Справа №345/4043/17
Провадження № 1-кп/345/111/2018
12.10.2018 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12017090170001506 про обвинувачення:
ОСОБА_5 ,, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, не одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не працюючого, громадянина України, за ч.1 ст.185 КК України,-
що ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна ( крадіжку).
Злочин вчинено при наступних обставинах:
03.11.2017 року близько 11.00 годин ОСОБА_5 зайшов у ресторан «Асторія», що по вул.Підвальна, 9 в м.Калуші.
Перебуваючи біля барної стійки у залі обслуговування клієнтів вказаного закладу в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_5 побачив мобільний телефон марки «Астро», чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вартістю 600 грн. із двома сім-картами мобільного оператора «Київстар» вартістю 50 грн. кожна, який належав ОСОБА_4 .. В цей момент у ОСОБА_5 виник умисел на таємне заволодіння вказаним мобільним телефоном.
Реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення майна, ОСОБА_5 , діючи умисно з корисливих спонукань та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв із барної стійки вказаний мобільний телефон.
В результаті злочинних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_4 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 700 грн..
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненому злочині не визнав та пояснив, що 03.11.2017 року зайшов в ресторан «Асторія», щоб пообідати та став чекати товариша. Взяв їду, пляшку горілки. По певних обставинах товариш не приїхав. Власниця ресторану викликала працівників поліції, бо ним не було оплачено рахунок. Біля себе він мав 400 грн. і не ставало грошей розрахуватись. Телефон не викрадав. Як телефон опинився на сидінні автомобіля працівників поліції не знає. В автомобілі він сидів на задньому сидінні і був у нетверезому стані. Раніше неприязних відносин у нього з потерпілою не було. . Просить виправдати.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненому злочині доводиться показами потерпілої, свідків, та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які суд вважає належними та допустимими.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила , що з обвинуваченим не перебуває в неприязних стосунках. Того дня вона, 03.11.2017 року, була в готелі . Потім прийшла бармен і сказала, що відвідувач ресторану взяв дві пляшки горілки і їду, і вона боїться, що за це ніхто не розрахується. З ОСОБА_6 спочатку був ще один мужчина, до моменту виникнення конфлікту. Вона бачила, як ОСОБА_7 хотів взяти її власний телефон, однак вона його злапала за руку. Потім бармен ОСОБА_8 сказала, що пропав телефон з барної стійки. Після цього вона викликала охорону відносно несплати ОСОБА_6 рахунку, а потім приїхала поліція. Викрадений телефон повернуто, претензій до обвинуваченого не має, наполягає на суворому покаранні.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона працює дільничим інспектором Калуського ВП ГУНП . 03.11.2017 року вона поїхала на виклик в ресторан «Асторія», що в м.Калуш. На момент приїзду в ресторан, там були ще працівники охорони. Потім вони викликали слідчо-оперативну групу, так як власниця ресторану виявила відсутність телефону. Вона відібрала пояснення від офіціанта, посадила обвинуваченого в службовий автомобіль і поїхали у відділ поліції. Під відділом, коли вийшли з автомобіля, на задньому сидінні автомобіля справа було виявлено телефон, який був засунутий між сидіння.
Аналогічні покази дав, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 ..
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона працює в ресторані «Асторія» барменом. Близько 11 годин 03.11.2017 року обвинувачений прийшов в ресторан та замовив їжу та випивку. Обвинувачений ходив по залі, підходив до барної стійки. В неї склалася підозра, що обвинувачений не схоче розраховуватись за замовлення , тому вона покликала власницю ресторану ОСОБА_4 .. Потім вона побачила відсутність телефону, який стояв на зарядці на барній стійці.
Крім показання потерпілої, свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується письмовими доказами, що надані суду, а саме:
-протоколом огляду місця події від 03.11.2017 року та фото таблицями до нього, з якого вбачається, що об'єктом огляду було приміщення ресторану «Асторія» (а.с.34,35) ;
-протоколом огляду місця події від 03.11.2017 року, з якого вбачається, що об'єктом огляду є автомобіль марки Мітцубісі Аутлендер, службовий. На задньому сидінні вказаного автомобіля знаходиться мобільний телефон марки « Астро», чорного кольору, з сім-картами « Київстар». Вказаний мобільний телефон поміщено до полімерного пакета (а.с.36);
-протоколом огляду предмета від 04.11.2017 року , а саме мобільного телефона марки «Астро»(а.с.37);
-постановою про визнання мобільного телефона марки «Астро» речовим доказом (а.с.38);
-довідкою про вартість майна від 04.11.2017 року, з якої вбачається, що вартість викраденого телефона марки «Астро» станом на 03.11.2017 року становить 600 грн., вартість сім-карти мобільного оператора « Київстар» станом на 03.11.2017 року становить 50 грн.(а.с.41);
-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлено стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.11.2017 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп'яніння, вміст алкоголю -1,91 проміле(а.с.42).
Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст.337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, безпосередньо дослідивши, надані докази стороною обвинувачення, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог положень процесуального закону, приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину знайшла своє підтвердження і його дії кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України, як умисне таємне викрадення чужого майна ( крадіжку).
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного і обставини справи.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обтяжуючою обставиною є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Щодо особи обвинуваченого, то суд враховує те, що ОСОБА_5 позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку у психіатра чи нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», на положення статті 65 КК України, якою встановлено, що “особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів”, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , відсутність пом'якшуючих та наявність обтяжуючої обставини, позицію прокурора щодо міри покарання, який просив призначити обвинуваченому покарання у вигляді арешту, думку потерпілої, яка наполягала на суворій мірі покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді арешту в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України з врахуванням обставин і наслідків злочину, оскільки його перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.
Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 373, 374, 376 КПК України, ст. ст. 65 КК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим за ст. 185 ч. 1 КК України та призначити покарання - 2 (два) місяці арешту.
До вступу вироку в законну силу обрати ОСОБА_5 запобіжний захід -тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду.
Строк відбуття покарання рахувати з 11.00 годин 12.10. 2018 року.
Речові докази: мобільний телефон марки «Астро», який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 - повернути потерпілій ОСОБА_4 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано - Франківської області шляхом подання апеляції протягом 30 діб з часу проголошення.
Головуючий: