Справа № 127/14900/18
Провадження № 2/127/2461/18
05 жовтня 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,
при секретарі судового засідання Помазанові М.О.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення розміру часток співвласників у спільній сумісній власності на земельну ділянку,-
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визначення розміру часток співвласників у спільній сумісній власності на земельну ділянку, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.08.2010 року, виданого державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №2-2364, позивач являється власником 49/100 частки житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: вул. Колгоспна, 42 (40), м. Вінниця, в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 15.12.2009 року у м. Хмельницькому.
Інша частина будинковолодіння - 51/100 частки належить відповідачу по справі ОСОБА_3
Згодом між сторонами по справі був проведений перерахунок часток у праві власності на житловий будинок і було встановлено, що позивачу належить 19/25 частки, а відповідачу - 6/25. 26.04.2012 року на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради №1034 взамін свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою вінницькою державною нотаріальною конторою 25.08.2010 року та зареєстрованого в реєстрі за №2-2364, позивачу було видано свідоцтво про право власності на 19/25 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: вул. Колгоспна, 42, м. Вінниця. Державна реєстрація права власності позивача на вказану частку будинковолодіння зареєстрована КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» під №11233 в книзі №183.
Відповідно до рішення Вінницької міської ради «Про перейменування площ, вулиць, провулків, проїздів, тупиків в місті Вінниця» від 25.12.2015 року №71 вулицю Колгоспну перейменовано на вулицю ОСОБА_6.
Таким чином, на даний час будинковолодіння №42 по вул. П. Ніщинського у м. Вінниці є об'єктом спільної часткової власності, позивачу належить 19/25 частки вказаного будинку, а відповідачу - 6/25 частки.
Разом з тим, будинковолодіння розташоване на земельній ділянці, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 0510137000:03:022:0139, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка згідно із рішенням Вінницької міської ради від 26.06.2009 року за №2434 була зареєстрована в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі на праві спільної сумісної власності за відповідачем по справі ОСОБА_3 та матір'ю позивача ОСОБА_5, оскільки останні на той час були співвласниками домоволодіння. Реєстрація права спільної сумісної власності відповідача та померлої матері позивача на земельну ділянку була проведена 23.11.2009 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі на праві спільної сумісної власності за №011006900328 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №880010,виданого на ім'я матері позивача ОСОБА_5 з додатком серії АА №044020, в якому відповідач зазначена як співвласниця земельної ділянки.
Хоча земельна ділянка була об'єктом спільної сумісної власності відповідача та померлої матері позивача, проте кожна з них користувались своєю часткою і ці частки були рівними. Після смерті матері сторони по справі продовжують користуватись тими самими частками земельної ділянки, якими користувались відповідач та мати позивача при житті.
Проте, у зв'язку з тим, що частки співвласників у спільній сумісній власності на земельну ділянку не виділені, позивач не має можливості оформити свої спадкові права на частину земельної ділянки після смерті матері, про що свідчить постанова державного нотаріуса Другої вінницької державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих.№859/02-31 від 09.06.2018 року.
А тому, вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому просив визначити, що розмір часток співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у спільній сумісній власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 0510137000:03:022:0139, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за адресою: вул. Колгоспна, 40, (на даний час - вул. Петра Ніщинського, 42) м. Вінниця, є рівними і становлять по 1/2 частки кожного із співвласників, в тому числі частка померлої 15.12.2009 року ОСОБА_5 на день її смерті становила 1/2 частки; а частка ОСОБА_3 становить 1/2 частки.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила суд останні задовольнити з підстав, зазначених у позові (а.с.2-4).
Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилась, однак від останньої надійшла письмова заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти задоволення останніх (а.с.19).
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
А тому, на підставі ч.4 ст.206 ЦПК України ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.10.2018 року відмовлено у прийнятті визнання відповідачем позову та продовжено судовий розгляд.
Заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.08.2010 року, виданого державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №2-2364, позивач являвся власником 49/100 частки житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: вул. Колгоспна, 42 (40), м. Вінниця, в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 15.12.2009 року у м. Хмельницькому (а.с.7).
Інша частина будинковолодіння - 51/100 частки належала відповідачу по справі ОСОБА_3, що підтверджується змістом технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовлений КП «ВМБТІ» 02.11.2011 року (а.с.14-16).
Згодом між сторонами по справі був проведений перерахунок часток у праві власності на житловий будинок, що зумовило 26.04.2012 року на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради №1034 видачу позивачу свідоцтво про право власності на 19/25 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: вул. Колгоспна, 42, м. Вінниця,взамін свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою вінницькою державною нотаріальною конторою 25.08.2010 року та зареєстрованого в реєстрі за №2-2364 (а.с.9). Державна реєстрація права власності позивача на вказану частку будинковолодіння зареєстрована КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» під №11233 в книзі №183 (а.с.10).
Відповідно до рішення Вінницької міської ради «Про перейменування площ, вулиць, провулків, проїздів, тупиків в місті Вінниця» від 25.12.2015 року №71 вулицю Колгоспну перейменовано на вулицю ОСОБА_6 (а.с.23).
Таким чином, на даний час будинковолодіння №42 по вул. П. Ніщинського у м. Вінниці є об'єктом спільної часткової власності сторін, позивачу належить 19/25 частки вказаного будинку, а тому є всі підстави вважати, що відповідачу належить у вказаному будинковолодінню 6/25 частки. Вказана обставина сторонами також не заперечувалась.
Разом з тим, будинковолодіння розташоване на земельній ділянці, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 0510137000:03:022:0139, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка згідно із рішенням Вінницької міської ради від 26.06.2009 року за №2434 була зареєстрована в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі на праві спільної сумісної власності за відповідачем по справі ОСОБА_3 та матір'ю позивача ОСОБА_5, оскільки останні на той час були співвласниками домоволодіння. Реєстрація права спільної сумісної власності відповідача та померлої матері позивача на земельну ділянку була проведена 23.11.2009 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі на праві спільної сумісної власності за №011006900328 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №880010, виданого на ім'я матері позивача ОСОБА_5 з додатком серії АА №044020, в якому відповідач зазначена як співвласниця земельної ділянки.
Проте, у зв'язку з тим, що частки співвласників у спільній сумісній власності на земельну ділянку не виділені, позивач не має можливості оформити свої спадкові права на частину земельної ділянки після смерті матері, про що свідчить постанова державного нотаріуса Другої вінницької державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих.№859/02-31 від 09.06.2018 року (а.с.13).
Як стверджувала сторона позивача в судовому засіданні, хоча земельна ділянка була об'єктом спільної сумісної власності відповідача та померлої матері позивача, проте кожна з них користувались своєю часткою і ці частки були рівними. Після смерті матері сторони по справі продовжують користуватись тими самими частками земельної ділянки, якими користувались відповідач та мати позивача при житті.
Проте, суд не погоджується з думками та твердженнями позивача та його представника в судовому засіданні щодо рівності часток сторін у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку з наступних міркувань.
Згідно ч.1 ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду (ч.2 ст.370 ЦК України).
Згідно ч.5 ст.89 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
В той час як законом встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди (ч.4 ст.120 ЗК України).
Таким чином, вищезазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість, про що також звернув увагу Верховний Суд у своїй постанові від 12.09.2018 року у справі №127/50/16-ц (провадження №61-5958зпв18).
А тому, зважаючи на вищевикладене, є всі достатні підстави вважати, що частка ОСОБА_5, яка померла 15.12.2009 року у м. Хмельницькому, у праві спільної сумісної власності на земельну ділянкустановила 19/25 часток, з урахуванням перерахунку часток співвласників будинковолодіння, яке було проведено уже після смерті останньої, тоді як частка відповідача становить 6/25 часток.
Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє часткове підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають до часткового задоволення.
Судові витрати залишити за позивачем, як на тому наполягав останній.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.328, 346, 370, 1216, 1217, 1220, 1225, 1258, 1261, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст.89, 120 ЗК України, ст.ст.7, 10, 76-82, 89, 133, 141, 206, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визначити, що розмір частки ОСОБА_5, яка померла 15.12.2009 року у м. Хмельницькому, у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 0510137000:03:022:0139, розташовану за адресою: вул. Колгоспна, 40 (на даний час - вул. Петра Ніщинського, 42), м. Вінниця, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд,згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №880010 та додатку до нього серії АА №044020, виданого на підставі рішення Вінницької міської ради від 26.06.2009 року №2434, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011006900328, становила 19/25 частки.
Визначити, що розмір частки ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 0510137000:03:022:0139, розташовану за адресою: вул. Колгоспна, 40 (на даний час - вул. Петра Ніщинського, 42), м. Вінниця, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд,згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №880010 та додатку до нього серії АА №044020, виданого на підставі рішення Вінницької міської ради від 26.06.2009 року №2434, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011006900328, становить 6/25 частки.
В іншій частині задоволення позову відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.
Повний текст рішення суду складено 08.10.2018 року.
Суддя: