вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову в забезпеченні позову
"12" жовтня 2018 р. Cправа № 902/254/18
Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю транспортної компанії "Дніпротранснафта", м.Кам'янське Дніпропетровської області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" , м.Вінниця
про стягнення 1844320,13 грн заборгованості згідно договору поставки
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, діє за посвідченням;
відповідача - ОСОБА_2, діє за довіреністю
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю транспортної компанії "Дніпротранснафта" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" 1.844.320,13 грн заборгованості, нарахованої з посиланням на порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору поставки нафтопродуктів №060717 від 06.07.2017, з яких: 1426424,10 грн - основний борг, 205710,88 грн - пеня, 71616,83 грн - сума, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів та 140568,32 грн - 22% річних.
01.10.2018 товариство з обмеженою відповідальністю транспортна компанія "Дніпротранснафта" звернулась до суду із заявою №б/н від 17.09.2018 (вх.канц.суду №02.1-50/91/18) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу.
Обґрунтовуючи дану заяву позивач вказує, що відповідач визнає заборгованість, водночас розрахунків не проводить, вказав у договорі один рахунок за наявності декількох. На думку позивача, зазначені обставини свідчать про затягування відповідачем процесу, зловживання ним своїми правами та про ухилення від виконання договірних зобов'язань. Заявник вважає, що невжиття вказаного вище заходу ускладнить виконання рішення суду та унеможливить ефективний захист і відновлення порушених прав товариства з обмеженою відповідальністю транспортної компанії "Дніпротранснафта".
Враховуючи, що наданих останнім пояснень та доказів було недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову від 17.09.2018 в строки, визначені ч.1 ст.140 ГПК України, вона була призначена до розгляду в судовому засіданні на 11.10.2018, про що судом постановлена відповідна ухвала від 08.10.2018.
Станом на 11.10.2018 до господарського суду від позивача не надходило додаткових доказів та пояснень в обґрунтування зазначеної заяви.
Під час слухання справи №902/254/18 представник товариства з обмеженою відповідальністю транспортної компанії "Дніпротранснафта" заяву про забезпечення позову від 17.09.2018 підтримав.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" просив суд в її задоволенні відмовити, посилаючись на те, що відповідач не уникає від виконання обов'язку щодо оплати товару згідно договору поставки нафтопродуктів №060717 від 06.07.2017, позов визнає майже повністю та просить врахувати, що в разі накладення арешту на майно останнього він не зможе самостійно погасити борг.
За наслідками судового засідання, 11.10.2018, суд вийшов до нарадчої кімнати, роз'яснивши, що ухвала, прийнята за наслідками розгляду заяви про забезпечення позову, буде оголошена 12.10.2018.
Розглядаючи заяву №б/н від 17.09.2018 (вх.канц.суду №02.1-50/91/18) про забезпечення позову, суд враховує наступне.
Згідно із ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Слід зазначити, що з огляду на положення ст.ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини такого звернення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Пунктом 4 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22.12.2006 роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, дослідивши та надавши оцінку матеріалам заяви щодо забезпечення позову в їх сукупності з огляду на вказані вище нормативні приписи, суд дійшов висновку про відхилення заявленої вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову, як непідтвердженої належними доказами.
На переконання суду, позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання.
Як вже зазначено вище: саме лише посилання товариства з обмеженою відповідальністю транспортної компанії "Дніпротранснафта" в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
При цьому судом враховується, що відповідач майже в повному обсязі позов визнав та клопоче перед судом про надання часу для погашення заборгованості в добровільному порядку.
Керуючись ст.ст. 136, 140, 226, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю транспортна компанія "Дніпротранснафта" №б/н від 17.09.2018 (вх.канц.суду №02.1-50/91/18 від 01.10.2018) про забезпечення позову відхилити.
2. Дана ухвала оголошена 12.10.2018 та набирає законної сили негайно після її оголошення (ч.1 ст.235 ГПК України).
3. За приписами ч.8 ст.140, п.4 ч.1 ст.255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до апеляційної інстанції.
4. Копію даної ухвали надіслати сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.
5. Дата складання повного тексту ухвали 16.10.2018.
Суддя Нешик О.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу - ТОВ "Дніпротраснафта" (51925, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, пл.Гагаріна, 5);
3,4 - відповідачу - ТОВ "МЕГО ЛТД" (21036, Вінницька область, м.Вінниця, вул.Писарєва, 3/83 та 21000 м.Вінниця, Хмельницьке шосе, буд.13, кімн.214).