Дата документу 02.10.2018 Справа № 554/2003/18
Провадження № 1-кс/554/9166/2018
Іменем України
02 жовтня 2018 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
підозрюваного - ОСОБА_3 та його захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі скаргу ОСОБА_3 в порядку ст.303 КПК України, -
встановила:
Підозрюваний ОСОБА_3 звернувся до Октябрського районного суду м.Полтави зі скаргою в порядку ст.303 КПК України, у якій просить зобов'язати уповноважених прокурорів прокуратури Полтавської області у кримінальному провадженні №42016080000000311 від 13.09.2016 року прийняти одне з рішень, передбачених ч.2 ст.283 КПК України протягом 3 днів з моменту винесення відповідної ухвали слідчого судді. В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що в рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 21.11.2016 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Постановою заступника прокурора Полтавської області ОСОБА_7 від 03.05.2018 року строк досудового розслідування продовжено до 6 місяців, тобто до 03.06.2018 року. В подальшому постановою слідчого в ОВС СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 від 10.05.2018 року досудове розслідування зупинено на підставі п.3 ч.1 ст.280 КПК України. Ухвалою слідчого судді від 21.08.2018 року зазначена постанова про зупинення досудового розслідування була скасована. Заявник вказує, що з урахуванням того, що 14.09.2018 року строки досудового розслідування закінчились, то у даному випадку, на думку заявника, з 14.09.2018 року уповноважені працівники прокуратури Полтавської області повинні були прийняти одне з рішень, передбачених ч.2 ст.283 КПК України. Крім того, зазначає, що прокуратура Полтавської області всупереч вимог ст.ст.219, 283 КПК України не вчиняє дій, які мала б вчинити, а саме не приймає процесуального рішення у кримінальному провадженні, у якому ОСОБА_3 повідомлено про підозру, передбачені ч.2 ст.283 КПК України, та подальше зволікання з їх здійсненням є протиправним, тому відповідна бездіяльність прокурора є предметом оскарження.
На підставі викладеного, посилаючись на положення п.1 ч.1 ст.303 КПК України ОСОБА_3 просить скаргу задовольнити з наведених підстав.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 та його захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 скаргу підтримали з підстав, викладених у скарзі, про що надали відповідні пояснення, просили скаргу задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, просив відмовити у задоволенні скарги.
Заслухавши пояснення заявника та його захисників, які скаргу підтримали, слідчий суддя дійшов до висновку про відмову в задоволенні скарги, виходячи з наступних підстав.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України.
Відповідно до ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Відповідно до ст.308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.
Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом прокуратури Полтавської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016080000000311 від 13.09.2016 року за підозрою старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ організаційно-аналітичного відділу Управління внутрішньої безпеки (далі Управління) ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_9 та головного державного ревізора інспектора відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Згідно копії постанови в.о. прокурора Полтавської області від 03.05.2018 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016080000000311 від 13.09.2016 року продовжено до 6 місяців, тобто до 03 червня 2018 року.
Як вбачається з копії постанови від 10 травня 2018 року досудове розслідування у даному кримінальному провадженні зупинено на підставі п.3 ч.1 ст.280 КПК України.
Ухвалою слідчого судді від 21.08.2018 року постанову слідчого відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 від 10.05.2018 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016080000000311 скасовано.
Доводи скарги заявника зводяться до оскарження ним бездіяльності прокурора, зумовлені невиконанням останнім вимог ч.2 ст.283 КПК України, яка встановлює, що прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК України можливість оскарження на досудовому провадженні бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, передбачає наявність зв'язку між обов'язком слідчого чи прокурора вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначені особи, зобов'язані їх вчинити, що не передбачено ч.2 ст. 283 КПК України.
Так, як встановлено у ч.1 ст.113 КПК України, процесуальні строки - це строки встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Як визначено у ч.1 ст. 115 КПК України, строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію.
Системний аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що для виникнення оскаржуваного виду бездіяльності необхідно конкретне визначення у КПК України строку, упродовж якого слідчий чи прокурор зобов'язані вчинити визначені КПК дії, що не вказує на можливість віднесення встановленого у ч.2 ст. 283 КПК України «найкоротшого строку», в який прокурор зобов'язаний вчинити вказані у ній дії, до такого конкретно визначеного законом строку.
Це також зазначено у розділі 1.3. Узагальнення ВССУ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», згідно якого бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Отже, за змістом вимог скарги ОСОБА_3 ним не оскаржувалась така бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, що відповідно до ч.1 ст. 303 КПК України, могло б бути предметом розгляду слідчого судді.
Крім того, як вбачається з матеріалів скарги, постанов про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування прокурором вищого рівня у даному провадженні не виносилось.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення скарги щодо прийняття прокурором процесуального рішення, передбаченого ч.2 ст.283 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя
ухвалила:
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 в порядку ст.303 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий судя: ОСОБА_1