Справа № 391/1151/14-ц
Провадження № 4-с/391/1/18
04.10.2018селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області:
головуюча суддя - Мумига І.М.
за участю секретаря - Качинської О.В.
стягувача - ОСОБА_1
представників боржника - ОСОБА_2, ОСОБА_3
представника ДВС - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, боржник ОСОБА_5, на дії державного виконавця Компаніївського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області,-
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Компаніївського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області та просив суд:
- визнати поважними зазначені причини в скарзі та поновити пропущений строк для подання скарги на дії державного виконавця;
- визнати рішення начальника відділу Компаніївського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_4 щодо закінчення виконавчого провадження № 51628181 при виконанні виконавчого листа № 391/1151/14-ц, виданого року Компаніївським районним судом Кіровоградської області - неправомірним.
- скасувати постанову начальника відділу Компаніївського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській
області ОСОБА_4 від 27.06.2018 року про закінчення виконавчого
провадження № 51628181 по примусовому виконанню виконавчого листа №
391/1151/14-ц від 06 липня 2016 року, виданого Компаніївським районним
судом про усунення порушення права власності ОСОБА_1
ОСОБА_2 на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: с. Зелене, вул.
Набережна, 5, Команіївського району Кі ровоградської області - шляхом
зобов'язання ОСОБА_5 перенести паркан в сторону земельної
ділянки по вул. Набережній, 7 в с. Зелене Копманіївського району
Кіровоградської області відповідно до встановлених межових знаків № 6 і
№ 5, № 3 і № 4, що відображено в схемі додатку № 3 висновку земельно-
технічної експертизи.
В скарзі зазначив, що з постановою державного виконавця він не погоджується, оскільки вважає, що останній не вжив усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішення, які державний виконавець повинен вчиняти, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі, що призвело до порушення його прав. Оскільки, боржник ОСОБА_5 не виконала зобов'язання згідно рішення суду, а саме: не перенесла паркан в сторону земельної ділянку по вул. Набережній, 7 в с. Зелене Копманіївського району Кіровоградської області відповідно до встановлених межових знаків № 6 і № 5, № 3 і № 4, що відображено в схемі додатку № 3 висновку земельно-технічної експертизи, який до цього часу продовжує створювати йому перешкоди в користуванні земельною ділянкою, в зв»язку з чим він вимушений звернутись до суду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав, просив її задовольнити та надав відповідні до скарги пояснення.
Начальник Компаніївського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_4 заперечив проти задоволення скарги, просив залишити її без розгляду в зв»язку з пропущенням, встановленого статтею 449 ЦПК України строку для звернення зі скаргою до суду.
Представники боржника ОСОБА_5 вважають, що вимоги скарги не підлягають задоволенню оскільки ОСОБА_5 як власницею, паркан демонтовано в межах знаків №3 і №4 та №5 і №6 і таким чином порушення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку усунуто, будь-які перешкоди в користуванні земельною ділянкою на даний час відсутні. Демонтаж чи перенесення паркану в межах знаків №4 і №5, як того бажає скаржник, рішенням суду не передбачено.
Заслухавши пояснення учасників виконавчого провадження, дослідивши матеріали додані до скарги, вивчивши матеріали виконавчого провадження № 871/1 та оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права чи свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Ухвалою суду при відкритті провадження від 23.07.2018 року постановлено поновити ОСОБА_1 строк на подання скарги на дії державного виконавця Компаніївського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, підстави для залишення скарги без розгляду за клопотанням державного виконавця відсутні.
Судом встановлено, що у відділі державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області перебувало виконавче провадження номер за ЄДРВП 51628181, з примусового виконання виконавчого листа № 391/1151/14-ц, виданого 06.07.2016 року Компаніївським районним судом Кіровоградської області про усунення порушення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, що знаходиться в с. Зелене, вулиця Набережна, 5 Компаніївського району Кіровоградської області, шляхом зобов”язання ОСОБА_5 перенести паркан в сторону земельної ділянки по вул. Набережній, 7 в с. Зелене Компаніївського району Кіровоградської області відповідно до встановлених межових знаків № 6 і № 5, № 3 і № 4, що відображено в схемі додатку № 3 висновку земельно-технічної експертизи.
Вказане виконавче провадження відкрито начальником Компаніївського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 11.07.2016 року.
Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження номер за ЄДРВП 51628181 встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження начальником Компаніївського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 прийняті такі рішення, постанови та вчинені дії, а саме:
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 11.07.2016 року боржнику було встановлено строк для самостійного виконання рішення суду.
Рішення суду боржником самостійно не виконано, що підтверджується заявою стягувача та відповідним актом державного виконавця від 19.07.2016 року, тому 18.07.2018 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.
19.07.2016 року державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу.
25.07.2016 року державним виконавцем з метою перевірки виконання рішення суду, здійснено виїзд за адресою: вул. Набережна, 5 село Зелене Компаніївського району. Встановлено, що рішення суду боржником не виконано, що підтверджується відповідним актом державного виконавця.
26.07.2016 року державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу.
01.08.2016 року до відділу надійшла заява представника боржника ОСОБА_2 щодо зупинення виконавчого провадження на підставі ухвали вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
08.08.2016 року до відділу надійшла ухвала від 06.07.2016 року вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ про зупинення виконання рішення суду.
Постановою державного виконавця від 09.08.2016 року виконавче провадження зупинено згідно пункту 6 статті 37 Закону України “Про виконавче провадження”.
16.11.2016 року до відділу надійшла ухвала вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 28.09.2016 року про відхилення касаційної скарги та залишення рішення апеляційного суду Кіровоградської області без змін.
17.11.2016 року державним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій.
Державним виконавцем прийнято рішення, про те, що вказане рішення суду може бути виконано без участі боржника та в подальшому розпочато організацію його виконання.
05.12.2016 року та 16.02.2017 року державним виконавцем здійснено виїзди за адресою вул. Набережна, 5 село Зелене Компаніївського району. Встановлено, що рішення суду боржником не виконано, що підтверджується відповідними актами державного виконавця.
З метою організації належного виконання рішення суду, необхідно залучення до проведення виконавчих дій суб”єкта господарювання, яким будуть проведенні дії щодо перенесення паркану, в зв»язу з цим на адресу стягувача 07.02.2017 року направлено лист щодо проведення авансування витрат на залучення даного суб”єкта відповідно до статті 43 Закону України “Про виконавче провадження”.
Згідно заяви стягувача від 03.04.2017 року останній не має змоги проавансувати виконання робіт та просить дані роботи проводити за рахунок боржника.
З метою фактичного виконаня рішення суду, державним виконавцем було прийнято рішення щодо продовження виконання рішення суду.
23.10.2017 року до відділу надійшла заява стягувача про погодження здійснтити авансування робіт по даному виконавчому провадженню.
Державним виконавцем проведено дії щодо пошуку суб”єкта господарювання, яким будуть проведні виконавчі дії.
Суб”єктом господарювання ТОВ “Експансія” надано розрахунки витрат на проведення робіт окремо щодо демонтажу паркану на суму 1638,90 грн., та щодо демонтажу та монтажу паркану на суму 5 153,53 грн.
Державним виконавцем до Апеляційного суду Кіровоградської області направлено заяву про роз”яснення рішення суду в частині того в чому полягає перенесення паркану, а саме в демонтажних роботах чи відповідно в демонтажних та монтажних роботах.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області № 391/1151/14-ц від 03.03.2018 року у задоволенні заяви відмовлено.
Стягувачем ОСОБА_1 на відповідний рахунок відділу перераховано кошти в сумі 5153,53 грн. як авансування витрат виконавчого провадження.
10.05.2018 року здійснено виїзд за адресою вул. Набережна, 7 в с. Зелене, Компаніївського району та встановлено, що паркан демонтовано силами боржника, окрім 13 секцій каркасу (близько 15 метрів), що підтверджується відповідним актом державного виконавця та відповідними фотознімками.
З пояснення боржника недемонтовані секції розміщується відповідно до межових знаків № 5 і № 4, а як зазначено у виконавчому документі паркан має бути перенесено відповідно до встановлених межових знаків № 6 і № 5, № 3 і № 4.
У зв”язку з тим, що з”ясувати на місцевості чи дійсно паркан демонтовано відповідно до межових знаків № 6 і № 5, № 3 і № 4, а залишився недемонтованим відповідно межових знаків № 5 і № 4 було неможливо так як межові знаки між вказаними земельними ділянками були відсутні (на межі наявні залізні кілки і що це дійсно межовий знак встановити можливо лише зі слів стягувача та боржника), державним виконавцем відповідно до статті 20 Закону України “Про виконавче провадження” винесено постанову від 18.05.2018 про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженню. Для участі у виконавчому провадженні залучено спеціаліста ДП “Кропивницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”. Вказаному спеціалісту поставлено питання щодо встановлення фактичних меж між вказаними земельними ділянками на місцевості для подальшого встановлення паркану по вірній межі.
19.06.2018 року проведено виконавчі дії за участі спеціаліста ДП “Кропивницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” під час яких встановлено межу між земельними ділянками.
На місцевості встановлено, що паркан дійсно демонтовано відповідно до межових знаків № 6 і № 5, № 3 і № 4, як це зазначено у виконавчому листі та схемі додатку № 3 висновку земельної - технічної експертизи. Разом з тим встановлено, що 13 секцій каркасу паркану, які залишалися не демонтованими, розміщується відповідно до межових знаків № 5 і № 4. Згідно виконавчого документа та висновку земельної - технічної експертизи паркан у рамках вказаних межових знаків № 5 і № 4 перенесенню не підлягає.
Проведення вказаних виконавчих дій підтверджується актом державного виконавця від 19.06.2018 року та відповідними фото та відеоматеріалами.
25.06.2018 року до відділу надійшла заява боржника, в якій останній пояснив, що провів виконавчі дії щодо демонтажу паркану власними силами та в подальшому відповідно до Цивільного кодексу України, як власник, розпорядився парканом на власний розсуд, а саме паркан продано іншим особам.
Статтею 1 Закону України «При виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності до вимог ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється, поміж іншого, на засадах верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Статтею 39 ч. 1 п. 9 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження закінчується при фактичному виконанні в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до викладеного вище та враховуючи те, що демонтаж паркану фактично усунув будь-які перешкоди в користуванні земельною ділянкою, державним виконавцем прийнято рішення про завершення виконавчого провадження.
27.06.2018 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункут 9 статті 39 Закону України “Про виконавче провадження. На рахунок стягувача перераховано невикористані кошти на авансування. Винесені в рамках виконавчого провадження постанови від 27.06.2018 року про стягнення з боржника виконавчого збору, накладення на боржника штрафів та стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виділено в окремі виконавчі провадження, які станом на 07.08.2018 року перебувають на виконанні у відділі.
Отже, суд вважає, що державний виконавець вжив усі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішення, здійснив їх неупереджено, своєчасно і в повному обсязі.
Дії державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження є правомірними, оскільки паркан не може бути перенесено в сторону земельної ділянку по вул. Набережній, 7 в с. Зелене Компаніївського району Кіровоградської області відповідно до встановлених межових знаків № 6 і № 5, № 3 і № 4, що відображено в схемі додатку № 3 висновку земельно-технічної експертизи в зв»язку з його відсутністю, а саме демонтажем боржником, як власником паркану.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази надаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, на підставі ст.. 89 ЦПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»активному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В судовому засіданні скаржником не доведено, що встановлено нову межу, яка не відповідає межовим знакам, відображених в схемі додатку № 3 висновку земельно- технічної експертизи. Не надано належних доказів того, що боржник ОСОБА_5 повинна, як зазначив скаржник ОСОБА_1 в судовому засіданні, демонтувати ту частину паркана 13 секцій яка залишилась і знаходиться між межовими знаками № 4 і № 5.
Згідно ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби і право заявника не було порушено, суд постановлює ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Суд не вбачає в зв»язку з закриттям виконавчого провадження порушення прав скаржника, оскільки демонтаж паркану не створює йому перешкод у користуванні його земельною ділянкою. Доказів того, що не перенесення паркану боржником ОСОБА_5 продовжує створювати йому перешкоди в користуванні земельної ділянки не надано.
Таким чином, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258-260, 268, 447 і 450, 451 ЦПК України, суд, -
В задоволені скарги ОСОБА_1, боржник ОСОБА_5, на дії державного виконавця Компаніївський районний відділ державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.
Суддя І.М. Мумига