61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
04.10.2018р. Справа №905/1179/18
Господарський суд Донецької області у складі головуючої судді Сковородіної О.М.,
секретар судового засідання Нарожна М.С.,
у справі за позовом Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (85307, Донецька область, м.Покровськ, вул.Захисників України, 2, код ЄДРПОУ 32001618)
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексс» (01042, м.Київ, вул.Академіка Філатова, б.22/8, код ЄДРПОУ 35175176)
про стягнення 131 191,69 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 282 від 24.11.17р.
від відповідача: не з'явився
Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №01-24/509 від 18.06.2018 про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексс» суми боргу у розмірі 99328,28 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 21679,16 грн., пені в розмірі 5045,88 грн., 3% річних в розмірі 4145,09 грн. та штрафу в розмірі 993,28 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на виконання послуг №01/08-16 від 01.08.2016р., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 99328,28 грн., що стало підставою для нарахування неустойки, 3% річних та інфляційних.
Представник позивача у судове засідання 04.10.2018р. з'явився, позовні вимоги підтримав.
Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0104227390670.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми ст.43 цього кодексу зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 216 зазначеного кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов?язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain)
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999р.)
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»)
В той же час, роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (параграф 51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі «Красношапка проти України»).
За змістом ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, приймаючи до уваги загальну тривалість розгляду справи, за висновками суду, незважаючи на те, що відповідач, зокрема, у судове засідання 04.10.2018р. не з'явився, відзиву на позовну заяву суду не представив, справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
В той же час, з урахуванням приписів ст.ст.177, 195 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті відбулось 11.09.2018р., строк розгляду справи №905/1179/18 мав закінчитись 11.10.2018р., внаслідок чого відкладення судового засідання та завчасне повідомлення представників сторін про наступне судове засідання було неможливим.
Клопотання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексс» без номеру та без дати, яке надійшло на адресу господарського суду 06.08.2018р. про направлення справи до господарського суду міста Києва, не приймається судом до уваги з огляду на таке.
В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач вказував, що Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» зверталось з аналогічним позовом до господарського суду міста Києва.
Відповідно до наданого відповідачем примірника ухвали господарського суду міста Києва від 10.04.2018р. у справі №910/3616/18, вказаний позов залишено без руху.
За змістом відомостей, які наявні на офіційному сайті «Єдиний державний реєстр судових рішень» (http://reyestr.court.gov.ua), ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2018р. позовну заяву Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексс» про стягнення 131 191,69 грн. повернуто заявнику.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як вбачається зі змісту відомостей, які наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексс» є: 01042, м.Київ, вул.Академіка Філатова, б.22/8.
У відповідності до ч.1 ст.29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів (ч.5 ст.29 Господарського процесуального кодексу України).
Як вказувалось, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості внаслідок неналежного виконання останнім послуг з благоустрою території за адресою: м.Маріуполь, вул.Адмірала Нільсена, буд.33 за договором №01/08-16 від 01.08.2016р.
За таких обставин, приймаючи до уваги приписи ч.5 ст.29 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що господарським судом міста Києва даний позов було повернуто заявнику та не розглянуто по суті, підстави для передачі справи №905/1179/18 до вказаного суду відсутні.
Інших підстав для вчинення наведеної процесуальної дії, що відповідала б приписам Господарського процесуального кодексу України, учасниками розгляду справи не повідомлено, а судом не встановлено.
У судовому засіданні 04.10.2018р. в порядку ст.216 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва. Представник позивача після перерви у судове засідання не з'явився.
Проголошення вступної та резолютивної частини рішення в порядку ст.240 Господарського процесуального кодексу України відбувалось за відсутності уповноважених представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
В силу норм ст.628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За приписами ст.901 вказаного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як свідчать матеріали справи, 01.08.2016р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексс» (замовник) та Дочірнім підприємством «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (підрядник) був підписаний договір на виконання послуг №01/08-16.
За умовами розділу 1 укладеного сторонами правочину в порядку та умовах, визначених цим договором замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати послуги по благоустрою території за адресою: м.Маріуполь, вул.Адмірала Нільсена, буд.33, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи. Склад та обсяги робіт, а також основні параметри робіт, що доручаються підряднику визначені договірною ціною, яка є невід'ємною частиною договору, у порядку, встановленому чинним законодавством України або іншими документами (в разі, якщо це передбачено законодавством України).
Підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає умовам ДСТУ та СОУ з урахуванням змін та доповнень до них (п.2.1 договору №01/08-16 від 01.08.2016р.).
Відповідно до п.3.1 укладеного між замовником та підрядником договору ціна останнього становить 149 328,28 грн., в т.ч. ПДВ - 24 888,05 грн., що станом на дату укладення договору дорівнює загальній вартості робіт.
За змістом п.5.1 договору №01/08-16 від 01.08.2016р. строки виконання робіт: календарна дата початку робіт - липень 2016 року, кінцевий строк закінчення робіт - серпень 2016 року, з врахуванням інших умов договору щодо строків виконання робіт.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016р., а в частині грошових зобов'язань - до повного їх виконання (п.10.1 договору №01/08-16 від 01.08.2016р.).
З огляду на визначений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги вказаний вище договір як належну підставу для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Здача-приймання закінчених робіт здійснюється відповідно до вимог нормативних актів. Фінансування витрат на організацію прийняття виконаних робіт покладається на замовника, якщо інше не буде визначено письмово сторонами. Датою передачі робіт від підрядника замовнику, вважається дата підписання уповноваженими представниками замовника, підрядника та замовник акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ №3).
Виходячи зі змісту матеріалів справи, у вересні 2016 року Дочірнім підприємством «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» були виконані будівельні роботи за договором №01/08-16 від 01.08.2016р., про що оформлений акт б/н від 13.09.2016р. на суму 149 328,28 грн. з ПДВ.
Вказаний документ підписаний представниками сторін без зауважень та заперечень стосовно якості та обсягу виконаних робіт, скріплений печатками підприємств, містить посилання на договір №01/08-16 від 01.08.2016р.
Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, позивачем доведено належними та допустимими доказами виконання у погоджені сторонами строки обумовлених договором №01/08-16 від 01.08.2016р. будівельних робіт на загальну суму 149 328,28 грн. з ПДВ.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами ч.1 ст.854 вказаного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до розділу 6 договору №01/08-16 від 01.08.2016р. підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у порядку та в строки, встановлені цим договором, а замовник - приймати належним чином виконані підрядні роботи та своєчасно, в повному обсязі оплачувати виконані роботи згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3).
За правилами розділу 4 укладеного замовником та підрядником правочину розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються щомісяця шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок підрядника протягом 10 днів після одержання від підрядник акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3).
Як зазначалось, акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року на суму 149 328,28 грн. з ПДВ був підписаний сторонами 14.09.2016р.
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, зобов'язання з оплати підрядних робіт за договором №01/08-16 від 01.08.2016р. на суму 149 328,28 грн. з ПДВ мали бути виконані відповідачем до 23.09.2016р. включно.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексс» перерахувало на користь позивача грошові кошти в загальній сумі 50 000 грн., що підтверджується банківською випискою філії Донецьке ОУ АТ «Ощадбанк» по рахунку №26000300110689 за 14.09.2016р.
При цьому, як вказує позивач та проти чого відповідач в порядку ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не заперечує, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексс» за виконані будівельні роботи у повному обсязі не розрахувалось.
Таким чином, з огляду на вищенаведене, заборгованість відповідача за вказаним правочином (в межах предмету позову) на теперішній час становить 99328,28 грн.
З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин ухвалою господарського суду від 12.07.2018р. відповідачу було запропоновано, в тому числі, представити відзив на позовну заяву.
Відповідачем вимоги суду виконано не було, правової позиції по суті спору не висловлено, факт наявності заборгованості перед Дочірнім підприємством «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не спростовано.
Згідно із ч.ч.1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.86 вказаного кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №01/08-16 від 01.08.2016р. виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов'язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексс» про стягнення 99328,28 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).
Частинами 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом п.2.9 постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за приписом статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Відповідно до п.7.2 договору №01/08-16 від 01.08.2016р. замовник за порушення строків перерахування коштів зобов'язаний сплатити підряднику неустойку у розмірі 0,01% від неоплаченої суми за кожний день прострочення та штраф в розмірі 1% від простроченої суми. Строк нарахування неустойки складає за весь період порушення та може бути більшим за строк, ніж 6 місяців (ст.232 Господарського кодексу України).
Відтак, фактично позивачем заявлено до стягнення неустойку у вигляді пені у розмірі 5045,88 грн. за період з 24.09.2016р. по 13.02.2018р.
Зазначене нарахування позивач здійснив із застосуванням пені у розмірі 0,01% від неоплаченої суми за кожний день прострочення, що узгоджується із приписами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Виходячи зі змісту положень, які містяться у листі №01-06/1624/2011 від 21.11.2011р. Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» якщо укладеним сторонами договором передбачено більш тривалий ніж визначений ч.6 ст.232 Господарського кодексу України строк, у межах якого перераховуються штрафні санкції, то застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором.
За таких обставин, приймаючи до уваги зміст вказаного правочину, суд дійшов висновку, що позивач мав право нарахувати пеню за період з 24.09.2016р. по 13.02.2018р. за простроченими зобов'язаннями відповідача.
Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 993,28 грн. штрафу (1%) від суми невиконаного вчасно зобов'язання з оплати будівельних робіт (послуг) (акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року).
Розрахунок штрафу, здійснений позивачем, є арифметично вірним.
За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищенаведене, позивач заявив до стягнення 3% річних у розмірі 4145,09 грн. за період з 24.09.2016р. по 13.02.2018р.
Також, Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у розмірі 21679,16 грн за період з 24.09.2016р. по 13.02.2018р.
Фактично, розрахунок інфляційних здійснено позивачем за період з жовтня 2016 року по січень 2018 року.
Здійснивши перевірку розрахунків процентів річних та інфляційних, суд встановив, що вони є арифметично вірними.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, з'ясувавши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунків неустойки, 3% річних та інфляційних втрат, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення неустойки, процентів річних та інфляційної складової боргу підлягають задоволенню на визначені позивачем суми.
Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1967,88 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Дослідивши докази, які наявні в одному томі матеріалів справи, керуючись ст.ст.129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексс» суми боргу у розмірі 99328,28 грн. - задовольнити повністю, інфляційних нарахувань в розмірі 21679,16 грн. - задовольнити повністю, пені в розмірі 5045,88 грн. - задовольнити повністю, 3% річних в розмірі 4145,09 грн. - задовольнити повністю та штрафу в розмірі 993,28 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексс» на користь Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 99328,28 грн. - основний борг, 21679,16 грн. - інфляційні втрати, 5045,88 грн. - пеня, 4145,09 грн. - 3% річних, 993,28 грн. - штраф та суму судових витрат в розмірі 1967,88 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 04.10.2018р.
Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2018р.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Позивач - Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (85307, Донецька область, м.Покровськ, вул.Захисників України, 2, код ЄДРПОУ 32001618).
Відповідач - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексс» (01042, м.Київ, вул.Академіка Філатова, б.22/8, код ЄДРПОУ 35175176).
Суддя О.М. Сковородіна