Провадження номер 2/741/408/18
Єдиний унікальний номер 741/609/18
іменем України
19 вересня 2018 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Дикого В.М.,
з участю секретаря с/з ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради Чернігівської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку,
ОСОБА_2 звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області з позовною заявою до ОСОБА_3 міської ради Чернігівської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15 січня 2006 року помер його батько ОСОБА_4. Спадщину після смерті батька позивач прийняв, подавши заяву до ОСОБА_3 державної нотаріальної контори. Невдовзі після смерті батька позивача у будинку сталася пожежа, під час якої згоріли всі документи. Отримати дублікат свідоцтва про народження ОСОБА_2 не може, оскільки він народився у Росії і на його запити відповідь не надходить. Свідоцтво про смерть у ОСОБА_3 відділі РАЦС йому також не надають, оскільки нема підтвердження факту родинних зв'язків з ОСОБА_4. До складу спадкового майна, що перейшло позивачу в порядку спадкування входить земельна ділянка із земель колишнього КСП ім. Шлях Ілліча, площею 5,98 гектарів, що належала померлому, на підставі державного акту серії І-ЧН № 042143, зареєстрованого у книзі записів реєстрації держактів за № 173 від 19.02.2002 р. На сьогодні позивач знайти державний акт на право власності на земельну ділянку не може, оскільки він знаходився у будинку під час пожежі. Коли позивач звернувся до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав на земельну ділянку, то отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що відсутні документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, а саме : державний акт на право приватної власності на землю , серії І-ЧН № 042143. Саме тому позивач звернувся до суду та просив судовим рішенням установити факт, що він є сином ОСОБА_4 та визнати за позивачем право власності на земельну ділянку, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, про час та дату розгляду справи повідомлялися, шляхом направлення повісток, причини неявки суду не повідомили.
Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради Чернігівської області в судове засідання не з'явився, але направив до суду заяву, у якій визнав позовні вимоги, просив справу розглянути за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, суд розглядає справу за відсутності сторін за наявними у справі доказами та не здійснює фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні, яке відбулося 07.06.2018 року позивач підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити та пояснив, що ОСОБА_4 був його батьком. Після смерті батька в будинку сталася пожежа, під час якої згоріли всі документи.
Представник позивача ОСОБА_5 у судовому засіданні, яке відбулося 07.06.2018 року, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Допитані в судовому засіданні, яке відбулося 07.06.2018 року, як свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дали показання, що вони жили по-сусідству з покійними ОСОБА_4 та позивачем по справі ОСОБА_2 . Свідкам о відомо, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_2
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд робить нижченаведений висновок.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 видано державний акт на право приватної власності на землю, серія І-ЧН № 042143, площею 5, 98 га із земель колишнього КСП « Шлях Ілліча» на території Тертишницької сільської ради, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів за № 173 від 19 грудня 2002 року. Вартість земельної ділянки згідно державного акту на право приватної власності на землю становить 127879 грн. 58 коп.( сто двадцять сім тисяч вісімсот сімдесят дев'ять гривень 58 коп.), що підтверджується копією повідомлення відділу у ОСОБА_3 районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівської області від 12.03.2018 № 31-25-0.32-319/112-18 (а. с. 11).
15 січня 2006 року помер ОСОБА_4.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За життя ОСОБА_4 заповіту не складав, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 35). Отже, спадкування після її смерті здійснюється за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, його дружина та батьки.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4. Факт родинних відносин між фізичними особами підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 допитаних у судовому засіданні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами.
Установлення факту родинних відносин має для позивача юридичне значення, адже дозволить йому реалізувати свої спадкові права після смерті батька. Установити вищевказаний факт іншим способом неможливо, тому позовні вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
На день своєї смерті ОСОБА_4 проживав ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з ним проживав ОСОБА_2, що підтверджується копією довідки ОСОБА_3 міської ради Чернігівської області № 7/4-13/36 від 02 лютого 2018 року (а. с. 32).
Отже, у силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4
Із копії спадкової справи до майна померлого ОСОБА_4 № 32/2018, заведеної ОСОБА_3 районною ДНК, убачається, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті батька, подавши в установлений законом шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини, та просив видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає (а. с. 31-35).
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У судовому засіданні встановлено, що позивач звертався до державного нотаріуса ОСОБА_3 районної ДНК з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, але йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що відсутні документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, а саме : державний акт на право приватної власності на землю, серії І-ЧН № 042143, що підтверджується постановою державного нотаріуса ОСОБА_3 районної ДНК про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 336/02-31 від 12.03.2018 (а. с. 12).
У судовому засіданні встановлено, що загублений державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЧН № 042143 , площею 5, 98 га із земель колишнього КСП « Шлях Ілліча» на території Тертишницької сільської ради, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів за № 173 від 19 грудня 2002 року і виданий на і'мя ОСОБА_4, вважати недійсним, що підтверджується оголошенням у пресі. ( а.с.10)
Відповідно до статті 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
Згідно з ч. 2 ст. 318 ЦК України усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.
Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачає, що документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені правові норми, суд робить висновок, що позовні вимоги про визнання права власності на спадкову земельну ділянку також підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212-215, 258, 263-265, 293, 315,354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Установити факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, є сином ОСОБА_4, який помер 15 січня 2006 року.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4, який помер 15 січня 2006 року, право власності на земельну ділянку згідно державного акту серії І-ЧН № 042143, площею 5, 98 га, який зареєстровано в книзі записів реєстрації держактів за № 173 із земель колишнього КСП ім. Шлях Ілліча, розташованої в адміністративних межах ОСОБА_3 міської ради.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Суддя В.М. Дикий