Провадження № 2/243/3022/2018
Справа № 243/8829/18
(Заочне)
«11» жовтня 2018 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Неминущого Г.Л.,
за участю - секретаря судового засідання - Нікіфорової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі № 8 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між подружжям,-
ОСОБА_1 звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 26 липня 1980 року вони з відповідачем уклали шлюб, який було зареєстровано Самбекською сільською радою, Некліновського району, Ростовської області, Актовий запис № 36.
Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними.
Протягом останніх декількох років однією сім'єю не проживають, шлюбні відносини фактично припинилися, між собою не спілкуються. Місцезнаходження Відповідача достеменно не відомо.
Оскільки сторони тривалий час не спілкувалися, Відповідач не приймав ніякої участі у справах сім'ї, тривалий час не проживав з Позивачем за місцем його реєстрації, Позивач вимушена була звернутися до Слов'янського міськрайонного суду з позовом про позбавлення останнього права користування житлом за місцем його реєстрації. Рішенням суду від 23.05.2017 року по справі № 243/3003/17 позовні вимоги були задоволені і Відповідач був позбавлений права користування житловим приміщенням за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вулиця Ярослава Мудрого (колишня - Урицького)АДРЕСА_1. Рішення набуло законної сили 06 червня 2017 року і Відповідача було знято з реєстрації за вищевказаною адресою.
ОСОБА_2 заяви про перегляд заочного рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 травня 2017 року до суду не надавав.
Будь-яких дій, які б свідчили про бажання Відповідача повернутись до своєї сім'ї останній не робить.
Вважає, що збереження сім'ї не можливе та суперечить їх законним інтересам.
Просить суд, шлюб, зареєстрований 26 липня 1980 року Самбекською сільською радою, Некліновського району, Ростовської області, Актовий запис № 36, між нею та відповідачем, розірвати та залишити їй прізвище «Трусикова».
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання. 20 вересня 2018 року до суду надала Заяву, в якій просить суд позовні вимоги задовольнити, справу розглянути за її відсутності (а.с.17).
Представник Позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3, яка діє на підставі Ордеру серії АА № 110176 від 13 вересня 2018 року (а.с.1), у судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання. 02 жовтня 2018 року до суду надала Заяву, в якій просить суд позовні вимоги задовольнити, справу розглянути за її відсутності (а.с.22).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. Про причину неявки суду не повідомив.
Оголошення на офіційному сайті Слов'янського міськрайонного суду Донецької області про виклик до судового засідання відповідача ОСОБА_2 опубліковане 27 вересня 2018 року (а.с.19) і тому з 27 вересня 2018 року відповідач ОСОБА_2 вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідач повідомлений у встановленому порядку (належним чином) про час і місце судового розгляду справи не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), вважає можливим відповідно до правил ч.1 ст. 280 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Відповідач ОСОБА_2, своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між подружжям підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Судом встановлено, що сторони 26 липня 1980 року уклали шлюб, про що Самбекською сільською Радою, Некліновського району, Ростовської області було зроблено Актовий запис № 36 (а.с.12).
Сторони у теперішній час шлюбні стосунки не підтримують, спільне господарство ними не ведеться. Тобто, зараз кожний живе своїм окремим особистим життям, ніяким чином не переймаючись проблемами іншого. І таке спільне життя стало для сторін неприйнятним і неможливим.
Таким чином, їх сім'я фактично розпалась, шлюб існує тільки формально і зберегти його неможливо. Надання часу для примирення позивач вважає недоцільним, так як всі можливості зберегти сім'ю вичерпані.
В Постанові Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначається, що при розгляді справ, які виникають у зв'язку з укладенням, припиненням шлюбу, а також з інших сімейних відносин, необхідно виходити з положень Конституції України, норм Сімейного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 року, а також інших нормативно - правових актів, що регулюють сімейні відносини.
Згідно ч. 1 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Згідно зі ст.. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ст. 56 Сімейного кодексу України, кожна особа має право припинити свої шлюбні відносини.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином у суду є усі підстави для задоволення позовних вимог та розірвання шлюбу між сторонами, так як подальше спільне життя подружжя та збереження сім'ї неможливе.
Згідно ч. 1 ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач ОСОБА_1 не просить суд відновити дошлюбне прізвище і бажає надалі іменуватися прізвищем «Трусикова».
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п/п 3 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (з відповідними змінами) за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року складав 1762 грн.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 підлягає до стягнення судовий збір у сумі 704,80 грн. на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року, ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 136, 141, 197, 206, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 3, 24, 56, 112, 160 Сімейного Кодексу України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між подружжям - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 26 липня 1980 року Самбекською сільською радою, Некліновського району, Ростовської області, Актовий запис № 36, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 (до шлюбу Цимбал) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - «Трусикова».
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири грн. 80 коп.) до державного бюджету, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити сторонам, що шлюб припиняється з моменту набрання чинності даним рішенням, а документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Копію даного рішення після набрання ним чинності надіслати до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду ОСОБА_5