№ 3/229/1257/2018
ЄУН 229/4619/18
04 жовтня 2018 року м. Дружківка
Суддя Дружківського міського суду Донецької області Гонтар А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоселівка Мар'їнського району Донецької області, громадянина України, який працює гранатометником у військовій частині НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2
за ст.172-20 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення
До Дружківського міського суду Донецької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення А0501 № 92 від 28.09.2018 року.
Згідно протоколу 21 вересня 2018 року о 18 годині 00 хвилин у розташуванні підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 військовослужбовець військової служби за контрактом солдат ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння під час виконання обов'язків військової служби в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив адміністративну справу розглядати в його відсутність в зв'язку з виконанням службових обов'язків.
На підставі ст.268 КУпАП, суддя вважає, що справу можливо розглядати без особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки в матеріалах справи міститься заява про розгляд адміністративного матеріалу без його участі.
Суддя вважає, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення не має достатніх доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КпАП України, а саме перебування у нетверезому стані на території військової частини, в умовах особливого періоду.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було встановлено, що вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення А0501 №96 від 28.09.2018 року, поясненнями ОСОБА_1 , медичним висновком Диспансерного наркологічного відділення м. Торецька про визначення вмісту канабіоїдів без номера відносно ОСОБА_1 від 25.09.2018 року. (а.с.2-3,6)
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та надані докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного висновку.
Слід зазначити, що починаючи зі справ «Енгель та інші проти Нідерландів», «Озтюрк проти Німеччини» «Лутц проти Німеччини» ЄСПЛ тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо. У деяких справах проти України ЄСПЛ констатував порушення статей 6 і 7 Конвенції, а також ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції у справах про адміністративні правопорушення, як наприклад, у справах «Гурепка проти України», «Гурепка проти України (№ 2)», «Лучанінова проти України, «Вєренцов проти України» та інші. Таким чином, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ при розгляді справ про адміністративні правопорушення національні органи влади мають дотримуватися гарантій, притаманних кримінальному провадженню.
Тяжкість передбаченого диспозицією як частини 1, так і частини 3 статті 172-20 КУпАП адміністративного стягнення в виді, в тому числі, позбавлення свободи на певний строк, свідчить про те, що при розгляді справи про зазначений вид адміністративного правопорушення слід дотримуватись гарантій, притаманних кримінальному провадженню, в тому числі права на захист від висунутого твердження про скоєння адміністративного правопорушення, яке сформульовано у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається у вчиненні таких дій, як розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, викладаючи фактичні обставини адміністративного правопорушення, посадовою особою зазначено, що 21 вересня 2018 року о 18:00 год. в смт Верхньоторецьке Ясинуватського району Донецької області ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння під час виконання обов'язків військової служби в умовах особливого періоду.
Відповідно до ч.3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»:
3. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Разом з тим, з викладених обставин адміністративного правопорушення не вбачається місце його скоєння - чи це територія частини, чи безпосередньо смт Верхньоторецьке як населений пункт. До протоколу не додано жодного доказу на підтвердження проходження ОСОБА_1 військової служби та чи виконував він 21 вересня 2018 року о 18:00 год. обов'язки військової служби.
Також суд зазначає, що нормативним актом, що регулює порядок проходження огляду на факт встановлення перебування в стані алкогольного сп'яніння, є Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрована в МЮ України 11.11.2015 року за № 1413/27858.
Таким чином, до правовідносин, що склались в даному провадженні про адміністративне правопорушення, можливо застосувати положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованої в МЮ України 11.11.2015 року за № 1413/27858, оскільки інший нормативний акт відсутній, виявлення алкогольного сп'яніння у водіїв і громадян, які транспортними засобами не управляють, не має різниці, так як об'єктом дослідження є в любому випадку стан людини.
Відповідно до положень розділу III цієї Інструкції :
3. Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
4. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
8. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
9. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
12. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
13. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
15. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
16. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
18. Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».
21. Кожний випадок огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 5).
22. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Виходячи з викладеного, суд зазначає, що медичний висновок, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення не є належним доказом проходження ОСОБА_1 медичного огляду на стан сп'яніння, оскільки він не містить таких даних, як: номер висновку (реєстрація в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), дату складення висновку, дату та час проведення дослідження, тобто неможливо встановити коли та при яких обставинах проводився огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння.
Тобто, медичних документів, які підтверджують стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 до протоколу не додано.
Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до вимог ч.2 ст.254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Виходячи з викладеного, суд звертає увагу, що в порушення вимог ч.2 ст.254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення А0501 №96 був складений 28вересня 2018 року, проте як адміністративне правопорушення, яке було вчинено ОСОБА_1 мало місце 21 вересня 2018 року.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оскільки в матеріалах адміністративної справи відсутній висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння, прямо передбачений законодавством, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
За таких обставин вину ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованого правопорушення слід вважати не доведеною. Але оскільки Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить регламентації дій судді щодо виду рішення, яке слід прийняти в цьому випадку, то провадження щодо ОСОБА_1 слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - в зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.172-20, 247, 284 КпАП України, суддя -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Постанова судді в справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. В разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга через Дружківський міський суд Донецької області протягом десяти днів з моменту винесення постанови.
Суддя: А. Л. Гонтар