Справа № 2607/9358/12
09.01.2013 Подільського районного суду м.Києва в складі:
головуючого судді Павленко О. О.
секретаряГрибенко Ю. П.
за участі прокурораПересунько С.С.
захисника Гайдаєнко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, українки, освіта середня, не заміжньої, маючу на утриманні малолітню дитину доньку ОСОБА_7, 2012 року народження, не працюючу, зареєстровану та проживаючу за адресою : АДРЕСА_1, раніше судима : 05.02.2009 року Дарницьким районним судом м. Києва за ст. 185 ч. 2, 71 КК України до 2 років 7 місяців позбавлення волі. На підставі постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.02.2010 року звільнена умовно - достроково, не відбутий строк 1 рік, 2 місяці, 18 днів.
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, , -
ОСОБА_4, 01.03.2012 року приблизно о 15 год. 30 хв., знаходячись в приміщенні «ІНФОРМАЦІЯ_2», який розташований по АДРЕСА_2, в якому проходила виставка ярмарок з продажу одягу, вирішала таємно викрасти чуже майно. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, підійшовши до одного з прилавків торгівельної точки виставки ярмарку та впевнившись, що за її діями не спостерігає, таємно повторно викрала біля прилавку торгівельної точки матерчату сумку, в якій знаходились чоловічі футболки, в кількості 24 штуки, а саме: 5 одиниць вартістю по 25 гривень кожна, на суму - 125 грн., 10 одиниць на 21 гривню 67 копійок кожна, на суму 216 гривень 70 копійок, 5 одиниць вартістю 28 гривень 33 копійки кожна, на суму - 141 гривня 65 копійок, 3 одиниці по 23 гривні 33 копійки кожна, на суму 69 гривень 99 копійок, 1 одиниця по 26 гривень 64 копійки, а всього на загальну суму 579 гривень 98 копійок, завдавши ФОП «ОСОБА_6» матеріальної шкоди на вищевказану суму, після чого з місця вчинення злочину з викраденим зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Крім того, 01.03.2012 року приблизно о 16 год. 00 хв. ОСОБА_4, знаходячись в приміщенні бутіка НОМЕР_1 ТЦ «Самсон», який розташований по АДРЕСА_3, вирішила таємно викрасти чуже майно. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, зайшла в примірочну кабінку бутіка НОМЕР_1 ТЦ «Самсон» за вищевказаною адресо та впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала з тумбочки поліетиленовий пакет, в якому знаходились жіночі блузки, в кількості 6 штук, вартістю по 220 гривень кожна, а всього на суму 1320 гривень, завдавши ФОП «ОСОБА_8» матеріальної шкоди на вищевказану суму, після чого з місця вчинення злочину з викраденим зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому їй злочині, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України, визнала у повному обсязі, підтвердила покази, які давала на досудовому слідстві, визнала усі фактичні обставини вчинення злочину, запевнила, що у вчиненому щиро кається.
ОСОБА_4 пояснила, що ніде не працює, у зв'язку з чим мае важке матеріальне становище і, 01.03.2012 року приблизно о 15 год. 30 хв., знаходячись в приміщенні «ІНФОРМАЦІЯ_2», який розташований по АДРЕСА_2, в якому проходила виставка ярмарок з продажу одягу, вирішала викрасти чуже майно. Реалізуючи свій умисел, підійшла до одного з прилавків торгівельної точки виставки ярмарку та впевнившись, що за її діями не спостерігає, викрала біля прилавку торгівельної точки матерчату сумку, в якій знаходились чоловічі футболки в кількості 24 штуки, після чого з місця вчинення злочину з викраденим зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Крім того, цього ж дня, приблизно о 16 год. 00 хв. знаходячись в приміщенні бутіка НОМЕР_1 ТЦ «Самсон», який розташований по АДРЕСА_3, вирішила повторно викрасти чуже майно для чого зайшла в примірочну кабінку та впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала з тумбочки поліетиленовий пакет, в якому знаходились жіночі блузки, в кількості 6 штук, після чого з місця вчинення злочину з викраденим зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Підсудна ОСОБА_4 попросила слухати справу по спрощеному порядку, відмовилась від дослідження доказів, від допиту потерпілих та свідків та письмових доказів, які наявні в справі, пояснила, що правильно розуміє зміст вказаного клопотання, про що надала письмову заяву від 04.12.2012 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.
Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винуватість підсудної ОСОБА_4 знайшла своє повне підтвердження в ході судового засідання і дії підсудної ОСОБА_4 кваліфіковано правильно за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки вона своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, вчинила злочин передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.
Обираючи покарання ОСОБА_4, суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 2 ст. 185 КК України, того, що вказаний злочини відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу винного, який, окрім скоєного, характеризуються позитивно.
Обставиною, що пом'якшує покарання, ОСОБА_4, суд визнає щире каяття останньої, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України.
Обставиною, що обтяжують покарання підсудної ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_4 до покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи конкретні обставини справи, особу ОСОБА_4 (яка має постійне місце проживання та реєстрації, має позитивні характеризуючі дані, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку лікаря нарколога, має на утриманні малолітню дитину доньку ОСОБА_7, 2012 року народження), поведінку винної у суді (яка дійсно свідчить про щире каяття та бажання стати на шлях виправлення), наявність обставин, що пом'якшують покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання і вважає за можливе звільнити останню від відбування покарання з випробуванням застосувавши положення ст.ст. 75, 76 КК України.
Суд вважає, що саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення підсудної та запобігання вчинення нових злочинів як останньою, так і іншими особами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323-324 КПК України суд ,-
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо протягом іспитового строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї судом обов'язки. Іспитовий строк ОСОБА_4 встановити три роки.
Згідно пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_4 без змін - підписку про невиїзд.
Речові докази по справі - жіночі блузки 6 одиниць- залишити у потерпілої ОСОБА_5, як законного володільця. (а.с.90), Чоловічі футболки 24 одиниці- залишити у потерпілої ОСОБА_6, як законного володільця. (а.с. 43)
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду міста Києва протягом 15 діб з часу його проголошення через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя О. О. Павленко