Справа № 263/3582/18
2-а/264/113/2018
"18" вересня 2018 р. м. Маріуполь
Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області під головуванням судді Литвиненко Н.В., при секретарі Конівченко Ю.А., позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області, заінтересована особа - інспектор роти №3 батальйону №1 м. Маріуполя лейтенант поліції ОСОБА_3 про визнання дій поліцейського неправомірними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
У березні 2018 року позивач звернувся до Жовтневого районного м. Маріуполя з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в м. Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 30.03.2018 року вищевказану справу було передано до Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області за підсудністю.
Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 02.05.2018 року відкрито провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області, заінтересована особа - інспектор роти №3 батальйону №1 м. Маріуполя лейтенант поліції ОСОБА_3 про визнання дій поліцейського неправомірними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позивач зазначив, що постановою інспектора роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Донецької області лейтенантом поліції ОСОБА_3 серії ЕАА №328940 від 18.03.2018 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. У вищевказаній постанові було зазначено, що 18.03.2018 року о 05-19 годині позивач, рухаючись по бульвару Приморському в м. Маріуполі керував транспортним засобом «Mazda3» з номерним знаком, який не був освітлений в темну пору доби, чим порушив п.п.2.9 (в) Правил дорожнього руху України, а також водій не мав при собі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.п.2.1 (г) Правил дорожнього руху. З постановою не згоден і просить її скасувати, оскільки вважає її необґрунтованою і незаконною., а дії поліцейського визнати протиправними. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 18.03.2018 року близько 01-00 годині він з другом ОСОБА_4 відпочивав в нічному клубі, оскільки останній вживав алкогольні напої, він попросив позивача сісти за кермо та передав ключі від автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та сказав, що поліс знаходиться в автомобілі. Попередньо позивачу було відомо, що автомобіль знаходиться в справному стані та є поліс страхування, оскільки ОСОБА_4 неодноразово пред'являв його співробітникам поліції. Після того, як позивач почав рух був зупинений співробітниками поліції, причиною зупинки стали неосвітлені номерні знаки в темну пору доби. Вийшовши з автомобілю позивач побачив, що відсутній задній бампер та державний номер прикручений до підсилювачу бамперу. Пізніше на вимогу співробітників поліції ОСОБА_1 передав посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та почав шукати поліс обов'язкового страхування але не міг знайти. Неодноразово він питав у ОСОБА_4 де знаходиться поліс, однак останній нічого не відповідав у зв'язку із тим, що останній знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Пізніше ОСОБА_1 знайшов поліс в автомобілі ОСОБА_4 але вже було запізно, оскільки поліція поїхала. Позивач зазначив, що інспектор Левенцова О.І. не розібравшись до кінця в ситуації, проігнорувавши клопотання про допит свідків незаконно винесла постанову.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив, що 18.03.2018 року о 05-19 годині його товариш ОСОБА_4 попросив сісти за кермо, який їхав на таксі позаду. А автомобілі разом з ним їхали дві дівчини. Зазначив, що йому було відомо про те, що в ОСОБА_4 є поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Почавши рух був зупинений співробітника поліції у зв'язку із тим, неосвітлений номерний знак . Вважає, що не заборонено їхати з неосвітленим знаком, оскільки вже світало. Пізніше на вимогу поліцейського надати документи він надав посвідчення водія та посвідчення про реєстрацію транспортного засобу. Почав шукати поліс, але знайти не зміг, телефонував ОСОБА_4 для того, щоб з'ясувати де знаходиться поліс. Після того, як співробітники поліції винесли постанову та поїхали позивач знайшов поліс між підлокітником та сидінням. Вважає, що справу на місці розглянуто неповно, інспектор діяла не професійно, оскільки не допитані свідки, в тому числі ОСОБА_4 Просив визнати дії поліцейського неправомірними та скасувати постанову.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, зазначила про законність дій інспектора роти №3 батальйону №1 м. Маріуполя лейтенанта поліції ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_1 було допущено порушення п.п.2.9 (в) та п.п.2.1 (г) ПДР України, а керував транспортним засобом з номерним знаком, який був неосвітленим в темну пору доби, а також був відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Додатково пояснила, що водій перед тим, як керувати транспортним засобом повинен був пересвідчитися в наявності посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, а також полісу., що закріплено в ЗУ «Про страхування». Вказала, що позивач поліс не шукав, ОСОБА_4 підходив до водія чи ні, не встановлено. У підтвердження доводів, надала також диск з відеозаписом скоєного ОСОБА_1 правопорушенням та письмовий відзив на адміністративний позов.
Представник третьої особи не з'явилась в судове засідання.
Вислухавши сторони, дослідивши відеозапис, письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що 18 березня 2018 року постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 328940 інспектором роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Донецької області лейтенантом поліції ОСОБА_3, було притягнуто позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП за те, що він 18.03.2018 року о 05-19 годині, рухаючись по бульвару Приморському в м. Маріуполі керував транспортним засобом «Mazda3» з номерним знаком, який не був освітлений в темну пору доби, чим порушив п.п.2.9 (в) Правил дорожнього руху України, а також водій не мав при собі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.п.2.1 (г) Правил дорожнього руху, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Згідно з частиною 1 статті 121 КУпАП передбачено керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 2.1 (г) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Пунктом 2.9 (в) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, водієві, зокрема, забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За вимогами ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об'єкт та об'єктивну сторону правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП України.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а такою іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Позивач у позовній заяві стверджує, що не управляв транспортним засобом з неосвітленими номерами в темну пору доби, оскільки вже світало та їх можна було розгледіти, даний факт підтверджується відеозаписом, який був оглянутий в судовому засіданні.
Щодо відсутності у позивача поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, він надав разом із позовною заявою копію поліса №АК/7435998 від 01.03.2018 року, строк дії якого з 00:00 годин 02.03.2018 року по 01.03.2019 року, таким чином на момент винесення постанови був діючий поліс обов'язкового страхування.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення, винесена з порушенням вимог ст. 280 КУпАП, отже підлягає скасуванню, а адміністративна справа - закриттю на підставі ст. 247 ч.1 КУпАП за відсутності в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
В той же час, слід зазначити, що ст. 286 КАС України, яка врегульовує особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, не надає суду повноважень визнавати дії відповідача незаконними та/або визнавати протиправними його рішення, а тому позов ОСОБА_1 у цій частині вимог до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст. 9,72-77,94, 139, 205, 241-246, 250, 251, 293, 295 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області, заінтересована особа - інспектор роти №3 батальйону №1 м. Маріуполя лейтенант поліції ОСОБА_3 про визнання дій поліцейського неправомірними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення- задовольнити частково.
Постанову серії ЕАА №328940 від 18 березня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 425 гривень скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин.
Суддя: Н. В. Литвиненко