Справа № 703/3482/18
1-кс/703/1053/18
08 жовтня 2018 року слідчий суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю скаржника, ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань приміщення суду скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 24.09.2018 про відмову у визнанні потерпілим в межах кримінального провадження №12018250230001688, внесеного 06.09.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,
До суду 27.09.2018, з урахуванням уточнень від 02.10.2018, надійшла зазначена скарга, в обґрунтування якої ОСОБА_3 зазначив наступне.
10.09.2018 він, як заявник в кримінальному провадженні №12018250230001688, звернувся з письмовою заявою до начальника СВ Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, ОСОБА_5 , про визнання його потерпілим, проте 26.09.2018 отримав постанову слідчого ОСОБА_4 від 24.09.2018 про відмову у визнанні його потерпілим в межах цього кримінального провадження.
Вважає постанову протиправною, оскільки слідчий не допитав його, не провів слідчих та процесуальних дій, не встановив розміру завданої йому майнової та моральної шкоди, неправомірно зазначив в постанові, що «в даному випадку не здобуто доказів щодо завданої моральної, фізичної чи майнової шкоди ОСОБА_3 », хоча він надав копії квитків, як доказу нанесення йому майнової шкоди.
Вважає, що шахрайством перевізників йому було задано майнову та немайнову шкоду, що можна буде встановити лише під час слідства, допитавши його та провівши інші необхідні слідчі та процесуальні дії в рамках кримінального провадження №12018250230001688.
Крім того слідчим не було встановлено яку саме конкретно шкоду було йому заподіяно. Немайнова шкода нанесена йому діями перевізників полягає в порушенні його прав споживача, так як він багаторазово сплачував кошти за послуги пасажирського перевезення більше ніж вони коштують насправді; в нанесенні шкоди його діловій репутації, оскільки є членом виконавчого комітету та членом транспортної комісії Смілянської міської ради, але фактично відчуває свою безпорадність, у встановленні законності та затвердженого тарифу в 4,50 грн; в моральних переживаннях та погіршенні відносин з його співмістянами, водіями автобусів, сусідами тощо, адже небагато людей помилково вважають незаконний тариф в 5 грн законним. Тому розмір немайнової шкоди оцінює в сумі, більш ніж 1000 грн.
Також має місце і майнова шкода, розмір якої має встановити слідство.
Крім того, слідчий розглядав його клопотання від 10.09.2018 про залучення потерпілим протягом 14 днів, порушивши вимоги ст. 220 КПК України.
Просив визнати неправомірною і скасувати оскаржувану постанову, та зобов'язати слідчого СВ Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 визнати його потерпілим в даному кримінальному провадженні.
У судовому засіданні скаржник заявлену скаргу підтримав з наведених підстав, просив задовольнити.
Слідчий СВ Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, ОСОБА_4 , скаргу не визнав, просив у її задоволенні відмовити.
З'ясувавши думки учасників справи, дослідивши матеріали скарги, слідчий судя встановив наступні фактичні обставини та застосував відповідні їм правовідносини.
На підставі заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 02.10.2018 було внесено 06.09.2018 відомості до ЄРДР за ч.1 ст.190 КК України №12018250230001688 за наступною фабулою «02.09.2018 було виявлено неправомірне підвищення цін за проїзд в маршрутному таксі №30, 17 та 48 по м. Сміла».
10.09.2018 ОСОБА_3 звернувся із заявою про визнання його потерпілим, до якої долучено копії квитків, зазначивши що у зв'язку з введенням його в обману смілянськими перевізниками, а саме в маршрутних автобусах на міських перевезеннях шляхом обману водії брали 5 грн. за поїздку замість встановлених рішенням виконавчого комітету 4,50 грн., чим йому нанесено майнової та моральної шкоди. .
Слідчим СВ Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, ОСОБА_4 , від 24.09.2018 було прийнято постанову про відмову у визаннні потерпілим ОСОБА_3 , посилаючись на недостатність вартості завданої йому шкоди вказаним кримінальним правопорушенням, яка не перевищує 0,2 податкової соціальної пільги (176 грн. 20 коп.).
Крім того, в матеріалах кримінального провадження міститься лист міського голови від 07.09.2018 з проханням відреагувати на виявлені порушення правил надання послуг з перевезення пасажирів та припинити виявлені правопорушення і притягнути винних осіб до відповідальності.
Відповідно до статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі Шевченко проти України від 04 квітня 2006 року (п.74), Трубніков проти Росії від 05 липня 2005 року (п.93) виключення заявника з провадження шляхом ненадання йому статусу жертви (прим. - потерпілого) суперечить звичайній практиці, оскільки він позбавлений можливості приймати участь в ході розслідування.
Із змісту статті 110 КПК України вбачається, що постанова слідчого повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Всупереч вказаних вимог слідчий в оскаржуваній постанові не навів наявні, очевидні та достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 не завдано моральної або майнової шкоди.
З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтована, передчасна та підлягає скасуванню.
Крім того, стаття 307 КПК України визначає, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Разом з тим, в повноваження слідчого судді не входить зобов'язання слідчого визнати особу потерпілим, а також і не входить зобов'язання слідчого винести постанову про визнання особи потерпілою, в силу ст.303 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя розглядає лише скарги на постанови про відмову у визнанні осіб потерпілими, тому вимога про зобов'язання слідчого визнати ОСОБА_3 потерпілим не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 55,303,307 КПК України, -
Скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 24.09.2018 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим в кримінальному провадженні №12018250230001688, внесеного 06.09.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, проте заперечення на неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали складено та проголошено 12.10.2018 о 10.00 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1