Провадження № 2-о/243/1361/2018
Справа № 243/9808/18
11 жовтня 2018 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Ільяшевич О.В.,
за участю
секретаря судового засідання Хміль О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов'янськ, Донецької області) цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Слов'янський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту народження, -
08 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області із заявою про встановлення факту народження, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 05 листопада 2017 року вона в м. Горлівка Донецької області народила дитину чоловічої статі. На даний час органи ДРАЦС, на території м. Горлівка Донецької області діють незаконно і всі документи видані ними є недійсними та не відповідають вимогам діючого в Україні законодавства. Надати лікарське свідоцтво про народження сина відповідного державного зразка вона не може, оскільки лікарських установ, підконтрольних уряду України в м. Горлівка Донецької області також немає. У зв'язку із наведеним, через відсутність можливості зареєструвати народження дитини у встановленому законом порядку та отримати свідоцтво про її народження відповідного державного зразка іншим чином аніж як через звернення до суду, заявниця вимушена була звернутися до суду із даною заявою, та просити суд ухвалити рішення яким встановити факт того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка ОСОБА_2, громадянка ОСОБА_2, 05 листопада 2017 року народила дитину чоловічої статі в м. Горлівка Донецької області.
Заявниця ОСОБА_1, будучи повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у її відсутності.
Представник заінтересованої особи Слов'янського районного ВДРАЦС, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, рішення просив ухвалити згідно із вимогами діючого законодавства.
Суд, дослідивши надані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу AZ-І № 679420 виданим 16 вересня 2011 року відділом реєстрації Кюрдамирського району Азербайджанської республіки, ОСОБА_1 з 16 вересня 2011 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5,6).
Суд приймає до уваги представлені документи, відповідно до ст.. 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, за якою, документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.
Згідно із медичним свідоцтвом про народження № 218 виданим 22 серпня 2018 року медичним закладом м. Горлівка Донецької області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 05 листопада 2017 року о 03 год. 45 хв. в м. Горлівка Донецької області, на 40 тижні вагітності, народила дитину чоловічої статі, вагою 4000,00 гр. ОСОБА_4 за рахунком третя, пологи за рахунком другі, дитина за рахунком друга (а.с. 7).
За відомостями обмінної карти пологового відділення лікарні № 1211, виданої 08 листопада 2017 року медичним закладом м. Горлівка Донецької області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 05 листопада 2017 року о 03 год. 45 хв. народила дитину чоловічої статі, вагою 4000,00 гр. (а.с. 7).
Згідно із відмовою у проведенні державної реєстрації народження Слов'янського районного ВДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 2783/15.23-20 від 02 жовтня 2018 року, заявниці було відмовлено у проведенні реєстрації народження дитини чоловічої статі народженої 05 листопада 2017 року, у зв'язку із тим, що на підтвердження її народження було пред'явлено документи форма яких не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті» зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року № 1150/13024 (а.с. 11).
Згідно із повідомленням Слов'янського районного ВДРАЦС № 2950/15.23-24 від 10 жовтня 2018 року, в результаті розширеного пошуку за відомостями, внесеними до Державного реєстру актів цивільного стану громадян, відомості щодо актового запису про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, дитини чоловічої статі 05 листопада 2017 року - відсутні.
Судом була досліджена також надана заявницею фотокартка із зображенням малолітньої дитини (а.с. 10).
Відповідно до ч.1 ст. 29 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, якщо в частинах II-V цього розділу не встановлено інше, позови до осіб, які мають місце проживання на території однієї з Договірних Сторін, подаються, незалежно від їх громадянства, в суди цієї Договірної Сторони.
Як видно із представлених документів, заявниця та її чоловік спільно проживають на території м. Горлівка, вул.. Стаханова, 213.
Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
За змістом ст.. ч.1 ст. 27 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах,. особисті і майнові правовідносини подружжя визначаються за законодавством Договірної Сторони, на території якої вони мають спільне місце проживання.
Відповідно до ч.4 ст. 7 ЗУ «Про громадянство», особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України.
Зважаючи на норми ч.1 ст. 27 Конвенції, суд приходить до висновку, що в даному випадку, до правовідносин, що виникли слід застосувати діюче законодавство України.
Згідно із ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована відразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Згідно із ст. 18 ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
Встановлення факту народження дитини необхідне для проведення державної реєстрації народження на території України, яка контролюється державними органами, та отримання свідоцтва про народження встановленого державного зразка, для подальшого його використання згідно із законодавством України.
До складу тимчасово окупованої території України, визначеної Верховною Радою України, входять тимчасово окуповані території України, особливий правовий режим яких встановлений відповідно до Законів України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»№1207-VII від 15 квітня 2014 року, а також «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» №1680- VII від 16 вересня 2014 року та постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17 березня 2015 року.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Статтею 9 цього Закону передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно із ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Та обставина, що ОСОБА_1, 05 листопада 2017 року в м. Горлівка Донецької області народила дитину чоловічої статі знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та стверджується дослідженими судом медичним свідоцтвом про народження, даними обмінної карти пологового відділення лікарні та фотокарткою із зображенням малолітньої дитини чоловічої статі.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо допустимості та належності доказів у сенсі глави 5 ЦПК України, суд приймає до уваги досліджені у судовому засіданні медичне свідоцтво про народження, обмінну карту пологового відділення лікарні, які хоч і не є офіційними документами, що створюють самі по собі правові наслідки, однак на думку суду, можуть слугувати джерелом тих фактичних даних, які у сукупності із дослідженими у судовому засіданні фотокарткою із зображенням малолітньої дитини, дають можливість суду дійти висновку про народження ОСОБА_1 дитини чоловічої статі за вказаних у заяві обставин.
Приймаючи до уваги медичне свідоцтво про народження та обмінну карту пологового відділення лікарні видані медичним закладом в м. Горлівка Донецької області, суд виходить з того, що у тому становищі, в якому опинилася заявниця, вона була позбавлена можливості отримати офіційні документи щодо народження сина, а тому звертаючись до суду, надала усі можливі докази, які могла надати у цій ситуації.
Суд також зазначає, що медичне свідоцтво про народження, обмінна карта пологового відділення лікарні та фотокартка із зображенням малолітньої дитини, на думку суду є належними, допустимим та достатніми, для того щоб дійти висновку, про те, що ОСОБА_1 дійсно народила дитину чоловічої статі 05 листопада 2017 року в м. Горлівка Донецької області.
За змістом ч. 2 ст. 8 Конвенції з прав та основоположних свобод людини, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
У тлумаченні поняття «невтручання органів державної влади у здійснення права до приватного і сімейного життя людини», Європейським судом з прав людини застосовується принцип пропорційності та балансу інтересів, який забезпечується зокрема накладенням на державу позитивних обов'язків, властивих дієвій повазі до приватного та сімейного життя.
У вказаній конкретній справі, на думку суду, встановлення факту народження дитини, саме буде відповідати позитивному обов'язку держави сприяти матері, яка перебуває під юрисдикцією України щодо визначення статусу новонародженої дитини та самих батьків. При цьому, суд зазначає, що досліджені судом докази у їх сукупності дають підстави вважати, що в даному конкретному випадку встановлення факту народження дитини має значення для охорони прав матері/батька та прав новонародженої дитини, оскільки в такому випадку є наявною можливість визначення соціального статусу як матері/батька так і новонародженої дитини, а також не порушує балансу інтересів суспільства та/ або держави, за яким на державу покладаються нереальні і непропорційні зобов'язання.
Крім того, застосовуючи Рішення Європейського Суду, як джерело «живого» права, суд також зазначає, що в ситуаціях, подібним тим, що приводяться у вказаній справі, обов'язок ігнорувати, не приймати до уваги дії існуючих de facto інститутів далекий від абсолютного. Для людей, які проживають на цій території життя продовжується. І це життя потрібно зробити більш стерпним і терпимим, воно повинно бути захищено від влади de facto, включаючи і їх суди, і саме в інтересах жителів цієї території дії згаданих властей, що мають відношення до сказаного, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами в тому числі і цим. Думати інакше означало б зовсім позбавляти проживаючих на цій території людей всіх їх прав кожного разу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, це означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать.
Така позиція висловлена у Рішенні Європейського Суду по справі «Кипр проти Турції» від 10 травня 2001 року (де також у п. 93 Суд нагадує, що в своєму Консультативному Висновку по Намібії Міжнародний Суд заявив наступне (1971 ICJ Reports, p. 56, § 125):
"Загалом непризнання північно-африканської адміністрації цієї Території не повинно привести позбавлення народу Намібії вигод від міжнародної співпраці. Зокрема в той час як дії офіційного характеру, які здійснюються урядом Північної Африки від імені або по відношенні Намібії після спливу відомого мандата, являються незаконними та такими, що не мають сили, ця неспроможність не може бути розповсюджена на такі дії, як наприклад реєстрація народження, смерті, шлюбу, наслідки подібних дій можуть бути проігноровані в погіршення мешканців цієї Території».
Суд, виходячи з аналізу чинного законодавства, розглянувши подані заявницею документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши представлені в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їхній сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги про встановлення факту народження дитини підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість, оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати свідоцтво про народження дитини, виданого державним органом України.
Відповідно до ч.3 ст. 317 ЦПК України, у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Відповідно до ст. 121 СК України, права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно із ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
У судовому засіданні достовірно встановлено, що заявниця перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, отже та таких обставин, зважаючи на вищенаведені норми чинного законодавства, суд, на виконання вимог ст. 317 ЦПК України, а також відповідні норми Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, вважає за можливим вказати в рішенні дані ОСОБА_3, як батька дитини.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 317 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Враховуючи, що м. Горлівка Донецької області є тимчасово окупованою територією України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання цього рішення суду.
На підставі наведеного, керуючись статтями 4, 76-81,258,259,264,265,268, 315,317, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, заінтересована особа Слов'янський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, буд. 2, про встановлення факту народження - задовольнити.
Встановити факт народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянкою ОСОБА_2, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_4, район Кюрдамир, Азербайджанська республіка, 05 листопада 2017 року дитини чоловічої статі вагою - 4000,00 гр., в м. Горлівка Донецької області, Україна.
Дані про батьків дитини чоловічої статі, ІНФОРМАЦІЯ_5:
мати: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка ОСОБА_2, уродженка село Чохранли, район Кюрдамир, Азербайджанська республіка.
батько: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин ОСОБА_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_6, район Кюрдамир, Азербайджанська республіка.
Рішення відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Головуючий - суддя: О.В. Ільяшевич