Справа № 761/34542/18
Провадження № 1-кс/761/23412/2018
08 жовтня 2018 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю: представника володільця майна - ОСОБА_2
слідчого - ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва клопотання володільця майна - ТОВ ВКФ «КРІОПРОМ» про скасування заходів забезпечення кримінального провадження - арешту майна, накладеного ухвалою слідчого суддв Шевченківського районного суду м.Києва від 27 серпня 2018 року в рамках кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 22017000000000325,
У провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання володільця майна - ТОВ ВКФ «КРІОПРОМ» про скасування заходів забезпечення кримінального провадження - арешту майна, накладеного ухвалою слідчого суддв Шевченківського районного суду м.Києва від 27 серпня 2018 року в рамках кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 22017000000000325.
В обґрунтування клопотання заявником зазначено, що 27.08.2018 року в рамках вищезазначеного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва було задоволено клопотання слідчого старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_5 та накладено арешт на перелік тимчасово вилученого майна, зазначеного в ухвалі суду, яке було вилучене в ході проведення огляду місця події - зони митного контролю вантажного терміналу ТОВ «Сільгосппостач, за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23.
Як підставу для скасування арешту майна щодо якого йдеться у клопотанні, заявник посилається на те, що арешт накладено необгрунтовано та насьогодні відпала потреба у подальшому арешті такого майна.
Предлставник володільця арештованого майна у судовому засіданні підтримав клопотання та просив про його задоволення з наведених у ньому підстав, додатково зазначивши, що слідчим суддею було постанволено ухвалу пізніше ніж через 96 годлин після його вилучення та належне ТОВ «Кріопром» має законне походження та не має ознак засобів спеціального призначення, які не можна переміщувати через митний кордон України.
Слідчий, за клопотання якого накладено арешт, у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та скасування арешту, оскільки вилучене майно, зокрема насоси та комплектуючи до них, мають ознаки товарів військового призначення, у зв*язку із чим останні було визнано речовими доказами у провадженні відповідною постановою слідчого та направлено для проведення експертизи в галузі державного експортного котролю. Законність арешту також підтверджена ухвалою Апеляційного суду м.Києва.
Слідчий суддя, вивчивши доводи учасників кримінального провадження, матеріали клопотання про скасування арешту майна та подані слідчим копії матеріалів провадження, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що 27.08.2018 року в рамках розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР № 22017000000000325 від 01.09.2017, за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 111 КК Україниухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва було задоволено клопотання слідчого старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_5 та накладено арешт на перелік тимчасово вилученого майна, зазначеного в ухвалі суду, яке було вилучене в ході проведення огляду місця події - зони митного контролю вантажного терміналу ТОВ «Сільгосппостач, за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23.
Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що підставою для накладення арешту слугувала наявність обгрунтованих відомостей про те, що вказане майно, на яке слідчий просив накласти арешт, відповідає вимогам ст. 98, ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки останні відповідають ознакам речових доказів, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні прокурора.
Наведена обставина також підтверджена ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 18.09.2018 року, у якій йдеться про те, що підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження не вбачається, оскільки обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Так, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Враховуючи викладене вище слідчий суддя приходить до висновку, що доводи представника володільця майна про те, що арешт накладено не обгрунтовано або насьогодні у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешту майна Товариства відпала потреба, належним чином у клопотанні не наведено та відповідними доказами не обгрунтовано, що, у відповідності до вимог ст. 22 КПК України, покладається на сторони у кримінальному процесі.
Приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи із завдань кримінального провадження, беручи до уваги ознаки складу кримінального правопорушення, який розслідується в межах даного кримінального провадження, а також факт не доведення необґрунтованості застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, як і не надання доказів того, що відпали підстави для накладення зазначеного арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання володільця майна - ТОВ ВКФ «КРІОПРОМ» про скасування заходів забезпечення кримінального провадження - арешту майна, накладеного ухвалою слідчого суддв Шевченківського районного суду м.Києва від 27 серпня 2018 року в рамках кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 22017000000000325 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, разом з тим проти неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1