Справа №755/32512/14-ц
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/321/2018
11 жовтня2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Дніпровського районного суду міста Києва від 21 липня 2017 року (суддя Яровенко Н.О.) про повернення заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 1 липня 2015 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
встановила:
рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 1 липня 2015 року, яке залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2015р., позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Новобудова» заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 21 428грн, вирішено питання судових витрат.
У червні 2017р. ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 1 липня 2015 року.
Ухвалою судді від 16 червня 2017р. заява була залишена без руху, а заявнику надано строк для оплати судового збору.
Ухвалою судді від 21 липня 2017 року заяву повернуто заявнику у зв'язку з не усуненням недоліків.
На вказану ухвалу судді Бондар Г.В. 1 вересня 2017р. подала до суду апеляційну скаргу.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу судді скасувати, справу направити для нового розгляду до суду першої інстанції.
Заявник посилається на порушення судом норм процесуального права, так як 2 серпня 2017р. вона подала до суду відповідну заяву, до якої була приєднана квитанція про сплату судового збору.
Також заявник вважає безпідставними посилання судді на заяву про усунення недоліків, подану нею 21 липня 2017р., оскільки вона стосувалася ухвали судді від 10 травня 2017р.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви заявникові розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Повертаючи заяву заявнику, суддя виходив з того, що заявник не усунув недоліки, які зазначені в ухвалі від 16 червня 2017р.
Проте, такий висновок судді не відповідає матеріалам справи.
Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 364 ЦПК України, редакція якої діяла на момент подання заяви, до заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, а також документ про сплату судового збору.
Частиною 3 статті 3641 ЦПК України було визначено, що до заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 121 цього Кодексу, згідно якої суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Ухвалою судді від 16 червня 2017р. заява ОСОБА_2 була залишена без руху, а заявнику наданий триденний строк з дня отримання копії ухвали для оплати судового збору.
Копія ухвали була отримана заявником 2 серпня 2017р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (с.с.194 том 3).
Отже, станом на день винесення ухвали судді про повернення заяви (21 липня 2017 року) у суду були відсутні відомості про отримання ОСОБА_2 ухвали від 16 червня 2017р.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 2 серпня 2017 року ОСОБА_2 подала до канцелярії суду заяву про усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 16 червня 2017р., до якої приєднала оригінал квитанції від 2 липня 2017 року про сплату судового збору (с.с.153 т.3).
Посилаючись в ухвалі від 21 липня 2017 року на заяву ОСОБА_2, датовану 21 липня 2017 року, суддя не звернув увагу, що вказана заява стосується усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 10 травня 2017 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що станом на 21 липня 2017 року суддя не мав підстав вважати, що ОСОБА_2 отримала ухвалу від 16 червня 2017р. та не усунула зазначені в ній недоліки, а відтак незаконно постановив ухвалу про повернення заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Ухвала судді першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів
постановила:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу судді Дніпровського районного суду міста Києва від 21 липня 2017 року
скасувати, заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 1 липня 2015 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги від 15 червня 2017 року направити до Дніпровського районного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді