Справа № 570/4948/17
Номер провадження 2/570/432/2018
16 жовтня 2018 року
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Красовського О.О.
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1
позивачки - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
представників сторін - ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_3; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служба у справах дітей Рівненської районної державної адміністрації (як орган опіки і піклування) про позбавлення батьківських прав, -
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що її рідна сестра - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, від шлюбу з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, має малолітню дитину - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 Починаючи з 2009 року відповідачка ОСОБА_6 не займається вихованням та утриманням малолітньої дитини, так як проживає в іншій країні. Відповідач ОСОБА_3 участі у вихованні дитини також не приймає, відповідної допомоги на утримання дитини не надає. Додатково зазначає, що протягом тривалого часу - понад 8 років - відповідачі з донькою не проживають, ухиляються від виконання обов'язків з її виховання, не піклуються про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Зазначає, що відповідачі самоусунулись від виконання батьківських обов'язків, свідомо ними нехтуючи. Догляд за малолітньою ОСОБА_7 здійснює рідна тітка - позивачка ОСОБА_2, з якою дитина проживає та перебуває на її повному утриманні та вихованні. З огляду на зазначене, позивачка звернулась до суду з даним позовом та просить його задовольнити, позбавивши батьківських прав ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 Просить судові витрати покласти на відповідачів.
Позивачка заявила клопотання про допит свідків, яке було задоволене судом.
Відповідачами не були заявлені клопотання; та не був поданий відзив.
Позивачка позов підтримала та пояснила суду про обставини, що описані вище. Надала суду висновки органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідачів батьківських прав.
Представник позивача позов підтримала та пояснила суду про обставини, що описані вище.
Відповідачка ОСОБА_6 в судове засідання повторно не з'явився. Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду даної цивільної справи. Крім того, на веб-сайті суду розміщується список справ, що призначені судом до розгляду, і така інформація є відкритою, загальнодоступною та зрозумілою; і при бажанні відповідач мав можливість отримати інформацію про дату і час розгляду справи. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи без її участі.
Відповідач ОСОБА_3 позов визнав. Не заперечує щодо тих обставин, про які зазначила позивачка. В подальшому просив справу розглядати без його участі. В останнє судове засідання не з'явився.
Представник органу опіки та піклування підтримала висновки щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 та ОСОБА_3
Судом приймається до уваги, що за положеннями ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Тому суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості розгляду справи без участі відповідача. Суд вважає, що по справі є можливість ухвалити судове рішення на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_6 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 Відповідачі є батьками малолітньої дитини: доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3
Протягом тривалого часу - понад 8 років - відповідачі з донькою не проживають, ухиляються від виконання обов'язків з її виховання, не піклуються про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Догляд за малолітньою ОСОБА_7 здійснює рідна тітка - позивачка ОСОБА_2, з якою дитина і проживає та перебуває на її повному утриманні та вихованні.
Відповідач ОСОБА_8 надав суду пояснення з даного приводу. Він не заперечив обставини, про які зазначила позивачка. Також, маючи змогу спростувати доводи позивачки, відповідач не скористався наданими йому правами; відзив суду не подав; позов визнає.
В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які надали суду показання про те, дитина проживає з тіткою з 2009 року. Її мама ОСОБА_6 перебуває в Росії, однак достовірно її місцеперебування не відоме. Батько також не піклується про дитину. Свідок ОСОБА_10 зазначає, що дитина називає тітку мамою.
Отже, при розгляді справи були підтверджені доводи позивачки про те, що відповідачі разом з дитиною не проживають, не цікавляться життям дитини, не приділяють увагу її вихованню, не надають матеріальної допомоги на утримання дитини.
Відповідно до висновку органу опіки і піклування, Зорянська сільська рада Рівненського району Рівненської області та Оржівська селищна рада Рівненського району Рівненської області вважають за доцільне позбавити відповідачів батьківських прав стосовно їх дитини, оскільки відповідачі ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
Таким чином відповідачі не виконують приписи СК України щодо належного виховання та матеріального забезпечення дитини.
При прийнятті рішення суд зважає на положення діючого законодавства.
Позивачка покликалася на положення ч.2 ст. 150 СК України (батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток); ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» (виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.).
Суд погоджується з тими доводами, які були наведені позивачкою.
Обов'язки та права батьків щодо виховання дитини є основними серед всього комплексу батьківських прав та обов'язків, які закріплені сімейним законодавством. Всі інші права та обов'язки батьків щодо їхніх дітей покликані забезпечувати належне виконання батьками свого основного обов'язку - виховувати дитину.
Стаття 150 СК України визначає, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Батьки зобов'язані також піклуватися про фізичний розвиток дитини, який, в свою чергу, тісно пов'язаний зі здоров'ям дитини.
Обов'язку батьків піклуватися про духовний розвиток дитини кореспондує право дитини на духовний розвиток, яке включає в себе: право на освіту; право на прояв своїх здібностей; право на свободу світогляду і віросповідання; право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.
Таким чином, батьки мають сприяти одержанню дитиною належної освіти, прояву нею своїх здібностей, розширенню її світогляду, її самовизначенню щодо сповідання певної релігії або не сповідання ніякої, її зайняттям літературною, художньою, науковою, технічною творчістю.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
За положеннями ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно Сімейного законодавства України, обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним. Закон не передбачає яких-небудь спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей.
В судовому засіданні було встановлено, що відповідачі не виконують положення ст. 150 СК України, положення інших законодавчих актів щодо обов'язків з виховання та утримання дитини.
А згідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Стаття 164 СК України передбачає підстави для позбавлення судом батьківських прав батьків щодо їх дітей, і такі обставини знайшли своє підтвердження при розгляді справи.
Зважаючи на наведене суд дійшов висновку, що заявлений позов про позбавлення батьківських прав підлягає до задоволення, оскільки він є обґрунтованим і доведеним.
Позивачка покликалася на положення ч.2 ст. 150 СК України (батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток); норми ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Суд вважає, що до спірних правовідносин підлягають до застосування норми законодавства, на які покликалася позивачка; і у суду немає підстав для їх незастосування. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_2до ОСОБА_6, ОСОБА_3; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служба у справах дітей Рівненської районної державної адміністрації (як орган опіки і піклування) про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.
ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5) позбавити батьківських прав стосовно їх малолітньої дитини:
- доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис про народження № 55, зроблений 02.11.2006 р. Оржівською селищною радою Рівненського району Рівненської області).
Стягнути з ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4) по 320 грн., з кожного, понесених судових витрат (сплата судового збору).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Красовський О.О.
Повне рішення суду складене 16.10.2018 р.