Справа № 758/1719/14-ц
Категорія 38
(ЗАОЧНЕ)
14 серпня 2014 року Подільський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Гребенюк В.В., за участю секретарів Миколаєць Я.П., Шабатин Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи: державний нотаріус третьої Київської державної нотаріальної контори Марущак Світлана Валентинівна, Київська міська рада, ОСОБА_3, державна реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності, -
ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління юстиції у м. Києві (надалі за текстом - відповідач), треті особи: державний нотаріус третьої Київської державної нотаріальної контори Марущак Світлана Валентинівна (надалі за текстом - третя особа 1), Київська міська рада (надалі за текстом - третя особа 2), ОСОБА_3 (надалі за текстом - ОСОБА_3.), державна реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві (надалі за текстом - третя особа 3), про визнання права власності.
З урахуванням уточнень позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дядько позивача - ОСОБА_4, який мешкав за адресою: АДРЕСА_1. Позивач є спадкоємцем другої черги і спадкує 1/2 всього майна померлого в тому числі 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. 18.06.2006 р. позивач звернувся до третьої особи 1 із заявою про прийняття спадщини. 21.11.2006 р. третя особа 1 повідомила позивача про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину, у зв'язку з наявністю в матеріалах спадкової справи заповіту на користь ОСОБА_3, який було визнано недійсним рішенням суду. ОСОБА_5 27.05.2008 р. на підставі рішення суду набула права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, як спадкоємець другої черги. Позивач повторно звернувся до третьої особи 1 з вимогою видати свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, однак, позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Всі документи на квартиру знаходяться в ОСОБА_5 та її сина ОСОБА_3,, від яких отримати правовстановлюючі документи є неможливим. Оскільки, свідоцтво про право на спадщину було видано іншому спадкоємцю, а позивачу було відмовлено. Таким чином, у зв'язку з тим, що нотаріус не витребував у ОСОБА_5 правовстановлюючі документи, чим своїми діями перешкоджає позивачу оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі. В зв'язку з вищевикладеним, для захисту порушеного права, позивач звернувся з позовною заявою до суду.
До початку судового засідання представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а також вказав, що позовні вимоги підтримує, просив позов задовольнити з тих підстав, що викладені у позові (а.с. 176).
Відповідач в судове засідання не з'явився, участь представника не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 44, 48, 64, 70, 127, 131, 135, 137, 159, 164).
Третя особа 1 надала до суду пояснення в яких просить справу розглядати без участі представника, розгляд справи залишає на розсуд суду (а.с. 57, 141, 143).
Третя особа 2 надала до суду пояснення в яких просить справу розглядати без участі представника, розгляд справи залишають на розсуд суду (а.с. 53 - 56).
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, участь представника не забезпечила, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином.
Третя особа 3 в судове засідання не з'явилася, участь представника не забезпечила, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 та ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Заочний розгляд справи відбувається за відсутності відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, на підставі ухвали про заочний розгляд справи. Зважаючи на відсутність заперечення представника позивача, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 1/2 частина квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло (а.с. 153).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_2, виданого відділом реєстрації смерті у м. Києві, актовий запис № 9840 (а.с. 76).
За життя ОСОБА_4 склав заповіт, за яким заповів ОСОБА_3 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, заповіт посвідчений державним нотаріусом третьої київської державної нотаріальної контори Бєлах Л.А. та зареєстровано в реєстрі за № 3-272 (а.с. 77).
18.11.2006 року позивач звернувся до третьої особи 1 із заявою про прийняття спадщини (а.с. 80).
21.11.2006 року третя особа 1 повідомила позивача про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину, у зв'язку з наявністю в матеріалах спадкової справи заповіту на користь ОСОБА_3 (а.с. 85).
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29.02.2008 року заповіт було визнано недійсним (а.с. 8 - 9). Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.05.2008 року, Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29.02.2008 року залишено без змін (а.с. 10 - 11). Ухвалою Верховного суду України від 10.03.2009 року касаційну скаргу було відхилено, Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29.02.2008 року та Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05.05.2008 року залишено без змін (а.с. 12 - 13).
27.05.2008 р. ОСОБА_5 набула права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, що підтверджується Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03.06.2010 року (а.с. 5 - 7)
09.10.2013 р. позивач звернувся до третьої особи 1 з заявою про видачу свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 117 - 118).
Позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на квартиру, що підтверджено листом третьої особи 1 від 11.10.2013 року за № 1983/0214 (а.с. 119).
Судом було досліджено копію спадкової справи № 792, заведеної після смерті ОСОБА_4, щодо майна померлого, з якої вбачається, що спадкоємців першої черги у спадкодавця не має. (а.с. 75 - 123).
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 1266 ЦК України передбачає, що племінники спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльності органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Таким чином, спадкоємцем другої черги є позивач.
Згідно ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Положення вказаної статті Конституції більш детально до п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 6-зп від 25.11.1997 року «Щодо офіційного тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 248-2 Цивільного процесуального кодексу України» ч. 2 ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 59 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь.
З урахуванням вищезазначених положень законодавства, оскільки позивач по справі є спадкоємцем другої черги та подав у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини, а відтак, має право на отримання свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно. Відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат» були витребуванні всі необхідні відомості та документи для вчинення нотаріальної дії, в зв'язку з чим, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 15 - 16, 392, 1216, 1266, 1268 Цивільного кодексу України, положеннями Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 ст. ст. 3 - 14, 27 - 30, 57, 59 - 61, 64, 79, 208, 209, 212 - 215, 218, 224 - 233, 294 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи: державний нотаріус третьої Київської державної нотаріальної контори Марущак Світлана Валентинівна, Київська міська рада, ОСОБА_3, державна реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності - задовольнити;
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4, 1922 року народження;
Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії;
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленого ЦПК України;
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення;
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Суддя В. В. Гребенюк