Справа № 510/1600/17
про залишення позовної заяви без руху
10.10.18 р. м. Рені У складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,
при секретарі - Івановій Н.С.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, -
Позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до відповідача про виділення внатурі з житлового будинку з надвірними спорудами по вул.. Польова, 6 в м. Рені Одеської області приміщень, що відповідають 5/6 частині нерухомості зі спільної часткової власності.
Відповідно до п.п. 4, 5, 6 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
В позовній заяві вказано, що їй на праві приватної власності належить 5/6 частин житлового будинку, а відповідачу 1/6 частини житлового будинку, та на протязі багатьох років між сторонами визначено порядок користування нерухомими майном та добровільно здійснено фактичний поділ житлового будинку.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 364 ЦК України, передбачено, що договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. У позовній заяві не вказано та не додано доказів про вжиття заходів про досудове регулювання спору, а саме не вказано, чи було запропоновано відповідачу укласти відповідний договір про виділ у натурі частики з нерухомого спільного майна та посвідчити його нотаріально, оскільки відповідно до викладених обставин у позовній заяві вбачається, що сторони між собою визначили порядок користування нерухомими майном та добровільно здійснили фактичний поділ житлового будинку.
Крім того, виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Згідно з п. 1.2 Інструкції, затвердженої наказом №55 Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 року №774/14041, поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна. Суд звертає увагу позивачки на те, що при виділі частки із спільної часткової власності в натурі, встановлений порядок користування, про який зазначає позивачка, не є визначальним. Розмір частини майна, яка відводиться (виділяється) співвласнику визначається виходячи з розміру і вартості його частки у спільній частковій власності на це майно і виходячи з технічної можливості виділу, а не виходячи з тієї частини майна, якою користуються сторони.
Позивачкою не надано доказів того, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, що кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 1177 ЦПК України, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що необхідно залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна без руху, надавши позивачці сім днів для усунення недоліків, а саме: у позовній заяві викласти обставини із зазначенням доказів про вжиття заходів досудового врегулювання спору, а також надати суду висновок експерта про проведення судової будівельно-технічної експертизи про можливість виділу в натурі часток житлового будинку або звернутись до суду із відповідним клопотанням.
Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна - залишити без руху.
Надати позивачу ОСОБА_1 сім днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачці, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: К.В. Сорокін