Справа № 2607/13464/12
Категорія 26
(ЗАОЧНЕ)
18 лютого 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді -Зарицької Ю. Л. ,
при секретарі - Лупіній Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу,
Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 03.10.11 р. позичив ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 5000 доларів США про що було написано відповідну розписку строком до 03.10.12 р. з щомісячною виплатою 600 доларів США без урахування основної суми боргу на термін дії розписки. 03.10.11 р. було укладено договір поруки, відповідно до якого, ОСОБА_3 зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_2 своїх обов'язків, взятих на себе відповідно до розписки. По закінченню строку відповідач позику не повернув, та ухиляється від її повернення. За таких обставин, позивач і поставив питання про солідарне стягнення з відповідачів 12200 доларів США, що еквівалентно 97514 грн. 60 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 29.10.12 р. та понесені судові витрати.
До початку судового засідання представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, підтримав позов з наведених вище підстав та просив його задоволити.
Відповідачі своє право на участь в судовому засіданні не використали, про день, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином, причин неявки суду не повідомили.
У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України). З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку про можливість розгляду позову у відсутності сторін та постановлення заочного рішення по справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.11 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було написано розписку відповідно до якої позивач передав відповідачу 5000 доларів США строком до 03.10.2012 р. з щомісячною виплатою 600 доларів США без урахування основної суми боргу (а.с. 6), та згідно договору поруки, відповідно до якого поручитель ОСОБА_3 зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_2 взятих на себе обов'язків відповідно до розписки (а.с. 7-8).
Позивач свої зобов'язання за вищезазначеною розпискою виконав, а ОСОБА_2 порушив свої зобов'язання і таким чином заборгував позивачу 5000 доларів США, та 600 доларів США х 12 місяців = 7200 доларів США.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавець є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або іншій документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Судом встановлено, що внаслідок невиконання умов договору позики відповідач заборгував позивачу: грошову суму в розмірі 5000 доларів США, що в еквіваленті 39965 грн. (виходячи з курсу долару до гривні станом на 18.02.13 р., що становить 7.9930 грн. за 1 долар), грошові кошти щомісячно в сумі 600 доларів США на термін дії розписки, а саме: 7200 доларів США, що в еквіваленті 57549 грн. 60 коп. (виходячи з курсу долару до гривні станом на 18.02.13 р., що становить 7.9930 грн. за 1 долар).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливе виконання ним грошового зобов'язання.
З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за договором позики знайшли своє доведення у суді, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь позивача: судовий збір в сумі 975 грн. 15 коп.
На підставі ст.ст. 88, 525, 625, 1046, 1048, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,
Позов задоволити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі - 12200 доларів США, що в еквіваленті 97514 грн. 60 коп. (по курсу НБУ станом на 18.02.13 р.), судовий збір в сумі 975 грн. 15 коп., а всього стягнути - 98489 (дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) гривень 75 (сімдесят п'ять) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Ю. Л. Зарицька