Справа № 559/2101/18
"12" жовтня 2018 р. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі в м. Дубно кримінальне провадження №12018180040000832 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342, ч.2 с.345 КК України,
прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на два місяці. Клопотання обґрунтовується наступними доводами: відповідно до вимог п. 4 ч. 1 СТ.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків і вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, тому відповідно до п.5 ч.2 ст.183 до нього необхідно обрати запобіжний захід - тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Демидівського районного судуРівненської області від 21.08.2018 щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, який закінчується 18.10.2018 о 00 год. 05 хв. На даний час ризики не зникли, тому жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе їм запобігти, оскільки ОСОБА_4 раніше судимий за ч.3 ст.187 КК України, ніде не працює. Просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою. Доказів можливості впливу на свідків немає, але прокурор вважає, що такий ризик існує і за два місяці ризики не зменшились.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що не заперечує проти обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, оскільки, збитки йому відшкодовано, сестра ОСОБА_4 запевнила його, що дружина обвинуваченого є інвалідом, а сестра візьме його на роботу на будівництво.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні просив суд обрати йому більш м'який запобіжний захід. Судимий раніше, але відбував призначене покарання у виді позбавлення волі, 6 років як звільнився. Вину в скоєному визнає повністю, необхідності у виклику свідків немає. Шість років після звільнення не вчиняв ніяких злочинів. Він вже налагодив життя. Дуже шкодує, що так сталося. Дружина його не чує, в зв'язку з чим має інвалідність ІІІ групи. Він офіційно ніде не працював, але підробляв на будівництві. У нього дорослий син. Є де жити - в батьківській хаті, яка оформлена на сестру. Просить змінити запобіжний захід на домашній арешт, бо йому треба обробити город, так як не встиг. Потерпілому збитки відшкодував, вибачився перед ним.
Захисник у судовому засіданні просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічну пору доби. Взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і його належної поведінки. Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу. Згідно клопотання прокурора зазначено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 342 та ч. 2 ст. 345 КК України. Згідно вимог ст. 12 КК України дані злочин належать до категорії злочинів невеликої і середньої тяжкості.
Посилання у клопотанні на те, що обвинувачений раніше судимий, а тому до нього потрібно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою є не законним. Так як підозрюваний повністю відбув покарання за вчинений ним раніше злочин і став на шлях виправлення, що підтверджується наступним. 17 серпня 2012 року ОСОБА_4 було звільнено з місць позбавлення волі. Протягом 6 років він не вчиняв злочини, не притягувався до адміністративної відповідальності. Одружений, має повнолітнього сина, рідних сестер, що свідчить про міцні соціальні зв'язки обвинуваченого.
Дружина обвинуваченого ОСОБА_7 особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 . У зв'язку із наявним захворюванням ОСОБА_7 майже нічого не чує, тому потребує постійної допомоги, яку їй надавав її чоловік ОСОБА_4 .
Згідно характеристики отриманої на адвокатський запит із сільської ради зазначено, що громадянин ОСОБА_4 проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 . Порушень в громадському порядку виявлено не було. До виконавчого комітету Тараканівської сільської ради скарг на нього не поступало. На даний час ніде не працює, займається домашнім господарством. У спілкуванні з односельцями доброзичливий і привітний. Одружений.
Під час усної розмови з працівником сільської ради захисник просила надати їй повну відповідь на запит і зазначити як саме характеризується ОСОБА_4 , так як відповідно до характеристики наданої працівникам поліції 20 серпня 2018 року, зазначено, що гр. ОСОБА_4 зарекомендував себе з негативної сторони, ніде не працює. У спілкуванні з односельцями доброзичливий і привітний. На що їй повідомили, що так як ОСОБА_4 був раніше судимий, тому й написали, що зарекомендував себе з негативної сторони. І це була єдина причина такої характеристики.
Відповідно до довідки сільської ради від 28 серпня 2018 року зазначено, що ОСОБА_4 проживає у житловому будинку в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_8 і склад зареєстрованих згідно по господарської книги наступний: ОСОБА_4 - брат та ОСОБА_7 - дружина брата.
Дані обставини підтверджують той факт, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання та проживає разом із своєю дружиною в батьківському будинку, який після смерті батька переоформлено на його сестру ОСОБА_8 .
08 жовтня 2018 року адвокат спілкувалась із сусідкою ОСОБА_4 - ОСОБА_9 - сусідкою та однофамілецею обвинуваченого, яка дала пояснення щодо характеристики останнього лише з позитивної сторони. Знає його дитинства, так як проживають поряд будинок з будинком. ОСОБА_4 ні разу при ній не вживав нецензурні слова, не бачила його в стані алкогольного сп'яніння, ніколи не чула, щоб між ним та його дружиною відбувались сварки, ніхто із сусідів ніколи на нього не скаржився. Сусіди вважають його добрим сусідом. ОСОБА_4 веде здоровий спосіб життя, зимою обливається холодною водою, займається в дворі спортом. На прохання сусідів про допомогу - не відмовляє їм і допомагає. Також сестра обвинуваченого ОСОБА_8 пояснила захиснику, що після звільнення в серпні 2012 року з місць позбавлення волі брат ОСОБА_4 постійно проживає разом із своєю дружиною по АДРЕСА_1 . Так як їх батько хворів, а в ОСОБА_4 було більше вільного часу, тому він жив разом з батьком і доглядав за ним.
Після смерті батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування вона оформила на своє ім'я належний батькові житловий будинок зі згоди свого брата ОСОБА_4 . Проте вони домовились, що фактично даний житловий будинок належить йому, так як він доглядав за батьком, і ОСОБА_11 буде проживати в даному будинку, доглядати за ним, вести господарство та обробляти земельні ділянки. Тому вона підтверджую той факт, що брат дійсно проживає без реєстрації зі свою дружиною в будинку по АДРЕСА_1 та не заперечує проти його подальшого там проживання. Характеризує свого брата лише з хорошої сторони. Після звільнення з місць позбавлення волі він змінився на краще, доглядав батьків, повністю адаптувався до життя та став на шлях виправлення, допомагав сестрі в разі потреби. Офіційно працевлаштуватись у ОСОБА_11 не було можливості, так як всі дивились на те, що він судимий і відмовляли у працевлаштуванні. Але він знаходив собі не офіційні тимчасові підробітки, за які йому платили кошти. За цей час не чула, щоб на його поведінку скаржились сусіди, навпаки вони говорили, що ОСОБА_4 гарний господар і завжди їм допомагає.
Захисник зазначає, що ОСОБА_12 , за повідомленням якого виїхала група реагування патрульної поліції є троюріднім братом підозрюваного ОСОБА_4 . Проте конфлікт між ОСОБА_12 та ОСОБА_4 був врегульований ще до приїзду працівників поліції.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому визнає повністю та щиро розкаюється. ОСОБА_4 у зв'язку із вживанням в той день алкогольних напоїв не правильно оцінив обстановку, що склалась та наніс потерпілому тілесні ушкодження, за що дуже шкодує. Завдана потерпілому шкода повністю відшкодована та потерпілий немає до обвинуваченого жодних претензій. Під час перебування під вартою з серпня 2018 року обвинувачений оцінив свою поведінку та зробив для себе висновки.
Враховуючи всі вищезазначені обставини не можливо вважати підозрюваного ОСОБА_4 суспільно-небезпечною особою, яка схильна до вчинення злочинів і яку необхідно ізолювати від суспільства шляхом застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає, що кожна людина, яка вчиняла у своєму житті злочини має право та шанс стати на шлях виправлення та почати нове життя.
Щодо ризиків передбачених ст. 177 КПК України, на які посилався прокурор як на підставу застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, то прокурором до клопотання не надано жодних доказів на підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_4 має намір та вчиняв спроби переховуватись від органів досудового розслідування чи суду. Також не було надано доказів того, що обвинувачений вчиняв спроби впливати на потерпілого чи свідка. Дані твердження є лише не обґрунтованим припущеннями сторони обвинувачення, так як потерпілому повністю відшкодовано завдану шкоду і він немає жодних претензій до обвинуваченого. Також враховуючи те, що обвинувачений визнав вину у вчиненому, тому будь-якої необхідності переховуватись від суду та впливати на свідка немає.
Прокурором до клопотання не надано жодних доказів на підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, а продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, просто не може, так як вже наніс тілесні ушкодження потерпілому. За останні 6 років ним не було вчинено жодного правопорушення, а інкримінований йому злочини не є корисливими, тому вважати, що обвинувачений вчинятиме надалі злочини для власного збагачення, так як він офіційно не працевлаштований є надуманим та необґрунтованим. Тому немає підстав тримати обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою. Виконувати покладені обов'язки обвинувачений може й перебуваючи під домашнім арештом в нічний час. Запобіжний захід у виді домашнього арешту унеможливить виникнення ризиків зазначених в ст. 177 КПК України. Будь-яких нових ризиків, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою не виявлено.
Заслухавши прокурора, потерпілого, обвинуваченого та його захисника, суд робить наступні висновки.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення; переховуватись від органів досудового розслідування або суду.
Суд не дає оцінку наявності обґрунтованої підозри, оскільки обвинувальний акт уже надійшов до суду.
Ризик переховування обвинуваченого від суду., передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України - не доведений. Також не було надано доказів того, що обвинувачений вчиняв спроби впливати на потерпілого чи свідка. Дані твердження є лише не обґрунтованим припущеннями сторони обвинувачення, адже потерпілому повністю відшкодовано завдану шкоду і він немає жодних претензій до обвинуваченого (а.с.20).
Прокурором до клопотання не надано жодних доказів. З приводу ризику продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 то це просто фізично неможливо, так як обвинувальний акт уже в суді. Інкримінований злочин не є корисливим, тому висновок, що обвинувачений вчинятиме надалі злочини для власного збагачення, так як він офіційно не працевлаштований є явно безпідставним.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів невеликої та середньої тякості, є судимим, але звільнився після відбування покарання ще 6 років тому, проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із дружиною-інвалідом (а.с.27-28). Згідно характеристики з місця проживання (а.с.30), а також пояснень сусідки, сестри (а.с. 31,33) ОСОБА_4 характеризується позитивно. Він має міцні соціальні зв'язки у Дубенському районі і постійне місце проживання.
У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням ризикам. Враховуючи, що ОСОБА_4 має непогашену судимість і суворість можливого покарання, єдиний ризик, який обгрунтовано існує на даний час - це ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачений п. 5 ч.1 ст.177 КПК.
В ч.1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини органи влади повинні розглянути можливість застосування менш інтрузивних заходів, ніж тримання під вартою (Амбрушкевич проти Польщі, п. 32).
Прокурором не доведено суду, що цей ризик не усуне більш м'якший запобіжні захід. Не надано доказів існування якихось виняткових обставин, які би виправдали застосовування найбільш суворого запобіжного заходу до судимої раніше особи, яка звільнилася ще 6 років тому, має стійки соціальні зв'язки і постійне місце проживання в батьківській хаті. За два місяці, доки ОСОБА_4 тримався під вартою, - ризики зменшились.
За наведених обставин, суд вважає, що застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 такого запобіжного заходу як домашній арешт у нічну пору доби із покладанням обов'язків, згідно ст. 194 КПК України, в тому числі здати паспорт громадянина України та інші документи для виїзду за кордон і не відвідувати місця, де продають алкоголь на розлив, зможе належним чином усунути наявний ризик, забезпечити позитивну процесуальну поведінку останнього та виконання ним процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 194, 314-315, 369, 372 КПК України, суд, -
клопотання прокурора в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180040000832, про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою,- задовольнити частково.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) не залишати місце постійного проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з 19.00 год. до 07.00 год. наступного дня;
2) прибувати до суду за першою вимогою;
3) не відвідувати кафе, бари, ресторани та інші місця, де на розлив продаються алкогольні напої;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), а також інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзду в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що з метою контролю за його поведінкою працівники органу Національної поліції мають право з'являтись в житло, вимагати надати усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Дубенський ВП ГУНП України у Рівненській області та прокурора у даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
Копію ухвали направити для виконання начальнику ІТТ №4 ГУНП України в Рівненській області та до Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя: