Справа № 450/755/17 Провадження № 1-кп/450/163/17
підготовчого судового засідання
31 березня 2017 року року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
з участю прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
потерпілої ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_8 за ст. 115 ч.1 КК України,-
В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходяться матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12016140270002445 від 07.11.2016 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , за ст.115 ч.1 КК України, щодо якого застосовано 09.11.2016 р. захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою на строк 60 діб до 06.01.2017 року, який ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області продовжений до 06.04.2017 року.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання, про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Спасск-Дальний, Приморського краю, Російської Федерації, українцю, громадянину України, зареєстрованому у АДРЕСА_1 , жителю АДРЕСА_2 , в порядку ст.89 КК України такого, що не має судимості, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, оскільки наявні достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не змінились, а саме такий обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, який призвів до загибелі людини, злочин вчинено в умовах неочевидності, з метою уникнення відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчиняти інші злочини та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто представляє загрозу для суспільства, на утриманні неповнолітніх дітей немає, безробітний, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м"яких запобіжних заходів.
Захисник обвинуваченого в підготовчому судовому засіданні щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечила, просила обрати запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства оскільки обвинувачений хворіє на онкозахворювання, проте жодних підтверджуючих хвору документів не надала
Обвинувачений підтримав свого захисника та просить обрати йому запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні при обранні запобіжного заходу поклалася на розсуд суду.
Розглянувши клопотання та матеріали обвинувального акту, заслухавши думку присутніх сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до вимог ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов"язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув"язнення. До спливу продовженого строку суд зобов"язаний повторно розглянути питання доцільності запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Аналогічні вимоги визначені ст.315 КПК України, окрім продовження строку дії запобіжного заходу.
Статтею 197 ч.1 КПК України визначено, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
З врахуванням викладеного, клопотання прокурора слід задовольнити та обрати захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 (шістдесять) днів з 17:00 год. 31.03.2017 року по 17:00 год. 30.05.2017 року включно, без визначення застави з наступних підстав.
Особа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у тому, що він 07.11.2016 року близько 19 год. 20 хв., перебуваючи у АДРЕСА_2 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, наніс удар ножем в область грудної клітки з лівої сторони в ділянку серця ОСОБА_9 , який внаслідок отриманої травми помер.
Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто в кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 115 КК України, немає стійких соціальних зв"язків, перебуваючи на волі матиме можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, щодо нього є наявність обгрунтованої підозри, яка встановлена наданим суду обвинувальним актом, а ризики, передбачені ст.177 КПК України, не змінились, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м"яких запобіжних заходів.
Крім цього, у відповідності до вимог ст.95 ч.4 КПК України суд може обгрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обгрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Згідно п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув"язнення.
Положеннями ст.183 ч.1 та ч.3 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов"язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до вимог ст.183 ч.4 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину що спричинив загибель людини суд вважає, що обвинуваченому слід обрати, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 197, 315, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з 17:00 год. 31.03.2017 року по 17:00 год. 30.05.2017 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію о 17:00 год. 30.05.2017 року.
Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3