ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 вересня 2018 року м. Київ № 826/20399/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Стринадко О.Г., позивача ОСОБА_1, у відсутність представників відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
26.12.2016 ОСОБА_1 (ОСОБА_1.) звернулася до суду з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просила:
- визнати відмову від 17.10.2016 у присвоєнні окремої поштової адреси виділеній їй у натурі за рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 20.08.2013 частини домоволодіння, розташованого по проспекту (бульвару) Вернадського, 43 у місті Києві, - протиправною;
- зобов'язати присвоїти окрему поштову адресу виділеній їй у натурі за рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 20.08.2013 частині домоволодіння, розташованого по проспекту (бульвару) Вернадського, 43 у місті Києві.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що відповідач безпідставно та у порушення статті 367 Цивільного кодексу України (ЦК України) відмовив у присвоєнні окремої поштової адреси посилаючись на те, що часткам об'єктів нерухомого майна де не припинено право спільної часткової власності поштова адреса не присвоюється.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2017 у справі відкрито провадження і призначено її до розгляду.
На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.
15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України, за правилами загального позовного провадження.
Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2018 справу прийнято до провадження і призначено підготовче засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2018, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі закрито і призначено розгляд справи по суті.
В судові засідання представники відповідача не з'являлися, причини неявки не повідомляли, хоча про час, дату й місце їх проведення Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомлявся належним чином. 13.08.2018 представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання, однак жодних доказів у підтвердження викладених в ньому обставин та причин не надано. Не забезпечено виконання обов'язку і в наступне судове засідання.
При цьому, за весь час розгляду даної справи, в тому числі після відкриття провадження у справі та зміни складу суду, письмово висловленої позиції, як то заперечень на позовну заяву чи відзиву, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до суду не подано.
Отже, судом ухвалено здійснити розгляд справи у відсутність представників відповідача.
Позивач в судових засіданнях заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та надані у справу докази.
В свою чергу суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
30.09.2016 позивач звернулася до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна.
Проте, листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.10.2016 №9882/0/06/27-16 в задоволенні її заяви відмовлено. В обґрунтування зазначено, що відповідно до Положення про реєстр адрес у місті Києві, часткам об'єктів нерухомого майна де не припинено право спільної часткової власності поштова адреса не присвоюється.
ОСОБА_1 не погоджуючись із такою відмовою звернувся до суду.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що Єдиний порядок присвоєння, реєстрації адрес об'єктів нерухомості та всіх змін у них, включаючи анулювання, а також порядок ведення реєстру адрес у місті Києві встановлює Положення про реєстр адрес у місті Києві, затверджене рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 №337/9394.
Це Положення розроблено на основі Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР, «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI, постанови Кабінету Міністрів України «Про містобудівний кадастр» від 25.05.2011 №559, рішення Київської міської ради «Про Службу містобудівного кадастру» від 24.05.2012 №588/7925, рішення Київської міської ради «Про затвердження Міської цільової програми створення та впровадження Містобудівного кадастру міста Києва на 2013 - 2015 роки» від 20.09.2012 №70/8354 і встановлює на території міста Києва єдиний порядок присвоєння, реєстрації адрес об'єктів нерухомості та всіх змін у них, включаючи анулювання, а також порядок ведення реєстру адрес у місті Києві як одного із основних інформаційних ресурсів системи Містобудівного кадастру міста Києва.
Відповідно до пункту 1.2 Положення про реєстр адрес у місті Києві, адреса будівлі, споруди, майнового комплексу пов'язана з їх стійким місцем розташування, юридично закріплена і використовується в офіційних документах, міських інформаційних системах реєстрації громадян, суб'єктів господарської діяльності, прав на об'єкти нерухомості та інших системах.
Відповідно до пункту 1.3 Положення про реєстр адрес у місті Києві, дія цього Положення поширюється на юридичних і фізичних осіб, до компетенції яких належать питання оформлення технічної та правовстановлюючої документації для юридичних і фізичних осіб на об'єкти нерухомості, в тому числі на осіб, які проводять нотаріальну діяльність, а також на організації, що використовують адресну інформацію щодо об'єктів нерухомості на території міста в офіційних документах та інформаційних системах.
Пунктом 1.4 вказаного Положення визначено, що адреса - структурований опис сукупності реквізитів місця розташування об'єкта нерухомості на місцевості, що однозначно визначає даний об'єкт.
Відповідно до пункту 4.17 Положення про реєстр адрес у місті Києві, до заяви про присвоєння поштової адреси додається вичерпний перелік документів.
У разі надання неповного комплекту документів, зазначених у цьому пункті, відсутності підстав для присвоєння об'єкта нерухомого майна поштової адреси заявнику протягом 10 робочих днів надається вмотивована письмова відмова.
Зі змісту листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.10.2016 №9882/0/06/27-16 вбачається, що підставою відмови у присвоєнні поштової адреси стало не припинення права спільної часткової власності.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, після смерті громадянки ОСОБА_2, державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Сибігою Сабріною Еглєрівною, заведено спадкову справу. Спадкове майно включало 55/100 частин домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами, які складаються з трьох житлових будинків під літерами «А», «Б», «В», що знаходяться у АДРЕСА_1
23.03.1999 державним нотаріусом видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом НОМЕР_2 на 55/100 частин домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами, які складаються з трьох житлових будинків під літерами «А», «Б», «В».
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 20.08.2013, яке набрало законної сили 06.09.2013, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки у праві спільної часткової власності задоволено.
Виділено ОСОБА_1 в натурі належні їй на праві власності 55/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1, які складаються з:
- під літерою «А» 2-1 тамбур площею 1,8 кв.м., 2-2 веранда площею 3,6 кв.м., 2-3 кухня площею 4,9 кв.м., 2-4 житлова кімната площею 11,2 кв.м., 2-5 передпокій площею 13,1 кв.м., 2-6 житлова кімната площею 12,3 кв.м., 2-7 коридор площею 4,7 кв.м., 2-8 житлова кімната площею 11,8 кв.м.;
- під літерою «В» 1-1 веранда площею 6,1 кв.м., 1-1 тамбур площею 2,7 кв.м., 1-2 кухня площею 4,5 кв.м., 1-3 житлова кімната площею 15,0 кв.м., 1-4 житлова кімната площею 19,6 кв.м.; 2-5 погріб під передпокоєм;
- під літерою «Г» вбиральня;
- під літерою «Е» сарай;
- під літерою «Ж» сарай; 1/2 частина споруд.
Виділено ОСОБА_3 в натурі належні йому на праві власності 45/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1, які складаються з:
- під літерою «А» 1-1 веранда площею 5,5 кв.м., 1-2 вбиральня площею 2,5 кв.м., 1-3 кухня площею 4,8 кв.м., 1-4 передпокій площею 9,8 кв.м., 1-5 житлова кімната площею 8,1 кв.м., 1-6 коридор площею 3,0 кв.м., 1-7 житлова кімната площею 17,6 кв.м.;
- під літерою «Б» 1-1 тамбур площею 2,9 кв.м., 1-1 кухня площею 9,1 кв.м., 1-2 житлова кімната площею 11,8 кв.м., 1-3 житлова кімната площею 9,6 кв.м., 1-3 погріб під кухнею;
- під літерою «З» сарай;
- під літерою «Д» вбиральня; 1/2 частина споруд.
Відповідно до частини першої статті 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно частини третьої статті 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Згідно частини другої статті 367 ЦК України, у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Таким чином, на підставі наведених обставин справи та правових норм, суд зазначає, що рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20.08.2013 про виділ в натурі частини домоволодіння, є підтвердженням припинення права спільної часткової власності.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
З огляду на викладене, суд вважає, що за наявності рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20.08.2013, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, підтвердження припинення права спільної часткової власності не потребує додаткових доказів, а відтак, відмова Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у присвоєнні поштової адреси є безпідставною, а рішення, оформлене відповідним листом - таким, що підлягає скасуванню.
Що стосується другої вимоги ОСОБА_1 зобов'язального характеру, то суд зазначає, що відповідно до пункту 4.18 Положення про реєстр адрес у місті Києві, районна в місті Києві державна адміністрація розглядає заяви про присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам, запитує у разі необхідності додаткову інформацію від Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) інших органів та протягом десяти робочих днів з дня отримання заяви направляє лист-обґрунтування щодо можливості присвоєння (відмови в присвоєнні) поштової адреси об'єкта нерухомого майна до Служби Містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури.
Служба Містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури протягом трьох робочих днів опрацьовує лист-обґрунтування районної в місті Києві державної адміністрації щодо можливості присвоєння (відмови в присвоєнні) поштової адреси об'єкта нерухомого майна та, враховуючи проектні рішення, наявну ситуацію з оточуючими об'єктами містобудування, результати проведення Містобудівного моніторингу, готує висновок щодо можливості присвоєння (відмови в присвоєнні) запропонованої поштової адреси або надає пропозиції щодо внесення змін та доповнень до цієї адреси.
На підставі позитивного висновку Служби Містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури районна в місті Києві державна адміністрація протягом п'яти робочих днів з дня отримання цього висновку видає розпорядження про присвоєння поштової адреси об'єкта нерухомого майна, копію якого протягом двох робочих днів направляє до Служби Містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури для внесення поштової адреси до Реєстру адрес.
При цьому, суд зазначає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії не є втручанням у дискреційні повноваження, оскільки відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом.
Таким чином, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) присвоїти поштову адресу окремій частині житлового будинку (домоволодіння) за адресом АДРЕСА_1, виділеній у натурі за рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 20.08.2013 у справі №2/759/3002/13 (ун. №759/4199/13-ц) за заявою ОСОБА_1 від 30.09.2016.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 99 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи, що вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, в той час, коли Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належним чином наведені позивачем посилання не спростовано, відповідність оскаржуваної відмови статті 2 КАС України не доведено, суд доходить висновку про необхідність захисту прав позивача в судовому порядку та задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 255 КАС України,
вирішив:
Адміністративний ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене листом від 17.10.2016 №9882/0/06/27-16, про відмову ОСОБА_1 у присвоєні поштової адреси за заявою від 30.09.2016 окремій частині житлового будинку (домоволодіння) за адресом бульвар Академіка Вернадського, 43, виділеній у натурі за рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 20.08.2013 у справі №2/759/3002/13 (ун. №759/4199/13-ц).
Зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) присвоїти поштову адресу окремій частині житлового будинку (домоволодіння) за адресом бульвар Академіка Вернадського, 43, виділеній у натурі за рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 20.08.2013 у справі №2/759/3002/13 (ун. №759/4199/13-ц) за заявою ОСОБА_1 від 30.09.2016.
Стягнути з Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 21 копійка, сплачені згідно квитанції від 23.12.2016 №0.0.676326490.1.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).
Відповідач - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 26345558).
Суддя О.М. Чудак