Справа № 236/1293/18
24 вересня 2018 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Бєлоусова А.Є.,
за участю секретарів - Колесник О.І., Безорчук А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Лиман цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради в Донецькій області, третя особа: приватний нотаріус Лиманського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в травні 2018 року звернулись з позовом до ОСОБА_3 міської ради в Донецькій області, третя особа: приватний нотаріус Лиманського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом. Свої вимоги позивачі обґрунтовують такими обставинами. 19.06.2017 року помер чоловік та брат позивачів - ОСОБА_5, якому на підставі свідоцтва про право власності належала на праві спільної сумісної власності (разом із членом родини ОСОБА_6) квартира АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_5 його син ОСОБА_6 відмовився від належної йому частки спадкового майна користь ОСОБА_1. З метою оформлення спадкових прав позивачі у квітні 2018 року звертались до приватного нотаріуса Лиманського міського нотаріального округу ОСОБА_4. Приватний нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки спадкоємцем надано правовстановлюючий документ на квартиру № 16, що знаходиться: Донецька область, м. Лиман, вул. Слов'янська, 3, де вказано, що ця квартира належить спадкодавцеві на праві спільної сумісної власності з членами родини, але не вказаний розмір часток, що не дає можливості виявити склад спадкового майна, та не відповідає умовам для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та вчинення нотаріальної дії. З огляду на це, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважають за необхідне звернутись до суду за захистом своїх майнових прав.
Для участі в судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не прибули, однак надали заяви, в яких просили розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов повністю. (а.с. 47,48)
Відповідача ОСОБА_3 міську раду Донецької області було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду цивільної справи, однак представник відповідача для участі в судовому засіданні не прибув, натомість відповідачем надана письмова заява про розгляд справи без участі такого представника, заперечень проти позову відповідачем не висунуто. (а.с. 58,59).
Третя особа приватний нотаріус Лиманського міського нотаріального округу ОСОБА_4 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи для участі в судовому засіданні не прибув, надав заяву про розгляд справи без нього (а.с. 46).
Дослідивши подані позивачем докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до наданого позивачами свідоцтва про смерть серії І-НО № 988599, виданого ОСОБА_3 міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 23.06.2017 року, 19.06.2017 року в місті Лиман Донецької області помер ОСОБА_5 (а.с. 11), який є чоловіком позивача ОСОБА_1 (а.с. 10) та братом ОСОБА_2 (а.с. 17).
Померлому ОСОБА_5 та члену родини ОСОБА_6 належить на правах приватної спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 (Свідоцтво про право власності засвідчене ОСОБА_3 міською радою 11.08.2016 року (а.с. 13)).
Після смерті ОСОБА_5 його син ОСОБА_6 відмовився від належної йому частки спадкового майна на користь ОСОБА_1 (а.с. 61).
Приватний нотаріус Лиманського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 своєю постановою відмовив у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки спадкоємцем надано правовстановлюючий документ на квартиру № 16, що знаходиться: Донецька область, м. Лиман, вул. Слов'янська, 3, де вказано, що ця квартира належить спадкодавцеві на праві спільної сумісної власності з членами родини, але не вказаний розмір часток, що не дає можливості виявити склад спадкового майна, та не відповідає умовам для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та вчинення нотаріальної дії (а.с. 22). Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивачем чи представником позивача в судовому чи адміністративному порядку оскаржена не була.
Відповідно до ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.
Згідно із ч.1 і ч.2 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
У зв'язку з цим, спадщина, яка залишилась після смерті ОСОБА_5, складається з 1/2 частки квартири АДРЕСА_1.
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.
Ст. 1216 ЦК України наголошує, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом ст. 269-270,1219 ЦК України право власності померлого ОСОБА_5 не є таким, що нерозривно пов'язане з її особою, а отже, входить до складу спадщини.
Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. З огляду на це, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
На підставі ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Отже, ОСОБА_1 віднесена до числа спадкоємців перщої черги після смерті ОСОБА_5, позивач ОСОБА_2 згідно зі ст. 1262 ЦК України віднесений до числа спадкоємців другої черги за законом після смерті ОСОБА_5
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через те, що спірна квартира належить спадкодавцеві на праві спільної сумісної власності з членами родини, але не вказаний розмір часток, позбавлені можливості отримати право на спадщину в порядку вчинення нотаріальних дій, а отже їх право оспорюється. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (ст. 16 ЦК України).
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Керуючись ст. 1216, 1217, 1220, 1222,1258,1261, 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст.2,5,10-13, 81, 258-273,315-319 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради в Донецькій області, третя особа: приватний нотаріус Лиманського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (яка народилась 14.03.1969 року в м. Якутськ, зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 (який помер 19.06.2017 року в м. Лиман Донецької області) на 2/6 частки квартири № 16 у будинку № 3, що розташований в місті Лиман, Донецької області, вул. Слов'янська.
Визнати за ОСОБА_2 (який народився 07.01.1956 року в м. Слов'янськ Донецької області, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2; РНОКПП НОМЕР_2) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 (який помер 19.06.2017 року в м. Лиман Донецької області) на 1/6 частки квартири № 16 у будинку № 3, що розташований в місті Лиман, Донецької області, вул. Слов'янська.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст цього рішення суду виготовлений 03.10.2018 року.
Суддя -