2-а-1713/11
08.04.2011
Подільського районного суду м. Києва Войтенко Т.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату довічно щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, -
17 лютого 2011 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва про визнання протиправною відмову відповідача виплатити позивачці соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату такої надбавки з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 16 лютого 2011 р. у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", зобов'язання виплачувати її довічно, відшкодування судових витрат на 100 грн. витрат на правову допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є „дитиною війни" згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни" і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" позивачка зазначила, що вона має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки відповідачем не було зроблено відповідний перерахунок, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 10 березня 2011 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення строку звернення з позовною заявою відмовлено, адміністративний позов ОСОБА_2 в частині позовних вимог, що стосуються періоду до 17 серпня 2010 року залишено без розгляду, в решті позовних вимог відкрито скорочене провадження.
Від представника відповідача заперечення на позов не надходили, в той час, коли копія ухвали про відкриття скороченого провадження та копія позовної заяви були врученні представнику відповідача 28 березня 2011 р.
Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку про достатність повідомлених позивачем обставин справи для прийняття законного та обґрунтованого рішення, яким позов підлягає частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Подільському районі м.Києва.
Позивачка має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки є громадянкою України та їй на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, а відтак на неї розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
21 грудня 2010 року листом № 1319/Й-1213 позивачці було відмовлено у нарахуванні 30% надбавки до пенсії з посиланням на те, що з 1 січня 2008 р. їй виплачується надбавка у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
28 грудня 2007 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме те, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.
Але, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, зміни щодо зменшення розміру надбавки до пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2010 р. та 2011 р. не призупинялась.
З огляду на викладене, прихожу до висновку, що позивачка має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 17 серпня 2010 р. (в межах строку звернення з адміністративним позовом відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі) до 16 лютого 2011 р. (кінцева дата згідно позовних вимог), а відтак позовні вимоги в частині визнання протиправною відмову відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_2 державну соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 17 серпня 2010 року по 16 лютого 2011 р.., зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату такої доплати за цей період підлягають задоволенню.
Визначаючи розрахункову величину, з якої має проводитися нарахування позивачці соціальної допомоги, відповідачу слід враховувати, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що така допомога має обраховуватися у відсотковому відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, прихожу до висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку розміру допомоги позивачу як дитині війни.
Не підлягають задоволенню вимоги позивачки про зобов'язання відповідача здійснювати виплату державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в подальшому довічно, оскільки такий спосіб захисту прав як зобов'язання вчиняти дію у майбутньому чинним законодавством не передбачений.
Не підлягає також задоволенню вимога позивачки про стягнення на її користь з відповідача 100 грн., сплачених нею за складання позовної заяви, з огляду на те, що такі послуги не є власне правовою допомогою в розумінні ст. 90 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України на користь позивачки підлягають стягненню 3,40 грн. судового збору.
Керуючись статтями 22, 46 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, статтями 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», України, ст.ст. 2, 6, 7, 17, 71, 72, 104, 105, 158, 161, 162, 163, 183-2, 256 КАС України, -
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м.Києва щодо нарахування і виплати ОСОБА_2 державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 17 серпня 2010 року по 16 лютого 2011 р..
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м.Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_2 надбавку, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 17 серпня 2010 року по 16 лютого 2011 р. з урахуванням здійснених відповідачем за цей період таких виплат.
Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_2 три гривні сорок копійок судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Войтенко Т. В.