Провадження № 1-кп/679/65/2018
Справа № 679/690/18
21 вересня 2018 року м. Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин кримінальне провадження №12018240080000142 від 19.05.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, жительки АДРЕСА_1 , одруженої, має на утриманні малолітню дитину, з середньою освітою, раніше судимої:
- 08.06.2015 року Острозьким районним судом Рівненської області за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, до покарання у штрафу в розмірі 850 грн., яке ухвалою Острозького міськрайонного суду замінено на покарання у виді громадських робіт тривалістю 50 годин;
- 12.01.2016 року Острозьким районним судом Рівненської області за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185, ст. ст. 69, 71 КК України, до покарання у виді громадських робіт тривалістю 230 годин;
- 13.04.2016 року Острозьким районним судом Рівненської області за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік 1 місяць та на основі ч. 1 ст. 72 п. Г, ч.4 ст. 70 КК України цим вироком поглинено вирок Острозького районного суду від 12.01.2016 року, яка звільнена з місць позбавлення волі 12.04.2017 року у зв'язку із відбуттям строку покарання;
- 13.06.2018 року Нетішинським міським судом за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
ОСОБА_5 будучи неодноразово раніше судимою за злочин проти власності на шлях виправлення не стала та скоїла новий злочин у даній сфері суспільних відносин.
Так, 19 травня 2018 року, близько 18 години ОСОБА_5 , перебуваючи у загальному коридорі сьомого поверху, що по АДРЕСА_2 , побачила біля дверей квартири АДРЕСА_3 велосипед марки «Ardis» моделі «fold», належний ОСОБА_4 та з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, умисно, шляхом вільного доступу таємно, повторно викрала вищевказаний велосипед, вартість якого 1330 грн., після чого викраденим майном розпорядилася на власний розсуд.
Своїми незаконними діями ОСОБА_5 заподіяла потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1330 грн.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинене повторно.
У підготовчому судовому засіданні потерпіла та обвинувачена заявили про укладення між ними угоди про примирення 21.09.2018 року.
Згідно даної угоди потерпіла ОСОБА_4 та обвинувачена ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч.2 ст.185 КК України, та призначення покарання ОСОБА_5 у вигляді позбавлення волі терміном 2 роки 6 місяців, на підставі ст.75 КК України, від відбування покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий термін - 2 роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань за даним вироком та вироком Нетішинського міського суду від 13.06.2018 року остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням, встановивши ОСОБА_5 іспитовий термін - 3 роки. Відповідно до ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Також в угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання передбачені ст.476 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, наслідки укладення і затвердження угоди про примирення, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення, і наполягає на затвердженні зазначеної угоди.
Обвинувачена свою вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнала повністю, завдані матеріальні збитки відшкодовані.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні просить затвердити угоду про примирення, наслідки затвердження угоди їй зрозумілі.
Прокурор вважає можливим затвердити мирову угоду.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Суд вважає вірною кваліфікацію дій ОСОБА_5 за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_5 визнала себе винуватою, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Оцінюючи зміст угоди та суб'єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у справі «Natsvlishvili тa Togonidze проти Грузії» за заявою №9043/05 від 29 квітня 2014 року. Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що «угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобовязані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними» (п.66). Національний суд, який розглядає таке питання, як правило, зобовязаний вивчити матеріали справи, перш ніж вирішити, чи затвердити або відхилити угоду про визнання вини. Він також має переконатися в тому, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують визнання обвинуваченим вини в угоді або ж визнавальні свідчення, надані обвинуваченим (п.67).
Судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані судом до обвинуваченої у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
За таких обставин суд, переконавшись, що сторони примирилися і укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, зобов'язання, взяті за угодою обвинуваченим, виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, характеру і тяжкості обвинувачення, особі обвинуваченої, яка раніше не судима, обставин, що пом'якшують покарання, судом не встановлено, обставин, що обтяжують покарання, також судом не встановлено, існують фактичні підстави для примирення, вважає можливим затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченій узгоджену сторонами міру покарання.
Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.
Речові докази підлягають до вирішення згідно ст.100 КПК України.
Судові витрати на проведення експертних досліджень в даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст.370, 374, 473, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення укладену між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_5 від 21 вересня 2018 року по кримінальному провадженню №12018240080000142 від 19.05.2018 року.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий термін - 2 (два) роки.
На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань за даним вироком та вироком Нетішинського міського суду від 13.06.2018 року остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням, встановивши ОСОБА_5 іспитовий термін - 3 (три) роки.
Відповідно до ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк засудженій ОСОБА_5 обчислювати з дня проголошення даного вироку.
Запобіжний захід не обирався.
Речові докази: велосипед марки «Ardis» моделі «fold» - повернути власнику ОСОБА_4 .
Вирок суду на підставі угоди про примирення може бути оскаржено до Апеляційного суду Хмельницької області через Нетішинський міський суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.