ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10060/18
провадження № 1-кп/753/1421/18
"03" жовтня 2018 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі колегії:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100020006267 від 12.06.2017 р. за звинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України - незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Прокурор вважала за необхідне продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. В обґрунтування клопотання прокурор посилалась на ст. 177 КПК України, якою встановлені ризики, що ОСОБА_7 зможе переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, а також продовжити злочинну діяльність.
Захисник в судовому засіданні просив просив змінити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, посилаючись на істотне зменшення ризиків, про які зумовили застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачений підтримав свого захисника, та додав, що оголошені прокурором ризики нівелюються тим, що він має роботу та житло, а також не має наміру впливати на свідків.
Вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді “тримання під вартою” відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Врахована також і практика Європейського суду з прав людини, за якою зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості, у зв'язку з чим судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, та такі підстави мають бути чітко вказані національними судами. (Рішення Європейського Суду «Марченко проти України» від 10.02.2011 р., п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України»).
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України - запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду.
Відповідно до положень ч.1 ст. 183 КПК України - запобіжний захід - “тримання під вартою” є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден из більш м 'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого судом повністю враховуються обставини, визначені ст. 178 КПК України.
Вислухавши позиціїї учасників судового провадження, колегія суддів оцінила в сукупності всі обставини, зокрема факт вчинення обвинуваченим особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, розмір матеріальної шкоди, спричиненої злочином, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. Крім того, колегія суддів враховує особу обвинуваченого, у якого відсутні тісні соціальні зв'язки.
Зазначені обставини в їх сукупності свідчать про наявність ризиків, які зумовлюють можливість продовження обвинуваченим злочинної діяльності або перешкоджанню правосуддю, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про те, що відносно ОСОБА_7 слід продовжити запобіжний захід у вигляді “тримання під вартою” .
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях вказував на необхідність обговорення можливості обрання альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, враховуючи тяжкість інкримінованих обвинуваченому злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, характеристику особи обвинуваченого, наявність декількох обтяжуючих провину обставин, колегія суддів вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Разом з тим, враховуючи вимоги п.1 ч.4 ст.183 КПК України, а також обставини справи та вагомість вищенаведених ризиків, суд вважає неможливим визначити розмір застави при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді “ тримання під вартою”, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину із погрозою застосування насильства щодо потерпілого.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177- 178, 182, 183, 184, 194, 196, 197, 331 КПК України, суд -
Продовжити відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» строком на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме до 01 грудня 2018 р. включно.
Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3