Справа № 464/2971/18
пр.№ 1-кп/464/322/18
09.10.2018 м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016140070001877 від 12.06.2016, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Баку, Азербайджан, азербайджанця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, тимчасово непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
до Сихівського районного суду м.Львова надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016140070001877 від 12 червня 2016 року, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 11.06.2016 приблизно о 20.00 год., керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2101», д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись по проїзній частині дороги по вул.П.Мирного у напрямку до перехрестя вул.П.Мирного-Ярославенка у м.Львові, порушив чинні вимоги ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 із змінами та доповненнями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 136 від 06.03.2013, а саме: Р.1 п.1.5., Р.2 п.2.3 п.п. «б» і «д», Р.10 п.10.1 та Р.12 п.12.3 ПДР України, що проявилось у тому, що він був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, створив загрозу безпеці дорожнього руху, при виникненні небезпеки для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, під час виконання обгону попутного транспортного засобу, не переконався, що це буде безпечним, що призвело до настання даної дорожньо-транспортної пригоди, а саме зіткнення із мотоциклом марки «КТМ», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 , в результаті якого пасажир вказаного мотоцикла ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому внутрішньої кісточки правої гомілки, і згідно висновку судово-медичної експертизи № 285/2016 від 17.06.2016 відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу функції правої ноги.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
24.09.2018 обвинувачений подав клопотання про закриття кримінального провадження відносно нього за ч.1 ст.286 КК України на підставі п.1 ч.2 ст.284 КК України та про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, оскільки він примирився з потерпілою та вона таке примирення прийняла, завдані збитки відшкодував повністю, потерпіла з цього приводу претензій до нього не має та не матиме в подальшому, що підтвердила власноруч написаною розпискою. Крім цього, у поданому клопотанні зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому, вину визнає повністю, злочин вчинив вперше, раніше судимою особою не являється.
09.10.2018 у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 подала клопотання про закриття кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженні та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, п.1 ч.2 ст.284 КПК України, у зв'язку із тим, що примирилася з останнім, претензій до обвинуваченого не має та не матиме в подальшому, що підтвердила власноруч написаною розпискою. Крім цього, подала заяву про залишення цивільного позову, поданого в межах даного кримінального провадження, без розгляду з тих підстав, що обвинуваченим на даний час повністю відшкодовано їй як матеріальну, так і моральну шкоду. Представник потерпілої дане клопотання підтримав.
Прокурор ОСОБА_4 не заперечив проти звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України та закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, які не заперечили щодо заявлених обвинуваченим та потерпілою клопотань, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку з огляду на таке.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно із ст.44 КК України, ч.1 ст.285, ч.1 ст.286 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності виключно судом у випадках, передбаченим законом про кримінальну відповідальність.
Так, згідно із ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Кримінальне правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_3 , а саме ч.1 ст.286 КК України - віднесено у відповідності до ст.12 КК України до категорії необережних невеликої тяжкості правопорушень.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 відшкодував шкоду, завдану злочином, потерпілій ОСОБА_7 , остання претензій до обвинуваченого не має та примирилася з обвинуваченим, про що власноруч написала розписку, яка долучена до матеріалів кримінального провадження. Обвинувачений ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
За наведених обставин, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, а кримінальне провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України - закрити.
У відповідності до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди слід залишити без розгляду.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі ст.ст. 44, 46 КК України та керуючись ст.ст. 100, 128, 284-286, 288, 369-372, 532КПК України,
звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст.46 КК України, у зв'язку із примиренням обвинуваченого з потерпілим.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016140070001877 від 12.06.2016, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, - закрити.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди у кримінальному провадженні № 12016140070001877 від 12.06.2016 - залишити без розгляду.
Речові докази: автомобіль марки «ВАЗ 2101», р.н. НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання його водію, а саме ОСОБА_3 , до прийняття законного рішення по матеріалу даного кримінального провадження - залишити останньому; мотоцикл марки «КТМ», р.н. НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання його водію, а саме ОСОБА_8 , до прийняття законного рішення по матеріалу даного кримінального провадження - залишити останньому.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_1