Копія
04 жовтня 2018 року справа № 542/903/18
провадження № 2-а/542/58/18
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Стрельченко Т.Г.,
при секретарі - Нестеренко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Нові Санжари, вул. Незалежності, 32, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 Управління патрульної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, визнання дій інспектора протиправними, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 25.06.2018 року серії НК № 992535, визнати дії інспектора роти № 2 Управління патрульної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КпАП України протиправними.
Ухвалою суду від 09.08.2018 року відкрито провадження у справі, призначено справу в судове засідання для розгляду по суті.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутності та про задоволення позовних вимог.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав відзив на позов, в якому просив справу розглянути без його участі та відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті .
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст. 205 КАС України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Частиною першою, другою ст. 2 КАС України, передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).
Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» (зі змін. та доп.), орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 25.06.2018 року інспектором роти № 2 батальйону УПП в Полтавській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії НК № 992535, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с. 9).
Згідно вказаної постанови позивач 25.06.2018 року о 08-49 год. на автодорозі М-22 Полтава-Олександрія керував трактором колісним ХТЗ-150К-09, реєстраційний номер НОМЕР_1, без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 (ґ) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Між тим відповідачем до суду не надано жодних доказів, які б достовірно підтверджували необхідність наявності у позивача поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пункт 21.1. ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV) передбачає, що з урахуванням положень пункту 21.3. цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності, чинного на території України.
У пункті 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1961-IV не встановлені коригуючі коефіцієнти для тракторів та інших машин, що підлягають реєстрації в територіальних органах Держсільгоспінспекції України.
Абзацом 2 п. 1.5. ст. 1 Закону №1961-ІУ зазначено, що у цьому Законі не вважається транспортним засобом пристрій, який підпадає під ознаки, зазначені у цьому пункті, але щодо якого не встановлено коригуючий коефіцієнт залежно від типу транспортного засобу.
В свою чергу, п. 7.1. ст. 7 Закону № 1961-ГУ передбачає, що розмір страхового платежу (внеску, премії) встановлюється страховиком самостійно шляхом добутку розміру базового страхового платежу та значень відповідних коригуючих коефіцієнтів, що затверджуються відповідно до пункту 7.2 цієї статті, а також з урахуванням положень пункту 13.2. статті 13 цього Закону. Страховику забороняється встановлювати або пропонувати встановити розмір страхового платежу, розрахований в інший спосіб.
Аналогічна позиція викладена в роз'ясненні Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «СКІФІЯ» № 01/07-30/18 від 30.07.2018 року, в якому вказано, що на трактори не поширюється дія Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки вони не підпадають у визначення наземних транспортних засобів, наведене у п. 1.5. ст. 1 цього Закону, коригуючі коефіцієнти та їх розміри розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 09.07.2010 року № 566 щодо цих транспортних засобів не встановлено. Іншими словами здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо транспортних засобів (тракторів), які не були включені до пропозиції страхової компанії, чинним законодавством не передбачено, та є неможливим.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 992535 від 25.06.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП є протиправною та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 20, 72, 77, 78, 90, 242, 243, 244, 246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ОСОБА_3 Олександровича до інспектора роти № 2 Управління патрульної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, визнання дій інспектора протиправними, - задовольнити.
Визнати дії інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП протиправними.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії НК № 992535 від 25.06.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн., винесену інспектором роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, закрити.
Судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. віднести за рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського адміністративного апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя /підпис/
Відповідає оригіналу
ОСОБА_4 Новосанжарського районного суду
Полтавської області ОСОБА_5