.
22.06.18 до суду від ПрАТ “Запоріжабразив” надійшло клопотання за вих. від 22.06.18 № 14/1500 про відкладення розгляду справи та надання відповідачу нового строку для подання відзиву на позов.
Ухвалою від 22.06.18 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 02.09.18 включно, підготовче засідання у справі № 908/915/18 відкладено на 08.08.18. Крім того, вказаною ухвалою повторно встановлено відповідачу строк для подання відзиву до суду - не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали від 22.06.18 у цій справі.
24.07.18 до матеріалів справи від ПрАТ “Запоріжабразив” надійшов відзив на позов від 20.07.18 № 14/1826 за змістом якого відповідач заперечує проти позову, вважає доводи позивача безпідставними обґрунтовуючи це тим, що оренда майна для відповідача є недоцільною (відповідач не використовує адміністративний корпус в якому знаходиться захисна споруда), а також тим, що відповідно до Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації способи управління майном мають визначатись за черговістю. А тому, за доводами відповідача, наступним способом управління майном є його передача у комунальну власність, а не передання його на безоплатне зберігання відповідачу на умовах спірного договору.
03.08.18 до матеріалів справи від РВ ФДМУ по Запорізькій області надійшла відповідь на відзив від 01.08.18 № 10-22-04823.
У підготовчому засіданні 08.08.18 судом оголошено перерву на 28.08.18.
Департаментом з питань цивільного захисту населення та ГУ ДСНС України у Запорізькій області 15.08.18 через канцелярію суду подано пояснення від 10.08.18 № 01/7-10/3955 та від 04.07.18 № 07-56/0266 відповідно, за змістом яких треті особи вважають дії РВ ФДМУ по Запорізькій області стосовно укладення договору про безоплатне зберігання захисної споруди цивільного захисту (ПРУ 31017, інв. № НОМЕР_1) з ПрАТ “Запоріжабразив” такими, що відповідають вимогам законодавства та інших нормативно-правових актів.
20.08.18 через канцелярію суду РВ ФДМУ по Запорізькій області надало необхідні документи у справу № 908/915/18.
У підготовчому засіданні 28.08.18 судом оголошено перерву на 03.09.18.
У засіданні 03.09.18 судом, за клопотанням відповідача від 03.09.18 № 14/2190, до матеріалів справи приєднано копії документів на 24 арк.
Ухвалою від 03.09.18 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/915/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.09.18.
Ухвалою від 25.09.18 судом оголошено перерву на 02.10.18. Крім того, вказаною ухвалою зобов'язано третіх осіб 1 надати до суду письмові пояснення стосовно того, чи зверталось РВ ФДМ України по Запорізькій області до ГУ ДСНС України у Запорізькій області та до Департаменту з питань цивільного захисту населення з питань погодження договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), як того безпосередньо передбачають умови зазначено вище договору, який позивач у даній справі просить суд визнати укладеним.
На виконання вимог ухвали від 25.09.18 у цій справі треті особи в засіданні 02.10.18 надали письмові пояснення від 28.09.18 № 07-56/0435 та від 27.09.18 № 02/13-02/4673, в яких повідомили, що на час їх підписання на погодження до третіх осіб проект спірного договору не надсилався (не надходив).
02.10.18 представником відповідача заявлено клопотання від 02.10.18 № 14/2701 про долучення до матеріалів справи доказів, зокрема, листа РВ ФДМУ по Запорізькій області від 24.09.18 № 11-11-04825 на 1 арк. з конвертом та витягу з журналу реєстрації вхідної кореспонденції на 3 арк. Зазначене клопотання обґрунтовано відповідачем тим, що про зазначені документи відповідач дізнався лише 27.09.18. і що останні підтверджують обставини, які мають значення для справи.
Розглянувши вказане клопотання відповідача, проти якого заперечили інші учасники справи, судом відмовлено у його задоволенні з тих підстав, що подані відповідачем до клопотання докази не містять інформації, яка має значення для прийняття рішення у справі № 908/915/18.
В засіданні 02.10.18 судом оголошувалась перерва на 02.10.18 об 15 год. 30 хв., про що учасники повідомлені під розписку.
Представники третіх осіб в засідання 02.10.18 о 15 год. 30 хв. не з'явились.
Представник позивача в засіданні 02.10.18 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав зазначених у відзиві.
Враховуючи, що неявка у судове засідання третіх осіб, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду цієї справи по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття рішення у справі за наявними у матеріалах справи доказами (документами).
У засіданні суду 02.10.18, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представників сторін повідомлено коли буде складено повне рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд
Наказом РВ ФДМУ по Запорізькій області від 25.10.95 № 1379 “Про перетворення Запорізького абразивного комбінату у відкрите акціонерне товариство” затверджено план приватизації Запорізького абразивного комбінату.
Відповідно до Переліку об'єктів цивільної оборони підприємства Запорізький абразивний комбінат (ЗАК) на 01.06.94 р., що не підлягають приватизації (Додаток № 2 до плану приватизації), споруда цивільного захисту (цивільної оборони) м. Пологи, не увійшла до статутного капіталу відповідача, але залишилась у нього на балансі.
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.05.18 № 123251522, власником об'єкту нерухомого майна - захисна споруда цивільного захисту, протирадіаційне укриття, обліковий № 31017 (адреса: Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Шкільна, буд. 33) за реєстраційний № 988826123242, є Держава Україна в особі РВ ФДМУ по Запорізькій області, форма власності - державна, розмір частки - 1.
Відповідно до п. 1.2. Статуту Приватного акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат” (нова редакція 2017 рік, далі Статут), Приватне акціонерне товариство “Запорізький абразивний комбінат” (товариство) засноване відповідно до рішення РВ ФДМУ по Запорізькій області від 25.10.95 № 1379 шляхом перетворення державного підприємства Запорізький абразивний комбінат у відкрите акціонерне товариство відповідно до Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», Постанови Кабінету Міністрів України від 07.12.92 № 686 про затвердження «Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства».
У абзаці 2 п. 1.2. Статуту зазначено, що відповідно до вимог Закону України “Про акціонерні товариства” та згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат” (протокол № 13 від 08.04.11) найменування Відкритого акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат” було змінено на Публічне акціонерне товариство “Запорізький абразивний комбінат”. Публічне акціонерне товариство “Запорізький абразивний комбінат” є правонаступником за усіма правами та обов'язковими Відкритого акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат».
Пунктом 1.3. Статуту закріплено, що на підставі рішення Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат” (протокол № 20 від 27.04.17) найменування товариства змінюється на Приватне акціонерне товариство “Запорізький абразивний комбінат”.
Як свідчать матеріали цієї справи, 02.03.15 головним інспектором Пологівського РС Тихоненко В.В., начальником відділу з питань цивільного захисту населення Пологівського РДА ОСОБА_3, у присутності директора виробництва у м. Пологи ПуАТ «Запорізький абразивний комбінат» ОСОБА_4 проведена комплексна перевірка (спеціальний огляд) захисної споруди цивільної оборони - сховища (протирадіаційного укриття) № 31017, за підсумками якої складено ОСОБА_5 комплексної перевірки (спеціального огляду) захисної споруди цивільної оборони (далі ОСОБА_5 від 02.03.15), який підписано ОСОБА_6, ОСОБА_3
Згідно з наведеним ОСОБА_5 від 02.03.15, перевіркою встановлено, зокрема, що захисна споруда - сховище (протирадіаційного укриття) № 31017 обмежено готове до прийняття осіб, що укриваються. У зв'язку з чим, в ОСОБА_5 наведено перелік заходів по усуненню недоліків та запропоновано ПуАТ «Запорізький абразивний комбінат» усунути такі недоліки у зазначений в ОСОБА_5 від 02.03.15 строк.
28.10.16 позивачем на адресу відповідача направлено лист від 27.10.16 № 11-11-05910 з проханням підписати та повернути на адресу позивача один з двох примірників спірного договору про безоплатне зберігання захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) на протирадіаційне укриття, обліковий № 31017, інвентарний № НОМЕР_1, що розташоване за адресою: вул. Шкільна, 33 (літ. Б), м. Пологи та примірник акту приймання-передачі, що додаються до листа.
Пізніше, позивачем на адресу відповідача надіслані претензії від 13.03.17 № 11-22-01355, від 27.11.17 № 11-22-06020, від 19.02.18 № 11-22-00975 та від 03.04.18 № 11-22-01708 з пропозицією в добровільному порядку укласти договір про безоплатне зберігання споруди цивільного захисту (цивільної оборони) - протирадіаційне укриття, обліковий № 31017, інвентарний № НОМЕР_1, яке розташоване за адресою: вул. Шкільна, 33 (літ. Б), м. Пологи Запорізької області.
Однак, зазначені вище лист та претензії позивача залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Також з матеріалів справи вбачається, що представниками РВ ФДМУ по Запорізькій області в період з 30 жовтня по 03 листопада 2017 року в присутності начальника цеху № 4, 5 - ОСОБА_5 проведена перевірка державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства відповідача у процесі приватизації, але залишилось у нього на балансі, за результатом якої 05.12.17 складено відповідний ОСОБА_5 перевірки (далі ОСОБА_5 перевірки).
За змістом п. 13 ОСОБА_5 перевірки та відповідно до позиції № 751 наведеній у таблиці Форми 6 до ОСОБА_5 перевірки, поточний стан державного майна - протирадіаційне укриття, обліковий № 31017, загальна площа - 720,5 кв.м. інвентарний № НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 33 (літ. Б), м. Пологи, Пологівський район Запорізької області, інший *, а саме: «В зв'язку з тим, що філія ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» припинила виробництво в м. Пологи, захисна споруда тривалий час була зачинена, на теперішній час потребує ремонту. Згідно з актом комплексної перевірки (спеціального огляду) захисної споруди цивільної оборони від 02.03.15, проведеної представниками територіального органу ДСНС України, протирадіаційне укриття оцінюється як обмежене готове».
У графі таблиці за назвою «Пропозиції щодо способу управління» Форми 6 до ОСОБА_5 перевірки визначено наступний спосіб управління протирадіаційним укриттям (обліковий № 31017, інвентарний № НОМЕР_1) - передати господарському товариству на умовах договору зберігання.
Акт перевірки підписаний членами робочої групи в кількості 3-х осіб -представників РВ ФДМУ по Запорізькій області, а також підписаний головою правління ПрАТ «Запоріжабразив» ОСОБА_7 та головним бухгалтером ПрАТ «Запоріжабразив» ОСОБА_8 із запереченнями.
Наявні у матеріалах справи заперечення від 28.11.17 № 2/2932 до ОСОБА_7 перевірки адресовані відповідачем начальнику РВ ФДМУ по Запорізькій області свідчать, що відповідач, зокрема, не погодився з позицією № 751 (інвентарний № НОМЕР_1) ОСОБА_7 перевірки, посилаючись на те, що оренда майна для відповідача є недоцільною (відповідач не використовує адміністративний корпус в якому знаходиться захисна споруда), а також на те, що наступним способом використання майна відповідно до п. 1.4. Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі є його передача у комунальну власність.
З огляду на те, що відповідач договір про безоплатне зберігання захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) - протирадіаційне укриття інв. № НОМЕР_1 (обліковий № 31017), що знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 33, м. Пологи, Запорізька область в редакції запропонованій позивачем не підписав, РВ ФДМУ по Запорізькій області звернулось до суду з цим позовом.
Таким чином, причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для укладення спірного договору.
Порядок укладення договорів визначений у ст.ст. 179-188 Господарського кодексу України (далі ГК України).
Згідно з приписами ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 ГК України).
Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори (ч.2 ст. 179 ГК України).
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (ч.3 ст. 179 ГК України).
Вимогами ч. 4 ст. 179 ГПК України закріплено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Положеннями ч. 7 ст. 179 ГПК України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст. 181 ГК України).
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч.2 ст. 181 ГК України).
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (ч. 3 ст. 181 ГК України).
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (ч. 4 ст. 181 ГК України).
Положеннями ст. 187 ГК України визначено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Згідно зі ст. 649 ЦК України, розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.
Приймаючи до уваги наведені приписи чинного законодавства, суд виходить з того, що положеннями ст. 649 ЦК України та статей 181, 187 ГК України передбачено вирішення судом переддоговірних спорів, зокрема, щодо договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших встановлених законом випадках. Тобто, в разі безпідставного ухилення від укладення договору стороною, зобов'язаною його укласти, інша сторона відповідно до положень ст. 16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом своїх прав, зокрема, шляхом спонукання укласти договір.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, яка кореспондується з ч. 2 ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положенням про Регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.94 № 412 (яке було чинним з 01.01.95 до 26.04.12) у пп. 9 п. 4 було передбачено, що регіональне відділення Фонду державного майна України відповідно до покладених на нього завдань і в межах своїх повноважень здійснює управління та розпоряджається майном підприємств, установ та організацій, що перебуває у державній власності, в процесі приватизації.
Наказом Фонду державного майна України від 15.05.12 № 678 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.06.12 за № 935/21247), який набрав чинності з 27.06.12, затверджено Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, у п. 1 якого визначено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України (далі - регіональне відділення) утворюється в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі і є територіальним органом Фонду державного майна України (далі Фонд), що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у т.ч. корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління. Регіональні відділення підпорядковуються Фонду. Фонд, регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації.
Пунктом 3 Положення закріплено, що завданням регіонального відділення є реалізація повноважень Фонду, зокрема, державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Згідно з пп. 4.2. п. 4 Положення, основними завданнями регіонального відділення є управління об'єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план приватизації або план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду.
Регіональні відділення (п. 14 Положення) діють на підставі положень, які затверджуються Головою Фонду.
У відповідності до п. 1 та пп. 5.1. п. 5 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, яке затверджено головою Фонду державного майна України 19.07.12, РВ ФДМУ по Запорізькій області (з відповідними змінами) є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у т.ч. корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належить до сфери його управління. РВ ФДМУ по Запорізькій області відповідно до покладених на нього завдань та в межах повноважень, делегованих Фондом у сфері приватизації державного майна, зокрема, виступає відповідно до Закону України «Про управління об'єктами державної власності: здійснює: вибір та забезпечення способу та умов подальшого використання державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації, в межах чинного законодавства; організовує та здійснює контроль за утриманням, зберіганням і використанням державного майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації.
При управлінні державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але залишилося у них на балансі, застосовуються норми Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, яке затверджено п. 1 наказу Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.99 № 908/68 (далі Положення), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 .06.99 за N 414/3707.
У п. 1.3. Положення визначено, що управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні органи приватизації) способу та умов подальшого використання майна у межах чинного законодавства відповідно до таких принципів: забезпечення ефективності використання та збереження державного майна, здійснення заходів контролю; сприяння підвищенню ефективності діяльності підприємств, зокрема - покращення фінансового стану господарських товариств, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних капіталів; наявність альтернативних (залежно від груп майна у межах чинного законодавства) способів забезпечення управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі; пріоритетність вибору способів управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, дотримання якого забезпечує надходження коштів до Державного бюджету України.
Згідно з п. 1.4 Положення, способи управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, є такими:
- здійснення приватизації відповідно до Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та інших нормативно-правових актів;
- передача майна в оренду відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна»;
- передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»;
- передача майна до сфери управління органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 № 1482;
- передача майна господарським товариствам, у тому числі у разі ліквідації балансоутримувача, на умовах відповідного договору безоплатного зберігання (далі - договору зберігання) відповідно до вимог законодавства;
- списання об'єктів державної власності у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.07 № 1314 «Про затвердження Порядку списання об'єктів державної власності»;
- передача в оренду, використання захисних споруд цивільного захисту для задоволення господарських, культурних та побутових потреб із збереженням функціонального призначення таких споруд або їх списання у порядку, передбаченому законодавством у сфері цивільного захисту.
За змістом п. 1.4.1 Положення, при визначенні способу управління попередньо аналізуються висновки інвентаризаційних комісій про результати інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, але перебуває на їх балансі. Пріоритетним при обранні способу управління державним майном є спосіб його приватизації. Якщо відповідне державне майно не підлягає приватизації, то застосовуються наступні за черговістю способи управління, викладені у п.1.4.
Таким чином, обранню способу управління повинно передувати такі дії, як проведення інвентаризації із складанням відповідною інвентаризаційною комісією висновків про результати інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, але перебуває на їх балансі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 №757 затверджено Положення про проведення інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутних фондів акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації та приватизації (п. 1) (далі Положення про проведення інвентаризації).
Відповідно до пунктів 1-3 Положення про проведення інвентаризації, це Положення встановлює порядок проведення інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутних фондів акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації та приватизації (далі - акціонерне товариство) і перебуває на балансі цих товариств. Інвентаризації підлягає все державне майно, яке не увійшло до статутних фондів акціонерних товариств (далі - державне майно), у т.ч. об'єкти виробничого і невиробничого призначення (крім об'єктів житлового фонду та майна, щодо якого встановлено особливий порядок приватизації). Головними завданнями інвентаризації є: складання переліку і встановлення фактичної наявності та стану державного майна; визначення лишку або нестачі шляхом перевірки відповідності фактично наявного державного майна даним бухгалтерського обліку на дату оцінки його вартості під час приватизації (корпоратизації); підготовка пропозицій щодо визначення органу управління державним майном та шляхів подальшого його використання.
Згідно з п. 4 та п. 5 Положення про проведення інвентаризації, засновники відповідних акціонерних товариств у місячний термін після отримання затвердженого Міністерством економіки переліку акціонерних товариств, на яких проводиться інвентаризація, приймають рішення про проведення інвентаризації та визначають терміни створення інвентаризаційних комісій і проведення інвентаризації. Засновники доводять рішення про проведення інвентаризації до відома керівників акціонерних товариств, відповідних державних органів приватизації, центральних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування. Керівники акціонерних товариств, відповідні державні органи приватизації, центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування у тижневий термін після отримання повідомлення інформують засновника акціонерного товариства щодо своїх представників до складу інвентаризаційних комісій. До складу інвентаризаційної комісії обов'язково повинні входити: керівник і головний бухгалтер акціонерного товариства, на якому проводиться інвентаризація, представники відповідного державного органу приватизації, органу виконавчої влади, до сфери управління якого належало державне підприємство до перетворення його в акціонерне товариство, місцевого органу виконавчої влади, виконавчого органу місцевого самоврядування. Засновник акціонерного товариства затверджує склад та призначає голову інвентаризаційної комісії.
Як встановлено судом в ході розгляду цієї справи, позивачем не надано суду доказів створення відповідної інвентаризаційної комісії для надання висновку згідно з п. 1.4.1. Положення та, відповідно, доказів надання такою комісією висновку про результати інвентаризації спірного державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу відповідача, але перебуває на його балансі.
Відповідно до п. «г» ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.92 № 2163-ХІІ (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) та відповідно об'єкти, що мають загальнодержавне значення, в тому числі захисні споруди цивільного захисту, не підлягають приватизації.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.92 № 2269-XII (далі Закон № 2269-XII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктами оренди за цим Законом є, зокрема такі: майно, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації); захисні споруди цивільного захисту із збереженням їх цільового призначення, крім зазначених у частині 2 цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 2269-XII, не можуть бути об'єктами оренди: об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» (крім пам'яток культурної спадщини, нерухомих об'єктів, які знаходяться на території історико-культурних заповідників та гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми, причалів морських портів), а також об'єкти, включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», які випускають підакцизну продукцію, крім цілісних майнових комплексів, які випускають підакцизну продукцію, переданих в оренду до набрання чинності Законом України «Про несення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 29 червня 2004 року; захисні споруди цивільного захисту: в яких розташовані пункти управління; призначені для укриття працівників підприємств, що мають об'єкти підвищеної небезпеки; розташовані у зонах спостереження атомних електростанцій та призначені для укриття населення під час радіаційних аварій.
Приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» від 03.03.98 № 147/98-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що з державної у комунальну власність передаються безоплатно такі об'єкти, як захисні споруди цивільного захисту, у тому числі ті, що перебувають у складі об'єктів незавершеного будівництва.
Вбачається, що позивачем, відповідно до позовних вимог, прийнято рішення про обрання способом управління державним майном, яке не увійшло до статутного капіталу відповідача та не підлягає приватизації - укладення договору безоплатного зберігання.
Разом з тим, з наданих до матеріалів справи доказів не вбачається дотримання позивачем при обранні способу управління майном вимог п. 1.4.1. Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, яким визначено, що якщо відповідне державне майно не підлягає приватизації, то застосовуються наступні за черговістю способи управління, викладені у п.1.4.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати обраний позивачем спосіб управління спірним державним майном, яке не увійшло до статутного капіталу відповідача, а саме передачу майна відповідачу на умовах тимпового договору безоплатного зберігання - правомірним.
Крім того, судом враховано, що згідно з вимогами ч. 9 ст. 238 ГПК України, в разі задоволення позову про спонукання укласти договір суд має зазначити в резолютивній частині рішення умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Примірний договір про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) затверджено наказом МНС України від 25.08.09 № 582.
Зі змісту типового договору, у т.ч. п. 8.4. та абзацу «Державні органи, уповноважені на погодження Договору» вбачається, що він має бути погоджений територіальним органом МНС, структурним підрозділом з питань надзвичайних ситуацій Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації (органу місцевого самоврядування), якому мають надаватись копії договору для їх погодження під підпис.
Однак, як встановлено судом в ході розгляду цієї справи по суті спору, позивачем не надавався на погодження до ГУ ДСНС України у Запорізькій області та до Департаменту з питань цивільного захисту населення (третіми особам у цій справі) проект спірного договору.
Вказане підтверджується поясненнями від 28.09.18 № 07-56/0435 та від 27.09.18 № 02/13-02/4673 поданими третіми особами на вимогу суду.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Водночас задоволення місцевим господарським судом позовної вимоги РВ ФДМУ по Запорізькій області в даній справі означало б, по суті, погодження судом спірного проекту договору замість відповідних державних органів, які уповноважені на його погодження і, таким чином, суд перебрав би на себе повноваження цих органів щодо такого погодження, що суперечило б наведеному приписові Конституції України та наказу МНС України від 25.08.09 № 582, яким затверджено примірний договір про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони).
З підстав викладених вище, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Судом залишено поза увагою посилання позивача на п. 13 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.17 № 138, який набрав чинності 24.03.17) з огляду на те, що його (Порядку) положення не стосуються питання укладення договору саме щодо безоплатного утримання (зберігання) захисних споруд.
Вирішуючи справу по суті спору судом також було враховано, що станом на час звернення із вказаним позовом до суду повною вірною назвою відповідача (Зберігача за договором) є: приватне акціонерне товариство “Запорізький абразивний комбінат” (в той час, як у запропонованому проекті договору у цій справі вказано публічне акціонерне товариство “Запорізький абразивний комбінат”.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 129, 236, 237, 238, 240 та Розділом ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повне рішення складено 12.10.18.
Суддя В.Л. Корсун