Провадження номер 2/741/335/18
Єдиний унікальний номер 741/406/18
іменем України
06 вересня 2018 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Дикого В.М.,
з участю секретаря Герасимчук Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства страхової компанії «Галицька» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу,
ПрАТ СК «Галицька» звернулося до суду з зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 22.11.2016 року між ПрАТ СК «Галицька» та громадянином ОСОБА_2 укладено договір АК № 1599025 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу марки «РЕНО Канго» д.н.з АА 3656 ІМ.
До СК «Галицька» від потерпілого ОСОБА_3 надійшла заява про виплату страхового відшкодування за шкоду заподіяну у зв'язку з пошкодженням автомобіля НОМЕР_1 під час ДТП.
Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 21.07.2017 року, 29 травня 2017 року о 19 год. 45 хв. водій ОСОБА_1 в м. Києві на Московському мосту, керуючи автомобілем НОМЕР_2, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, після чого самовільно залишив місце ДТП. Внаслідок ДТП автомобіль «ШЕВРОЛЕ Авео» отримав механічні пошкодження. Вищевказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності.
Відповідно до звіту № 15/06/17 від 04 жовтня 2017 року матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «ШЕВРОЛЕ Авео», становить 11 413,80 грн., вартість відновлювального ремонту - 17 524,48 грн. За умовами договору страхування позивачем було сплачено страхове відшкодування в розмірі 9 511,50 грн.
ПрАТ СК «Галицька» просить стягнути з відповідача на свою користь суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 9 511,50 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує, просив задовольнити, розгляд справи проводити без їх участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, не просив відкладення розгляду справи.
Суд розглядає справу у спрощеному порядку за відсутності сторін за наявними у справі доказами, оскільки позбавлений можливості з'ясувати думку представника позивача щодо проведення заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ураховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 21 липня 2017 року, яка набрала законної сили, встановлено, що 29 травня 2017 року о 19 год. 45 хв. водій ОСОБА_1 в м. Києві на Московському мосту, керуючи автомобілем НОМЕР_4, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_5, за керуванням ОСОБА_3, що призвело до механічних пошкоджень, після чого ОСОБА_1 самовільно залишив місце ДТП, чим порушив вимоги п.2.10, 13.1 Правил дорожнього руху України(а.с. 19).
Вказаною постановою суду ОСОБА_1 було визнано винним у спричиненні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди.
У судовому засіданні встановлено, що 23 листопада 2016 року між ПрАТ «СК «Галицька» та ОСОБА_2 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АК № 1599025, відповідно до умов якого було застраховано автомобіль НОМЕР_6, строк дії договору до 24 години 22 листопада 2017 року, що підтверджується його копією (а.с. 7).
З матеріалів справи вбачається, що 24 жовтня 2017 до страхової компанії «Галицька» від потерпілого ОСОБА_3 надійшла заява про виплату страхового відшкодування, за шкоду завдану під час ДТП, пов'язану з пошкодженням автомобіля НОМЕР_1 (а. с. 13).
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до страхового акту № ГСК000005506-01М ПрАТ СК «Галицька» сплатила ОСОБА_3 у рахунок оплати ремонту автомобіля НОМЕР_3, кошти у сумі 9511,5 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 10155 від 18 січня 2018 року (а. с. 24).
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, що відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до підпунктів «в» та «ґ» пункту 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик, після виплати страхового відшкодування, має право подавати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди та (або) не повідомив страховика в передбачений термін про страховий випадок.
Таким чином, позивач, як страховик, який виплатив страхове відшкодування на підставі договору, отримав право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, відшкодувати збитки, заподіяні йому такою виплатою, - у межах фактичних витрат.
За встановлених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані на законі, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Позивач просив стягнути з відповідача на його користь страхове відшкодування у порядку регресу в сумі 9 511,50 грн., а тому саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 993, 1166, 1187,1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», суд, -
Позов приватного акціонерного товариства страхової компанії «Галицька» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП не встановлено, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь приватного акціонерного товариства страхової компанії «Галицька» (р/р 26505057000225 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 336677, код ЄДРПОУ 22186790) в порядку регресу завдані збитки в розмірі 9 511 (дев'ять тисяч п'ятсот одинадцять) грн. 50 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) грн.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Суддя В.М. Дикий