Справа № 127/24404/18
Провадження № 2/127/4166/18
27 вересня 2018 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Луценко Л.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про звільнення майна з-під арешту, -
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про звільнення майна з-під арешту.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просить зняти арешт, накладений на підставі постанови слідчого СВ УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_2 від 04.02.2010 року вих.№58/6/475 на належний позивачу автомобіль марки DAIMLERCHRYSLER VITO 111 CDI, № кузова WDF639603133193320, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1, в межах кримінального провадження.
Однак, звернення позивача до суду, шляхом подання вищезазначеного позову в порядку цивільного судочинства, є невірним способом захисту порушених прав, оскільки позивачу слід звернутись з відповідною заявою в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до положень п.9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.324 КПК України (в редакції 1960 року) суд при постановленні вироку вирішує питання, що зробити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч.1 ст.409 КПК України всі питання, пов'язані зі змістом вироку, вирішує суд, який постановив вирок.
Згідно із п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.1990 р. «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків» вбачається, що у порядку, передбаченому ст.411 КПК України (1960 р.), суди вправі вирішувати такі питання, які виникають при виконанні вироків внаслідок їх недоліків, зокрема про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо при винесенні виправдувального вироку чи відмові у позові або незастосуванні конфіскації вироком ці заходи не скасовані.
Відповідно до п.1 ч.1ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Таким чином, з огляду на вищенаведене, вважаю, що даний спір не належить розглядати в порядку цивільного судочинства, а належить розглядати в порядку кримінального судочинства, а відтак у відкритті провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.186, 260 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про звільнення майна з-під арешту.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: