Ужгородський міськрайонний суд
308/10592/18
про повернення позовної заяви
02.10.2018 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 поданий в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до Закарпатської митниці ДФС Державної фіскальної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил № 2245/30500/17 від 30.08.2017 року,-
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про порушення митних правил № 2245/30500/17 від 30.08.2017 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 та 172 цього Кодексу (пункт 3 частини 1 ст. 171 КАС України) чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження ( якщо позовну заяву подано представником) частини 1 ст. 122 КАС України ; чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без руху або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Як вбачається з матеріалів справи предметом адміністративного спору є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про порушення митних правил № 2245/30500/17 від 30.08.2017 року.
Главою 72 Митного кодексу України визначено порядок оскарження постанов про порушення митних правил. Ст. 529 Митного кодексу України визначає порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил, де постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.4 ст.529 Митного кодексу України скарга (адміністративний позов) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення (протягом десяти днів з дня винесення постанови- ст.289 КУпАП). У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.
Згідно вимог ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до приписів ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або інши ми законами.
Слід зазначити, що даною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.
З матеріалів справи встановлено, що 30 серпня 2017 року відповідачем прийнято постанову № 2245/30500/17 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 Адміністративний позов про скасування цієї постанови позивач подав 19 вересня 2018 року ( дата направлення позовної заяви засобами поштового зв'язку 18.09.2018 року) , що свідчить про пропуск ним строку на звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, строки на звернення до суду не є абсолютними та можуть бути за певних обставин поновленими. При цьому процесуальний закон покладає на позивача, який пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом, обов'язок доведення наявності у нього поважних причин для його пропуску.
До адміністративного позову додана заява про поновлення строку звернення до суду.
З тексту заяви про поновлення строку звернення до суду, судом встановлено, що представник позивача, як на підставу поновлення строку на звернення до суду з позовною заявою зазначив те, що оскаржена постанова відповідачем винесена без участі позивача і таку вона отримала лише 12 вересня 2018 року, після повернення її з сезонного заробітку. Водночас, як з'ясовано судом з матеріалів справи, доказів на підтвердження цієї обставини суду першої інстанції не надав.
Разом з тим, як з'ясовано судом з матеріалів справи, оскаржена представником позивача постанова від 30.08.2017 року відповідачем винесена без участі позивача, однак за участі представника особи, що притягається до відповідальності ОСОБА_3, який діяв на підставі угоди від 28.07.2017 року і така ним отримана 30.08.2017 року, що підтверджується підписом представника особи, щодо якої винесено постанову.
Оцінюючи поважність причини, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Вищий адміністративний суд України звертав увагу на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій (Ухвала ВАС України від 22.02.2011р.).
Окрім того, аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 12.09.2018 по справі № 826/8851/17|К/9901/57234/18, згідно якої поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із відповідною заявою та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
При цьому, суд зазначає, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Додатково суд звертає увагу і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в томучислі і встановленнямстроків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 03.05.2018р. справа №826/6380/17, адміністративне провадження № К/9901/28580/18.
У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Натомість, представником позивача не надано до заяви про поновлення строку звернення до суду, жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду протягом встановленого строку.
Cудом надана оцінка доводам представника позивача викладених в заяві про поновлення строку звернення до суду,в обґрунтування клопотання про поновлення строкузвернення до суду. Зважаючи на наведене вище, вказані представником позивача причини пропуску звернення до суду, які ніякими доказами не підтверджені, не є поважними в розумінні наведених вище вимог процесуального закону.
Відповідно до ч.2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи не визнання судом поважними підстави пропуску строку звернення позивача з даним позовом до адміністративного суду, позовна заява підлягає поверненню на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись пунктом 9 частини четвертої статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 поданий в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до Закарпатської митниці ДФС України про скасування постанови в справі про порушення митних правил № 2245/30500/17 від 30.08.2017 року та додані до нього матеріали -повернути .
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца