ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про забезпечення адміністративного позову
12 жовтня 2018 року м. Київ № 826/16431/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. ознайомившись із заявою про забезпечення позову
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕСТ КМБ-3»
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Девелопмент»
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕСТ КМБ-3» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Девелопмент» в якому просить:
- визнати дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Києві, вул. Лесі Українки, 26, ЄДРПОУ 37471912), Департаменту Державної архітектурної будівельної інспекції у місті Києві (01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 26) з проведення позапланової перевірки з 02 квітня 2018 до 16 квітня 2018 року неправомірними;
- визнати протиправним та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 19 квітня 2018 року, який складений головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльності органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюк Андрієм Володимировичем.
До позовної заяви додано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 19 квітня 2018 року, який винесений головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльності органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюк Андрієм Володимировичем - до набрання законної сили рішенням у даній справі.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник обґрунтовує наступним.
Позивач є генеральним підрядником будівництва об'єкту «Будівництво навчально-житлового комплексу на вул. Польовій, 38 у Солом'янському районі м. Києва» (надалі за текстом - ЖК Кампус). Наразі Позивачем вже збудовано та прийнято до експлуатації першу чергу ЖК Кампус, а саме: секції «А», «Б» та «В», що підтверджується сертифікатом № ІУ № 163173420874 від 08 грудня 2017 року. На даний час здійснюється будівництво II та III черги будівництва ЖК Кампус, а саме: житлова секція «Г» та напівпідземний паркінг.
Відповідно до умов договору підряду № 09-17 від 21 вересня 2017 року, Позивач зобов'язаний збудувати II та III черги ЖК Кампус та здати їх замовнику в обумовлений у договорі строк. Відповідно до умов укладеного договору, в разі, якщо Позивач не здасть замовнику роботи у строк, який встановлений в договорі, Позивач зобов'язаний сплатити замовнику неустойку у розмірі 0,05 (нуль цілих п'ять сотих відсотка) від вартості прострочених робіт за кожен день прострочення та відшкодувати завдані таким порушенням збитки.
Крім того, позивачем були укладені договори на виконання робіт з третіми особами (субпідрядними організаціями) на будівництво II та III черги ЖК Кампус. Відповідно до умов укладених договорів, Позивач зобов'язаний здійснювати оплату виконаних робіт субпідрядним організаціям на підставі актів виконаних робіт. В разі дії спірного припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, Позивач не зможе у строки, які встановлені у договорі будівельного підряду здати виконані роботи замовнику та отримати оплату за виконані роботи, відповідно не зможе розрахуватись за виконані роботи з субпідрядними організаціями, внаслідок чого, до Позивача будуть застосовані штрафні санкції.
Також, на весь період дії припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, позивачу необхідно організувати власними коштами та силами охорону будівельного майданчику, всіх матеріалів техніки, приладів та устаткування.
Також позивач звертає увагу суду і на той факт, що в разі дії припису про зупинення будівельних робіт, субпідрядні організації, які виконують будівельні роботи в ЖК Кампус та з якими позивачем укладені відповідні договори будуть вимушені розірвати договори та піти на інші будівельні об'єкти. Оскільки будівельний процес повинен відбуватись безперервно з метою дотримання строків будівництва та технології робіт, в разі задоволення судом позову Позивача, останньому буде вкрай складно відновити нормальний процес будівництва, що в кінцевому випадку призведе до зриву строків закінчення будівельних робіт, виникненню заборгованості перед контрагентами та застосуванню штрафних санкцій до Позивача.
Подальша дія оскаржуваного припису перешкоджає законній господарській діяльності Позивача, може ускладнити або унеможливити досягнення поставленої мети на об'єкті будівництва ЖК Кампус, включаючи порушення строків виконання робіт, а також застосування до позивача значних фінансових санкцій.
Вивчивши заяву про забезпечення адміністративного позову та подані матеріали по справі, суд вважає, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 цього Кодексу).
Згідно з абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008р. N 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник є генеральним підрядником будівництва об'єкту «Будівництво навчально-житлового комплексу на вул. Польовій, 38 у Солом'янському районі м. Києва».
При цьому, суд погоджується з твердженнями заявника про те, що у зв'язку з дією припису від 19.04.2018 року та діями щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт є ризик реального ускладнення досягнення поставленої ним господарської мети на об'єкті будівництва, порушення строків виконання робіт та інших цивільно-господарських зобов'язань, які, на думку суду, також пов'язані з участю третіх осіб в інвестуванні будівництва зазначеного об'єкту.
Виходячи зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заявником наведені обставини, які у відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України дають підстави вважати, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника з огляду на існування очевидних ознак протиправності рішень, дію яких просить зупинити, а невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може призвести до їх порушення, зокрема, застосування фінансових санкцій до заявника, порушення його зобов'язань перед інвесторами будівництва.
Судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15 листопада 2007 року по справі "Бендерський проти України", в якому Суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити про те, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Також, слід звернути увагу на те, що задоволення заяви у вказаній частині є співмірним заявленим позовним вимогам. В даному випадку, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе вжити заходи забезпечення позову з метою захисту прав та законних інтересів заявника.
При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 150, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕСТ КМБ-3» задовольнити.
До вирішення спору по суті вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 19 квітня 2018 року, який винесений головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюк Андрієм Володимировичем.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, передбаченими ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П. Васильченко