Київський апеляційний суд
8 жовтня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
заявника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 5 вересня 2018 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.09.2018 року скарга ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої службової особи ГУ НП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, повернута.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що ОСОБА_5 , звертаючись із скаргою в інтересах ОСОБА_6 , не долучив документи на підтвердження повноважень представляти інтереси останньої, а тому скарга подана особою, яка не має на це права, що згідно з п.1 ч.2 ст.303 КПК України є підставою для її повернення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою відкрити провадження за його скаргою та спрямувати її до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, вказує, що є заявником, тобто особою, яка звернулася із заявою про кримінальне правопорушення, і представництво інтересів ОСОБА_6 не позбавляє його прав, передбачених ст.60 КПК України. Дані про наявність у нього повноважень представника ОСОБА_6 надані суду для відома, а тому він не зобов'язаний надавати відповідні документи, у той час як подання заяви про кримінальне правопорушення підтверджується талоном-повідомленням, копія якого була долучена до ________________________________________
Справа № 11-сс/824/704/2018
Категорія: ст.303 КПК України
Слідчий суддя: ОСОБА_7
Доповідач: ОСОБА_1
скарги. Оскільки згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може бути оскаржена заявником, вважає, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність у нього права на оскарження. До того ж, у судовому засіданні він міг надати документи на підтвердження повноважень представника ОСОБА_6 .
Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її належить задовольнити частково, з таких підстав.
З матеріалів провадження вбачається, що 23.08.2018 року ОСОБА_5 в порядку, визначеному ст.303 КПК України, подав до суду скаргу, в якій просив зобов'язати уповноважену службову особу ГУ НП у м. Києві внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення за його заявою від 17.08.2018 року, поданою від себе особисто та в інтересах ОСОБА_6 , і протягом 24 годин видати йому витяг з ЄРДР. При цьому зазначав, що 17.08.2018 року звернувся із заявою на ім'я начальника ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , в якій повідомив про вчинення організованою злочинною групою у складі посадових осіб ТМО «Психіатрія» в м. Києві, санітарів ТМО «Психіатрія» в м. Києві, службових осіб Національної поліції незаконного затримання та незаконної примусової госпіталізації ОСОБА_6 до психіатричного закладу, а також інші злочини щодо ОСОБА_6 , пов'язані з цими обставинами. Станом на дату подання скарги відомості за заявою до ЄРДР всупереч вимогам ст.214 КПК України внесено не було, тому вважав, що уповноважені службові особи вчинили бездіяльність, яка порушує його та ОСОБА_6 права.
Повертаючи скаргу, слідчий суддя послався на положення п.1 ч.1 ст.303 КПК України, якими визначено коло осіб, які можуть оскаржити бездіяльність слідчого, і дійшов висновку, що за відсутності доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_5 представляти інтереси ОСОБА_6 , скаргу на бездіяльність подано особою, яка не має на це права.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів не погоджується.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
При цьому згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в заяві про вчинення кримінального правопорушення від 17.08.2018 року, яка містить підписи від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ОСОБА_5 наголошував на тому, що діє одночасно як заявник та представник ОСОБА_6 , просив внести до ЄРДР відомості про вказані раніше кримінальні правопорушення, а також порушував питання про визнання ОСОБА_6 потерпілою.
Відповідно до вимог ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо: її подала особа, яка не має права подавати скаргу; скарга не підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст.304 КПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Вказаною нормою встановлено вичерпний перелік підстав для повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування.
Згідно з ч.1 ст.60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
На підтвердження свого процесуального статусу ОСОБА_5 долучив до скарги копію заяви про вчинення кримінального правопорушення та копію талону-повідомлення від 17.08.2018 року про подання її до ГУ НП у м. Києві, що свідчить про те, що він є заявником, тобто особою, яка має право подати скаргу на бездіяльність слідчого. До того ж, слідчим суддею протилежне достовірно встановлено і не було.
За таких обставин, на переконання колегії суддів, ухвала не може бути визнана законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки слідчим суддею допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що є підставою для скасування ухвали з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції і часткового задоволення апеляційних вимог з огляду на відсутність у суду апеляційної інстанції повноважень на відкриття провадження за скаргою, поданою слідчому судді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 5 вересня 2018 року, якою повернуто скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої службової особи Головного управління Національної поліції у м. Києві, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 17 серпня 2018 року, скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3