Справа № 127/9110/18
Провадження № 2/127/1590/18
03 жовтня 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,
при секретарі судового засідання Помазанові М.О.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача - адвоката ОСОБА_2,
представника третьої особи - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання заповіту недійсним,-
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за вищезазначеним позовом.
27.06.2018 року на адресу суду надійшло письмове клопотання від представника позивача за довіреністю ОСОБА_1 про призначення у даній справі посмертної судово-психіатричної експертизи. Клопотання мотивоване тим, що в якості обґрунтування позовних вимог про визнання заповіту від 02.08.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за №1436, позивач посилається на те, що його мати ОСОБА_7, складаючи спірний заповіт, не усвідомлювала та не могла усвідомлювати значення своїх дій через психічне захворювання, у зв'язку з чим заповіла все своє майно людині, яка не доглядала, не піклувалась та не утримувала її за життя. А тому, для встановлення психічного стану померлої ОСОБА_7 та можливості останньої усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в момент складання заповіту необхідні спеціальні знання.
В підготовчому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 вищезазначене клопотання підтримав та просив суд останнє задовольнити з підстав, зазначених у останньому.
В підготовчому засіданні представник відповідача - адвокат ОСОБА_2, представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору - адвокат ОСОБА_3 заперечили проти задоволення вищезазначеного клопотання у зв'язку з безпідставністю.
Вислухавши клопотання, думки та доводи сторін з приводу останнього, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлене клопотання підлягає до часткового задоволення з наступних міркувань.
Відповідно до вимог ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Згідно зі ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За вимогами ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно зі ст.1244 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.
Вимоги щодо порядку посвідчення заповіту встановлені ст.ст.1251-1252 ЦК України.
Як роз'яснено у п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2011 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правила ст.225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до вимог ЦПК України зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до вимог ЦПК України. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.
З матеріалів справи вбачається, що з метою визначення можливості ОСОБА_7 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними у момент складання оспорюваного заповіту 27.06.2018 року на адресу суду надійшло письмове клопотання від представника позивача за довіреністю ОСОБА_1 про призначення у даній справі посмертної судово-психіатричної експертизи.
Згідно ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Окрім того, згідно п.2 ч.1 ст.105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків.
Як роз'яснено у п.14 вищевказаної постанови судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності.
Згідно п.1 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.10.2001 року №397 (надалі - Порядок), судово-психіатрична експертиза (надалі - експертиза) призначається органами досудового слідства та суду і проводиться за їх відповідним рішенням з метою відповіді на питання, що виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи.
Відповідно до п.5 Порядку експертиза може проводитись амбулаторно (у тому числі посмертно), стаціонарно, у судовому засіданні.
Об'єктами судово-психіатричної експертизи є, зокрема, позивачі, відповідачі та інші особи, стосовно яких вирішується питання про їхню дієздатність; позивачі, стосовно яких вирішується питання про їх психічний стан у певні проміжки часу, про обґрунтованість установленого раніше психіатричного діагнозу та прийнятих щодо них медичних заходів; матеріали кримінальної або цивільної справи, медична документація, аудіовізуальні матеріали та інша інформація про психічний стан особи, відповідно якої проводиться експертиза (п.8 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи).
Відповідно до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України суд має сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, сприяти здійсненню особам, які беруть участь у справі, в реалізації їхніх прав. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційної гарантією (ст.129 Конституції України).
А тому, дійсно, для визначення психічного стану ОСОБА_5 та здатності усвідомлювати нею значення своїх дій і керувати ними в момент складення заповіту необхідні спеціальні знання.
Таким чином, суд вважає за можливе призначити у даній справі посмертну судово-психіатричну експертизу, проте проведення останньої доручити експертам КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. ОСОБА_8», а не ТОВ «Соломон», як на тому наполягав представник позивача, оскільки ТОВ «Соломон» не надає послуги по виконанню судово-психіатричних експертиз.
Окрім того, як уже було зазначено вище, згідно п.8 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи об'єктами судово-психіатричної експертизи є матеріали кримінальної або цивільної справи, медична документація, аудіовізуальні матеріали та інша інформація про психічний стан особи, відповідно якої проводиться експертиза.
А тому, суд вважає за необхідне для проведення посмертної судово-психіатричної експертизи надати в розпорядження судових експертів матеріали цивільної справи, СД-диск із звукозаписом судового засідання, медичну карту стаціонарного хворого міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги №13016, а також надати дозвіл на вилучення медичної документації відносно ОСОБА_7 з КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. ОСОБА_8», якщо така є в наявності.
Також, суд вважає за можливе зобов'язати КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. ОСОБА_8» забезпечити проведення експертизи у місячний строк від дня отримання матеріалів справи.
Згідно п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи (п.9 ч.1 ст.253 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76, 81, 103, 105, 252-253, 260-261, 352-354 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника позивача ОСОБА_4 за довіреністю ОСОБА_1 про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи - задовольнити часткоко.
Призначити у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання заповіту недійсним, посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Комунального закладу «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. ОСОБА_8» (вул. Пирогова, 109, м. Вінниця, 21005), яких попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України і на вирішення яких поставити наступні питання:
1) Чи могли захворювання, на які хворіла ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 13.07.2017 року у м. Вінниці, у сукупності із впливом лікарських препаратів, які остання приймала у зв'язку з даними захворюваннями, негативно вплинути на її свідомість та свободу волевиявлення?
2) Чи могла ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 13.07.2017 року у м. Вінниці, під час складання заповіту від 02.08.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за №1436, усвідомлювати значення своїх дій, надавати їм належну оцінку та керувати ними?
Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_4, місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Надати в розпорядження судових експертів КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. ОСОБА_8» матеріали цивільної справи, СД-диск із звукозаписом судового засідання, медичну карту стаціонарного хворого міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги №13016.
Надати дозвіл КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. ОСОБА_8» на вилучення медичної документації відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 13.07.2017 року у м. Вінниці, якщо така є в наявності.
Зобов'язати КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. ОСОБА_8» забезпечити проведення експертизи у місячний строк від дня отримання матеріалів справи.
На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.
В іншій частині задоволення клопотання відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 08.10.2018 року.
Суддя: