Справа № 344/16142/18
Провадження № 1-кс/344/7734/18
10 жовтня 2018 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_3 , яке погодженого з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури області молодшим радником юстиції ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12018090000000247 від 18.04.2018, -
Слідчий, за погодженням з прокурором, 09.10.2018 звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликався на те, що слідчим відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018090000000247 від 18.04.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, підозру в межах якого повідомлено ОСОБА_5 .
Санкція злочину передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, передбачає покарання у вигляді конфіскації майна.
В ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні установлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який на праві приватної спільної часткової власності володіє майном, а саме 1/2 земельної ділянки площею 2,8914 гектар, кадастровий номер 6824781500:05:006:0038, яка знаходиться за адресою: Хмельницька область, Теофіпольський район, Гаврилівська сільська рада, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 140571847.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив таке задовольнити.
Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву про слухання справи без його участі, та щодо задоволення даного клопотання заперечив.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а згідно з ч. 2 - документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.
У відповідності до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Зокрема, слідчий суддя також враховує і те, що згідно ст.366 ЦК України передбачає можливість подальшого стягнення, в тому числі конфіскації частини нерухомого майна, яке перебуває у спільній частковій власності шляхом виділення його частки в натурі. Проте, слід позбавити права ОСОБА_5 щодо даної земельної ділянки тільки в частині відчуження та розпорядження, залишивши право користування 1/2 частки власної земельної ділянки.
Отже з метою збереження речових доказів вважаю вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження, тому клопотання слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , а саме 1/2 частки земельної ділянки площею 2,8914 гектар, кадастровий номер 6824781500:05:006:0038, яка знаходиться за адресою: Хмельницька область, Теофіпольський район, Гаврилівська сільська рада та яка йому належить на праві 1/2 спільної часткової власності.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали виготовлено 12.10.2018 року