Справа № 618/729/18
Провадження № 2/618/209/18
10 жовтня 2018 року Дворічанський районний суд Харківської області в складі головуючого - судді Рябоконь Є. А., за участю секретаря судового засідання - Кучеренко О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Дворічна цивільну справу № 618/729/18, провадження № 2/618/209/18 за позовом ОСОБА_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що вона згідно з договором купівлі-продажу є власником житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: вул. Дружби, буд. 112 в с. Вільшана Дворічанського району Харківської області. В даному домоволодінні зареєстрований ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який фактично з липня 2014 року там не проживає. Факт реєстрації ОСОБА_2 в домоволодінні позивача складає певні незручності та додаткові фінансові витрати.
В судове засідання представник позивача - адвокат ОСОБА_3 не з'явився, надавши заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив справу розглянути в його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, не повідомивши про причини неявки, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. На його адресу, зазначену в позовній заяві та підтверджену довідкою сільської ради, була направлена судова повістка разом з позовною заявою та доданими матеріалами, при цьому вказана кореспонденція суду повернулася до суду з поштовою відміткою "відсутність особи за місцем проживання". Відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. При цьому від ОСОБА_2 до суду не надійшло відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень, а також повідомлення про іншу адресу, клопотання про відкладення судового розгляду також не заявлялося.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з»явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку № 1749 від 20.09.2005, посвідченого державним нотаріусом Дворічанської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, ОСОБА_1 - позивачу по справі належить житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: Харківська обл., Дворічанський район, с. Вільшана, вул. Дзержинського, буд. 112.
Згідно з реєстраційним посвідченням № 2199 від 22.11.2005, виданим КП «Дворічанське бюро технічної інвентаризації», цілий житловий будинок, розташований в с. Вільшана по вул. Дзержинського, буд. 112, зареєстрований за ОСОБА_1 на праві приватної форми власності.
Відповідно до розпорядження Вільшанської сільської ради Дворічанського району Харківської області про перейменування вулиць № 03 від 27.01.2016, в с. Вільшана вулицю Дзержинського перейменовано на нову назву - вулиця Дружби.
Згідно з довідкою, виданої виконавчим комітетом Вільшанської сільської ради Дворічанського району Харківської області, за № 771 від 17.07.2018, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, дійсно зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Вільшанської сільської ради Дворічанського району Харківської області, № 711 від 25.06.2018, в с. Вільшана Дворічанського району Харківської області по вул. Дружби, буд. 112 зареєстровані ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_2 відповідно до акту обстеження домоволодіння від 14.06.2018 не проживає за даною адресою з липня 2014 року. Згідно з поданою нотаріально завіреною копією паспортного документа, ОСОБА_2 є громадянином ОСОБА_5 Федерації та проживає у Волгоградській області.
Згідно з депутатським актом обстеження домоволодіння за адресою: Харківська обл., Дворічанський район, с. Вільшана, вул. Дружби, буд. 112, від 14 червня 2018 року, ОСОБА_2 зареєстрований в даному домоволодінні, але фактично з липня 2014 року там не проживає.
Відповідно до нотаріально посвідченої копії паспорта громадянина ОСОБА_5 Федерації, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є громадянином ОСОБА_5 Федерації та з 04 грудня 2017 року зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6.
В положеннях ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 ЦК України.
Так, згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користуватися та розпоряджатися своїм майном.
При цьому частиною 2 ст. 405 ЦК України передбачені спеціальні підстави для визнання особи такою, що втратила право на користування житлом власника: у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Договір найму житла сторони спору не укладали, розмір оплати не погоджували.
Відповідно до зазначеного вище акта від 14 червня 2018 року відповідач ОСОБА_2 з липня 2014 року за адресою: Харківська обл., Дворічанський район, с. Вільшана, вул. Дружби, буд. 112, не проживає.
Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави користуватися відповідним житлом позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.
Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов»язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Під час судового розгляду даної справи позивачем були надані належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження своїх позовних вимог, на підставі яких судом встановлені обставини та факти, що обґрунтовують вказані вимоги.
Відповідачем, всупереч вимог ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача не надано і в матеріалах справи не міститься. Доводи позивача, викладені в позові, відповідачем і матеріалами справи не спростовуються.
Суд вважає встановленим факт порушення відповідачем права позивача володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивач, як власники майна має право користуватися та розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд. Також в судовому засіданні встановлено, що є підстави для судового захисту цього права шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1
На підставі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 41, 129 Конституції України, ст. ст. 15, 319, 321, 391, 405 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 258, 263-265, 268, 280-289, п. 15.5) розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: Харківська обл., Дворічанський район, с. Вільшана, вул. Дружби, буд. 112.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дворічанський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Є. А. Рябоконь